Постанова № 75742547, 01.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3135/18 Справа № 204/6599/17 Головуючий у 1 й інстанції - Самсонова В. В. Доповідач - Петешенкова М.Ю.

Категорія 27

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Петешенкової М.Ю.

суддів - Деркач Н.М., Макарова М.О.

при секретарі - Лященко С.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 січня 2018 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з вищевказаним позовом посилаючись на те, що 11 липня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 8 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом.

Позичальник не виконав належним чином свої зобов'язання за кредитним договором, тому станом на 14 вересня 2017 року утворилася заборгованість перед банком у розмірі 15 711,20 грн.

На підстави викладеного, ПАТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 711,20 грн.

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 січня 2018 року відмовлено у задоволенні позову.

Заочне рішення суду мотивовано тим, що позивачем не було надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту укладення кредитного договору.

В апеляційній скарзі, поданій 02 березня 2018 року, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову, оскільки між сторонами наявні кредитні правовідносини. ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт та видано картку, а тому зобов'язана виконувати умову договору.

Відзив на апеляційну скаргу учасники процесу не подавали.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно пункту 3 вказаної частини, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 11 липня 2007 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 8 000 грн. і у зв'язку із неналежним виконанням останньою зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Звертаючись до суду з позовом банк зазначив, що на підставі заяви №б/н від 11 липня 2007 року, яка підписана сторонами, й умов та правил надання банківських послуг, які погоджені з відповідачем, між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

На підтвердження заявлених вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» надано копію анкети та заяви позичальника ОСОБА_2 за № DN1RRQ02090182 про отримання строкового кредиту у розмірі 2 851 грн. на строк з 11 липня 2007 року по 11 травня 2008 року включно, зі сплатою 0, 12 процентів річних за користування кредитом, яка підписана сторонами; розрахунок заборгованості за кредитним договором; витяг з умов та правил надання банківських послуг.

Разом з тим, розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.

Інші належні та допустимі докази, які підтверджують суму наданого відповідачу кредитного ліміту, в матеріалах справи відсутні.

Позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, тому, відповідно перевірити розмір нарахованих суми боргу, процентів та штрафних санкцій відповідачу не є можливим, отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що доводи позивача щодо розміру нарахованих сум не підтверджені належними доказами.

За змістом статей 10, 11 ЦПК України в редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту видачі відповідачу кредитної картки, не надано належних доказів зарахування коштів на кредитну картку позичальника, видачу коштів готівкою тощо.

Доводи апеляційної скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» про те, що відповідач висловила свою згоду на укладання договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду, була ознайомлена з умовами та правилами надання банківських послуг, які додані до позовної заяви, не мають правового значення для правильного вирішення спору за встановлених судом обставин щодо відсутності доказів на підтвердження розміру наданого кредиту.

Інші доводи апеляційної скарги не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки такі аргументи втрачають правовий сенс за встановлених судом обставин.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги необґрунтовані та зводяться до переоцінки доказів по справі і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, ч.ч.3-6 ст.147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» - залишити без задоволення.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 24 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Судді: М.Ю. Петешенкова

Н.М. Деркач

М.О. Макаров