Рішення № 75743984, 02.08.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2018 Справа № 904/2410/18 судді Бондарєв Е.М.

за позовом Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради (49004, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 56)

до Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" (49006, м. Дніпро, вул. Філософська, буд. 39-А)

про стягнення 625 792,61 грн. заборгованості за спожиті комунальні й експлуатаційні послуги в орендованому приміщенні

Суддя Бондарєв Е.М.

секретар судового засідання Бекіна О.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б\н від 01.05.2018, представник

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1-7-3/21/2860 від 24.07.2018 юрисконсульт

Від відповідача: ОСОБА_3, довіреність №1-7-3/21/2861 від 28.07.2018 в. о. головного бухгалтера

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом вих.№65/18 від 22.05.2018 про стягнення з Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" 625 792,61 грн. заборгованості за спожиті комунальні й експлуатаційні послуги в орендованому приміщенні.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів №100 від 19.12.2016 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області, №100/16/в від 20.12.2016 та № 100/17/в від 01.01.2017 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині своєчасної та повної сплати спожитих комунальних й експлуатаційних послуг за грудень 2016 року та за червень - грудень 2017 року відповідно до наступних рахунків: №1425 від 31.12.2016 на суму 52 603,49 грн.; №1426 від 31.12.2016 на суму 45 482,50 грн.; №752 від 31.07.2017 на суму 75 386,66 грн.; №924 від 31.07.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1046 від 31.08.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1396 від 01.10.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1397 від 31.10.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1553 від 30.11.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1932 від 31.12.2017 на суму 75386,66 грн.

Ухвалою суду від 18.06.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/2410/18, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 17.07.2018.

Відповідач згідно відзиву проти задоволення позовних вимог заперечує, та зазначає, що ним було сплачено 57 932,64 грн. Рахунки та акти виконаних робіт по договору №100/16/в було отримано 20.12.2016, які відповідачем було оплачено 21.12.2016. Позивач в позовній заяві не посилається на істотні умови договору, як то ціна та строк дії договору, та не описує перелік послуг. Так, п. 2.1.1 Договору перелік таких послуг визначений в додатку №1 до договору, а саме оплата здійснюється за водопостачання та водовідведення; послуги з вивезення та утилізації твердих побутових відходів; теплопостачання; електроенергії. Експлуатаційні послуги відсутні в переліку послуг Договору №100/16/в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 20.12.2016. Умовами договору передбачено, що підставою для розрахунку є виставлені балансоутримувачем рахунки та акти приймання-передачі на відшкодування спожитих послуг балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг, надані орендареві не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Разом з тим, в позовній заяві не зазначено, що позивач не надавав до рахунків актів приймання-передачі на відшкодування спожитих послуг. Отже, позивач сам порушував умови договору та не надавав акти, в яких зазначалося б які саме послуги відповідач повинен оплатити.

Щодо Договору №100/17/в від 24.04.2017 , відповідач зазначає, що на виконання даного договору, ним було перераховано 1 048 300,01 грн. Керуючись п.6.2 Договору 12.05.2017 сторони, додатковою угодою №1 до Договору №100/17/в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, встановили новий строк дії договору – 31.05.2017. Доказами, що підтверджують факт відшкодування позивачу витрат за комунальні послуги по додатковій угоді №1 є платіжні доручення з відміткою головного управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області про сплату 540 848,29 грн.

Додатковою угодою №2 від 08.06.2017 до договору №100/17/в сторони встановили новий строк дії договору – 31.12.2017. По даному договору відповідачем також перераховано позивачу 125 627,51 грн. При цьому кожна додаткова угода укладалася сторонами при наявності оплати за попередні рахунки та акти виконаних робіт на відшкодування витрат балансоутримувача та утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Додатковою угодою №3 до договору №100/17/в сторони встановили загальну суму договору 1 048 300,34 грн. , які відповідачем було сплачено.

Окрім того, відповідач зазначає, що фінансується за рахунок Державного бюджету у зв’язку з чим, договір від 27.04.2017 №100/17/в про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю та додаткові угоди до нього зареєстровані та взяті на облік Головним управлінням державної казначейської служби України у Дніпропетровській області.

Також, відповідач посилається на той факт, що акти виконаних робіт не підписувалися обома сторонами, а позивач в позовній заяві не вказує в якому розмірі по виду економічних видатків, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив плату та чи надавав він до рахунків акти приймання-передачі на відшкодування спожитих послуг. Не вказує позивач і яким договором передбачена сума 625 792,61 грн. щодо якої він заявляє позовні вимоги.

17.07.2018 позивачем надано відповідь на відзив, в якому позивач не погоджується з доводами позивача. Так, відповідач помилково стверджує про повну оплату комунальних та експлуатаційних послуг за грудень 2016, після отримання 20.12.2016 відповідних рахунків, оскільки за фактом наданих послуг та отриманих рахунків від підприємств-постачальників таких послуг до 15 числа наступного місяця за місяцем в якому надавалися послуги, бухгалтерська програма автоматично форму рахунки за оплату орендарями/користувачами приміщень та до 20 числа місяця наступного за розрахунковим (згідно п. 4.2 Договору) такий рахунок надається орендарю/користувачу для оплати. Рахунки на які посилається відповідач, а саме 1425 та 1426 сформовані станом на 31.12.2016 в десятих числах січня 2017 та передані відповідачу для оплати до 20.01.2017, що не спростовується відповідачем. Таким чином, з урахуванням приписів п.2.2.3 Договору №100/16/в від 20.12.2016 відповідач повинен був оплатити ці рахунки у строк до 30.01.2017, однак така оплата останнім не здійснена. При цьому, рахунки саме за комунальні послуги були деталізовані на прохання відповідача та Державної казначейської служби та відповідачем оплачено за грудень 2016 послуги з водопостачання й водовідведення, газопостачання та подачу газу, електропостачання, частково вивезення твердих побутових речовин тощо; несплаченими залишилися кошти в розмірі 52 603,49 грн. за послуги з теплопостачання у грудні 2016 та відшкодування послуг вивезення твердих побутових відходів, а також повністю не сплачена сума експлуатаційних послуг, що складаються з сум поточного ремонту, технічного огляду ліфту, прибирання внутрішньої при будинкової території, забезпечення послуг охорони. Сторонами договору підписано Додаток 2 до Договору №100/16/в від 20.12.2016, яким узгодили конкретний вид послуг, які зазначено в договорі як експлуатаційна, а відтак твердження відповідача про відсутність конкретизації виду послуг, що перешкодило останньому здійснити оплату їх вартості також спростовується наявними у справі матеріалами. Щодо актів приймання-передачі наданих послуг зазначає, що відповідач після отримання актів та двох примірників актів приймання-передачі жодного разу не повернув акти приймання-передачі та на всі зауваження та звернення з цього приводу не надавав належної відповіді.

Окрім того, позивач звертає увагу, суду на те, що форма рахунків на оплату, так як і актів приймання-передачі наданих послуг не змінювалась, однак, вартість експлуатаційних послуг (прибирання сходів , міст загального користування, при будинкової території тощо, технічне обслуговування ліфтів та внутрішньо будинкових систем, внутрішніх та зовнішніх мереж електропостачання та утримання в належному стані елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установчому порядку прибудинкової території, послуги охорони тощо) впродовж періоду до листопада місяця 2016р. включно, а також періоду з 01.01.2017 по 31.05.2017, з 01.01.2017 по 31.03.2018 оплачена відповідачем без зауважень, тоді як з червня місяця 2017 по 31.12.2017р. у відповідача виникли підстави неоплати таких послуг у вигляді відсутності деталізації послуг у рахунках та актах приймання-передачі наданих послуг. При цьому, наголошую, що жодних зауваження з цього приводу відповідач впродовж отримання та користування цими послугами не висловлював.

23.07.2018 позивачем надано пояснення згідно яких позивач зазначив, що експлуатаційні послуги в такому ж сумарному розмірі за договором № 100/17/в від 27.04.2017 за період до червня 2017 року оплачені без зауважень, так само як і експлуатаційні послуги за період січень 2018 року - березень 2018 року. Отже, відповідач своїми власними діями підтвердив та схвалив факт отримання експлуатаційних послуг в повному обсязі, а станом на момент виникнення спору лише намагається уникнути виконання власного зобов'язання з оплати вартості отриманих послуг.

Окрім того, позивач зазначає, що у КП "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" не виявлено примірника двостороннього акту звірки, підписаного між позивачем та відповідачем, а головним бухгалтером та директором КП "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" повідомлено про відсутність такого акту у підприємства та те, що такий ніколи не складався і не підписувався. Таким чином, надати акт звірки, про який зазначав відповідач в судовому засіданні КП "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" не мас можливості. Додатково надаються до справи: копії договорів про надання послуг охорони та акти приймання-передачі виконаних послуг до них, відповідно до яких будівля за адресою: м.Дніпро. вул. Філософська. 39а, перебувала під цілодобовою охороною.

23.07.2018 відповідачем надано заперечення щодо наведених у відповіді на відзив обставин. Так КП "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" направило лист від 18.01.2017 вих.№18.01.17 з рахунками №1425 від 31.12.2016 та №1426 від 31.12.2016, який відповідач отримав 27.01.2017, що підтверджується штампом про реєстрацію. При цьому даний лист не був підписаний керівником та головним бухгалтером. В цей же день, позивачу було надіслано відповідь (лист від 27.01.2017 №1-7-1-13/23) з проханням чітко вказати, які роботи було виконано. Окрім того, відповідач зазначає, що охорона орендованого приміщення здійснювалася працівниками відповідача, що підтверджується графіками-табелями за листопад та грудень 2016.

02.08.2018 позивачем надано пояснення та розрахунок експлуатаційних послуг щодо їх формування.

Представник позивача з'явився у судове засідання, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача з'явився у судове засідання, проти задоволення позовних вимог заперечував, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

По справі оголошувалися перерви до 23.07.2018, 02.08.2018.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 02.08.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради" (орендодавець) та Державною установою "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України" (орендар) 19.12.2016 укладено Договір оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад Дніпропетровської області №100 (надалі – Договір).

Згідно умов даного Договору з метою ефективного використання комунального майна орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, далі – об'єкт оренди, для розміщення Державної установи (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору об'єктом оренди є нерухоме майно – нежитлові приміщення загальною площею 2 368,88 кв.м., яке складається з частини адміністративної п'ятиповерхової будівлі площею 1 888,1 кв. м., гаражів металевих площею 167,5 кв.м., гаражів площею 160,38 кв.м., пристрою до токсилогічної лабораторії площею 43,7 кв.м. та віварію площею 109,2 кв.м, яке розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул. Філософська, 39 а і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Агропроекттехбуд" Дніпропетровської обласної ради".

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначається в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1).

За користування об'єктом оренди орендар сплачує 1 грн. на рік (без урахування ПДВ та індексу інфляції), крім того ПДВ – 00 грн. 20 коп., усього 01 грн. 20 коп. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни чинного законодавства, що регулює визначення розміру орендної плати, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п.3.1, 3.3 Договору).

Згідно п.3.7. Договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання при будинкової території, вартість послуг з технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж і т.ін. не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо у формі та у порядку, погодженому з орендодавцем (балансоутримувачем).

Орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, вказаний у договорі (п.4.1 Договору).

Орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду об'єкт оренди згідно з цим Договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором (п.5.1.1 Договору).

Цей Договір набирає чинності з 01.11.2016 та діє до 31.12.2016 включно, відповідно до ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України.

На виконання умов Договору оренди сторонами було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №100/16/в від 20.12.2016.

Згідно умов Договору №100/16/в від 30.12.2016 балансоутримувач будівлі (позивач) зобов'язується забезпечити надання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням приміщень і при будинкової території, та створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, у тому числі, орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями. Перелік таких послуг надається (додаток №1). Розмір плати за обслуговування і ремонт приміщень, будівлі та при будинкової території, залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (Додаток №2). Загальна сума договору складає 57 932,64 грн. в т.ч. ПДВ – 9 655,44 грн. (п.2.1.1. Договору).

Розмір плати за експлуатаційні та комунальні послуги залежать від складу послуг, які надаються балансоутримувачу організаціями та іншими суб'єктами господарювання, а також від складу послуг, які безпосередньо надає балансоутримувач і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування будівлі, приміщень, комунальні та інші послуги балансоутримувача (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору підставою для розрахунку є виставлені балансоутримувачем рахунки та акти приймання-передачі на відшкодування спожитих послуг балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг, надані орендареві не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним.

Даний договір набирає чинності з 01.11.2016 та діє до 31.12.2016.

Після закінчення строку дії договору №100/16/в від 20.12.2016, сторонами було укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №100/17/в зі строком дії з 01.01.2017 до 30.04.2017. Відповідно до п.2.1.2 Даного договору загальна сума договору складає 464 455,84 грн., у т.ч. ПДВ – 77 409,31 грн. Інші умови зазначених договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю були ідентичними.

Додатковою угодою №1 від 12.05.2017 до договору відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №100/17/в було збільшено загальну суму договору, яка складає 583 564,86 грн., у тому числі ПДВ – 97 260,81 грн. та встановлено строк дії договору до 31.05.2017.

В подальшому додатковою угодою №2 до договору відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №100/17/в змінено п.2.1.2 Договору та погоджено загальну суму договору у розмірі 666 475,86 грн., у тому числі ПДВ – 111 079,31 грн., а також встановлено строк дії договору до 31.12.2017.

Додаткової угодою №3 до договору №100/17/в сторони визначили, що загальна сума договору складає 1 048 300,34 грн., у т.ч. ПДВ – 174 716,72 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Отже, змістом договору оренди є строкове платне користування майном з метою провадження господарської діяльності.

В статті 286 Господарського кодексу України зазначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна , підписаним сторонами у справі.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договорів №100/16в та №100/17/в позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату комунальних та експлуатаційних послуг (а.с. 38-49).

Разом з тим, відповідачем не в повному обсязі сплачено виставлені рахунки.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача суми залишку заборгованості з витрат на оплату комунальних та експлуатаційних послуг у розмірі 625792,61 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов’язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, є порушенням зобов’язання.

За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 4.1 Договору розмір плати за експлуатаційні та комунальні послуги залежать від складу послуг, які надаються балансоутримувачу організаціями та іншими суб'єктами господарювання, а також від складу послуг, які безпосередньо надає балансоутримувач і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування будівлі, приміщень, комунальні та інші послуги балансоутримувача.

Відповідно до п. 4.2 Договорів №100/16/в та №100/17/в підставою для розрахунку є виставлені балансоутримувачем рахунки та акти приймання-передачі на відшкодування спожитих послуг балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг, надані орендареві не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частини 2, 3 ст. 180 ГК України).

Отже, під час укладення вищезазначених договорів сторони погодили всі істотні умови договору, у тому числі, умови щодо вартості послуг які надаються та порядку оплати таких послуг.

Разом з тим, в порушення умов договорів, зокрема, п. 4.2 Договорів №100/16/в та №100/17/в, позивачем до спірних рахунків №1425 від 31.12.2016 на суму 52603,49 грн.; №1426 від 31.12.2016 на суму 45 482,50 грн.; №752 від 31.07.2017 на суму 75 386,66 грн.; №924 від 31.07.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1046 від 31.08.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1396 від 01.10.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1397 від 31.10.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1553 від 30.11.2017 на суму 75 386,66 грн.; №1932 від 31.12.2017 на суму 75 386,66 грн. не надавалися акти приймання-передачі послуг, з розрахунком експлуатаційних витрат по кожному місяцю окремо, згідно яких розраховується сума визначена в рахунках, та не надано таких розрахунків і у якості окремих додатків.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, сторонами було погоджено загальну суму договору №100/16/в у розмірі 57 932,64 грн. та загальну суму договору №100/17/в, яка з урахуванням додаткових угод, складає 1 048 300,34 грн.

Згідно наданих в матеріали справи платіжних доручень відповідачем було повністю оплачено погоджені договорами суми.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача, оскільки в позові відмовлено.

Керуючись ст. ст. 73,74, 77-79, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.08.2018

Суддя ОСОБА_4