Ухвала суду № 75741077, 02.08.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/426/18

Справа № 683/3424/16-к Головуюча в 1-й інстанції Завадська О. П.

Категорія: ч.ч. 1 ,2, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186,

ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185КК України Доповідач Болотін С. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області в складі :

головуючого-судді Болотіна С.М.,

суддів Бондар В.В., Федорової Н.О.,

з участю секретаря Плюти В.С.,

прокурора Леськіва В.О.,

захисників Гіппіуса О.Б., Козака І.О.,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження № 12016240220000169 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3, його захисника Гіппіуса О.Б. та прокурора на вирок Старокостянтинівського районного суду від 16 квітня 2018 року,-

В с т а н о в и л а :

Вироком Старокостянтинівського районного суду від 16 квітня 2018 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого,

- 20 червня 1996 року Хмельницьким обласним судом за ч.2 ст. 141 КК України на 2 роки позбавлення волі, із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочено виконання вироку на 1 рік;

- 9 грудня 2008 року Старокостянтинівським районним судом за ч.1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 1 рік 6 місяців;

- 2 грудня 2010 року Старокостянтинівським районним судом за ч.1 ст. 185 КК України до 240 годин громадських робіт;

- 23 травня 2012 року Старокостянтинівським районним судом за ч.1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт;

- 11 квітня 2016 року Старокостянтинівським районним судом за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 1 рік;

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 1 року позбавлення волі;

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

-за ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі;

-за ч .3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення

менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_3 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання з покаранням, призначеним попереднім вироком Старокостянтинівського районного суду від 11 квітня 2016 року призначено 4 роки 4 місяці позбавлення волі.

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, та призначено покарання:

-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі;

-за ч .3 ст. 185 КК України у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено покарання ОСОБА_3 у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 5 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутого покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду від 11 квітня 2016 року визначено у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено рахувати з 10 листопада 2016 року, зараховано на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 26 листопада 2015 року) у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 10 листопада 2016 року по 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року до 16 квітня 2018 року один день.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 703,68 грн.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Малашівка, Старокостянтинівського району Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, непрацюючого, жителя та зареєстрованого АДРЕСА_2, раніше судимого,

- 6 липня 2011 року Старокостянтинівським районним за ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового строку 2 роки;

- 6 серпня 2012 року Апеляційним судом Хмельницької області за ч. 2 ст.296, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України на 2 роки обмеження волі.

30 травня 2013 року звільнений з місць обмеження волі умовно-достроково терміном 9 місяців 20 днів,

визнано винуватим за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 такі обов'язки: не виїжджати на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено частково та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 3610 грн. завданого злочинами збитку.

Цивільний позов ТзОВ «Українські торгівельні мережі» задоволено повністю та стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_3 880,22 грн. завданого злочинами збитку.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

За вироком суду, 20.09.2015 року в період часу з 13 год. по 15 год. ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів та з метою власної наживи, шляхом вільного доступу зайшов у приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», який розташований по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_5, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з торгового прилавку викрав електричний насос марки «JET 100A TF», вартістю 2150 грн., чим спричинив ОСОБА_5 майнової шкоди на вище вказану суму.

Крім цього, 28.09.2015 року біля 16 год. ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів та з метою власної наживи, шляхом вільного доступу зайшов у приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», який розташований по АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_5, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно з торгового прилавку викрав електричний насос марки «Eurotek», вартістю 1960 грн., чим спричинив ОСОБА_5 майнової шкоди на вище вказану суму.

Крім цього, в 20-х числах грудня 2015 року біля 17 год. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні магазину «Смарті», який належить ТзОВ «Українські торгівельні мережі», що по вул. К. Острозького, 8 м. Старокостянтинів, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав з прилавку економ-пакет кави марки «Якобз Монарх» вагою 400 грам, вартістю 293 грн. 40 коп., чим спричинив майнової шкоди ТзОВ «Українські торгівельні мережі» на вище зазначену суму.

Крім цього, 10.04.2016 біля 17 год. 40 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні магазину «Смарті», який належить ТзОВ «Українські торгівельні мережі», що по вул. К.Острозького, 8 м. Старокостянтинів, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав з прилавку економ-пакет кави марки «Якобз Монарх» вагою 400 грам, вартістю 293 грн. 41 коп., чим спричинив майнової шкоди ТзОВ «Українські торгівельні мережі» на вище зазначену суму.

Крім цього, 13.04.2016 біля 16 год. 20 хв. ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні магазину «Смарті», який належить ТзОВ «Українські торгівельні мережі», що по вул. К.Острозького, 8 м. Старокостянтинів, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрав з прилавку економ-пакет кави марки «Якобз Монарх» вагою 400 грам, вартістю 293 грн. 41 коп., чим спричинив майнової шкоди ТзОВ «Українські торгівельні мережі» на вище зазначену суму.

Всього ОСОБА_3 спричинив ТзОВ «Українські торгівельні мережі» майнової шкоди на загальну суму 880 грн. 22 коп.

Крім цього, 17.02.2016 біля 14 год. ОСОБА_3, перебуваючи на другому поверсі приміщення магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5», що розташований по АДРЕСА_4, та який належить ОСОБА_5, діючи з корисливих мотивів та з метою власної наживи, шляхом вільного доступу, умисно, повторно, відкрито викрав зварювальний інвертор 7,5 кВт марки «Kende MS-300 profi», вартістю 2500 грн., але злочин не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений продавцями магазину ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та з місця події втік, при цьому викинув викрадений зварювальний інвертор на сходинковому майданчику першого поверху даного магазину.

Крім цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з метою особистої наживи вирішили вчинити крадіжку чужого майна, а саме будь-яких металевих речей і предметів з підсобних приміщень, які розташовані поблизу багатоквартирного будинку АДРЕСА_5

Реалізуючи свій злочинний намір, 12 березня 2016 року ОСОБА_3, взявши з собою металевий предмет у вигляді фомки, біля 21 год. 00 хв. зустрівся в парку по вул. Миру м. Старокостянтинова із ОСОБА_4, де вжили алкогольні напої. Після цього, біля 23 год. 50 хв. діючи за попередньою домовленістю підійшли до підсобного приміщення, що по АДРЕСА_6 яке належить ОСОБА_8, де ОСОБА_3 за допомогою металевої фомки пошкодив врізний замок вхідних дверей у дане підсобне приміщення та разом проникли в середину приміщення, звідки умисно, таємно намагались вчинити крадіжку, але злочин не довели до кінця з причин, що не залежали від їхньої волі, оскільки були виявлені працівниками поліції Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області у вказаному приміщенні.

Крім того, 21 серпня 2016 року біля 11 год. ОСОБА_3, знаходячись на території ринку "Центральний" по вул. Грушевського м. Старокостянтинів, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, через відчинені двері проник до приміщення металевого кіоску НОМЕР_1, який перебуває у власності ОСОБА_9, звідки умисно, таємно, повторно викрав велосипед марки "Трек", вартістю 2000 гривень, чим спричинив останній майнової шкоди.

Після чого, ОСОБА_3 на території ринку "Центральний" по вул. Грушевського м. Старокостянтинів продав вказаний велосипед невідомому чоловіку за 500 гривень, які витратив на власні потреби.

Продовжуючи свої злочинні дії, 29 вересня 2016 року біля 10 год. 30 хв. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зайшов до приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_6", що перебуває у користуванні ОСОБА_10 та розташований по АДРЕСА_7, де шляхом вільного доступу, умисно, таємно, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає з поверхні твердопаливного котла, що знаходився при виході з торгової зали, повторно викрав стабілізатор напруги релейного типу марки "Puls mini 500", вартістю 1000 гривень, чим спричинив останній майнової шкоди на вище вказану суму.

Після цього, ОСОБА_3 вийшовши із приміщення вищевказаного магазину та поблизу будинку АДРЕСА_8 викинув вказаний стабілізатор, після чого був затриманий працівниками магазину ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Крім того, 01 листопада 2016 року біля 21 год. 00 хв. ОСОБА_3, проходячи поруч із житловим будинком АДРЕСА_9, помітив господарську споруду до вказаного будинку, із якої вирішив вчинити крадіжку товарно-матеріальних цінностей.

В цей же час та місці ОСОБА_3, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, вийняв із клумби шматок арматури, за допомогою котрої зірвав навісний замок, що висів на вхідних дверей приміщення господарської споруди, яка належить ОСОБА_13 та знаходиться поряд із будинком АДРЕСА_9, після чого проник до вказаного приміщення, звідки умисно, таємно, повторно викрав електровелосипед марки "Giant" моделі "Lafree", вартістю 4750 гривень, який належить ОСОБА_13 та вивів його на АДРЕСА_10 де заховав у кущових насадженнях.

В подальшому, керуючись єдиним злочинним наміром на викрадення товарно-матеріальних цінностей ОСОБА_13, біля 21 год. 15 хв. 01 листопада 2016 року ОСОБА_3 повернувся до вищевказаного приміщення господарської споруди, яка належить ОСОБА_13 та знаходиться поряд із будинком АДРЕСА_9, де через відчинені двері повторно проник до її приміщення, звідки умисно, таємно, повторно викрав мотокосу марки "Кентавр" моделі "4331т", вартістю 1444 гривень, яка належить ОСОБА_13

Викравши мотокосу, ОСОБА_3 вийшов із приміщення вищевказаної господарської споруди та продовжив рух в напрямку Старокостянтинівського ліцею, що по вул. Миру, 14 м. Старокостянтинів, однак по дорозі, виходячи із території двору будинку АДРЕСА_9, був виявлений ОСОБА_13, який впізнавши свою мотокосу у руках ОСОБА_3, наказав йому зупинитись, в зв'язку з чим, останній кинув на землю викрадену мотокосу та зник у невідомому напрямку.

А всього вищевказаними діями ОСОБА_3 повторно, таємно, шляхом проникнення в інше приміщення, викрав майно ОСОБА_13 на загальну суму 6194 гривні.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини та правильності кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок суду змінити.

Вважати ОСОБА_3 засудженим:

-за ч.1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі;

-за ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

-за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання даного покарання з покаранням за попереднім вироком від 11.04.2016 року до покарання у виді 4 років 4 місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців.

-за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

-за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутого покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду від 11.04.2016 року визначити у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі.

Вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку 2 роки і покладенням ряду вимог до його поведінки.

Акцентує увагу на тому, що суд, призначаючи ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК України залишив поза увагою, що він, вироком Старокостянтинівського районного суду від 11.04.2016 року засуджений до реального покарання, а тому такі вироки повинні виконуватись самостійно, у зв'язку з чим застосував закон, який не підлягав застосуванню.

При цьому, стверджує, що суд безпідставно двічі визнав ОСОБА_3 винним та призначив покарання за ч. 2 ст. 185 КК України, оскільки вчинені ним епізоди злочинних діянь охоплюються єдиною кваліфікацією - ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, зазначає, що суд при звільненні ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, всупереч положенням ст. 76 КК України та ст. 13 КВК України, незаконно поклав обов'язок щодо нагляду та контролю за поведінкою обвинуваченого на кримінально-виконавчу інспекцію, а не уповноважений орган з питань пробації.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Гіппіус О.Б., не оспорюючи доведеність вини та правильності кваліфікації дій обвинуваченого, у зв'язку з неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність, просять вирок суду в частині зарахування обвинуваченому в строк відбутого покарання часу попереднього ув'язнення змінити. Зазначають, що суд, в порушення вимог ч. 5 ст. 72 КК України, неправильно зарахував ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення, який на їх думку, повинен бути зарахований з 10 листопада 2016 року до вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх захисників, на підтримку апеляційних скарг з посиланням на зазначені в них доводи, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника Гіппіуса О.Б. підлягають до задоволення частково, виходячи з таких підстав.

В силу імперативного припису, викладеного у п. «а» ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та ст. 374 КПК України обвинувальний акт та вирок суду, крім іншого, має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а суд доведеними, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Як стверджується матеріалами кримінального провадження обвинувальний акт та вирок суду по обставинах замаху на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 12 березня 2016 року по вулиці Софійській м. Старокостянтинова обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4, цій конвенційній нормі та нормі чинного кримінального процесуального закону не відповідають.

Зокрема, обвинувативши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у замаху на незаконне заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8, орган досудового розслідування в обвинувальному акті не указав, а суд при викладі у вироку фактичних обставин провадження визнаних судом доведеними уваги не звернув, яким майном і на яку конкретну суму збиралися незаконно заволодіти обвинувачені, порушивши при цьому право останніх на захист.

Відповідно до положень ст. 42 КПК України, обвинувачений має право, у тому числі, знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його обвинувачують, збирати й подавати слідчому, прокурору, суду докази, а в силу імперативного припису п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, і подія кримінального правопорушення, як то: час, місце, спосіб, інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Як обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4, їх захисники можуть скористатися цими правами, коли в обвинувальному акті не указано яким майном і на яку конкретну суму збиралися незаконно заволодіти обвинувачені, що прямо впливає на правову кваліфікацію їх дій.

За таких обставин, колегія суддів уважає, що відсутність належного формулювання обвинувачення висунутого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в цій частині, прямо порушує їх право на захист.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах, повністю зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість підсудного у його вчиненні з достовірністю випливають із матеріалів справи. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані й оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду, так і спростовують його.

При цьому суду належить дати аналіз усіх зібраних у провадженні доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілих, у висновку експерта та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано, не обмежуючись лише зазначенням прізвищ свідка, потерпілого або назви процесуального документа.

Разом з тим, суд не навів доказів на обґрунтування висновків щодо винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по ряду епізодів злочинних дій та не дав їм належної оцінки відповідно до вимог ст. 91 КПК України. Так замість аналізу та оцінки фактичних даних, які містяться в письмових доказах, суд у вироку, по ряду епізодів злочинних дій, лише зазначив назву частини доказів, а також вжив неприпустимі формулювання про те, що винність обвинувачених підтверджуються також рядом процесуальних документів виклавши їх назву. У вироку не зазначено, які саме документи досліджувались, їх назву, відсутній аналіз змісту цих документів, також не зазначено, які дані вони містять, чи стосуються ці дані досліджуваних судом обставин справи, які обставини цими доказами підтверджуються або спростовуються.

Із наведених обставин вбачається, що суд першої інстанції не дав аналізу всім зібраним у справі доказам, тобто всім фактичним даним, які містяться в показаннях обвинувачених, потерпілих, свідків, письмових доказах у провадженні, які стверджують чи спростовують обвинувачення, а тому питань, що вирішуються судом при постановленні вироку, зазначених у ст. 374 КПК України, не вирішив.

Таким чином, вищеназвані порушення кримінального процесуального закону колегія суддів вважає істотними, такими, що ставлять під сумнів законність та обґрунтованість ухваленого у провадженні вироку, оскільки він є передчасним, ухвалений без повного, всебічного та об'єктивного аналізу наявних у справі доказів, а тому не може визнаватися законним, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з призначенням нового розгляд у суді першої інстанції.

Позбавлений можливості усунути суттєві протиріччя і апеляційний суд, оскільки допущено істотні порушення вимог КПК України.

При новому судовому розгляді провадження необхідно належним чином дослідити та дати оцінку всім зібраним доказам в їх сукупності, одночасно перевіривши доводи, викладені в апеляційних скаргах прокурора та сторони захисту, ухвалити вирок з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

З врахуванням того, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ряду злочинів, частина з яких є тяжкими, може перешкоджати встановленню істини у провадженні, ухилятися від суду, раніше неодноразово судимий, з попередніх судимостей жодних висновків не зробив, з метою недопущення вчинення нових злочинів та забезпечення виконання процесуальних рішень, колегія суддів вважає, що законні підстави для зміни йому запобіжного заходу відсутні, а тому йому слід продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, обраний ОСОБА_4 запобіжний захід закінчився і прокурор не ставить питання про обрання такого, за таких обставин колегія суддів позбавлена можливості вирішити вказане питання за своєю ініціативою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги прокурора, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника Гіппіуса О.Б. задовольнити частково.

Вирок Старокостянтинівського районного суду від 16 квітня 2018 року щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 вересня 2018 року.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Болотін С.М.