Ухвала суду № 75739669, 03.08.2018, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/5758/18

Справа № 754/9982/18

У Х В А Л А

іменем України

03 серпня 2018 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б. перевіривши виконання вимог ст.ст. 150-152 ЦПК України при поданні заяви представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТАР СКАЙ» про визнання рішення загальних зборів недійсними, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСББ «СТАР СКАЙ» про визнання рішення загальних зборів недійсними

До суду надійшла заява адвоката ОСОБА_4 про забезпечення позову шляхом заборони правлінню ОСББ «СТАР СКАЙ» та його голові відчуження будь-якого майна ОСББ, розпорядження коштами ОСББ, окрім виплати на заробітну плату та на оплату послуг з енерго, водопостачання та водовідведення будинку, укладання будь-яких правочинів, які передбачають розпорядження коштами або майном ОСББ, прийняття рішень щодо збирання коштів із мешканців будинку та відключати квартири від мереж електро та водопостачання.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав позивачів.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 149 ч. 2 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зі змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

При цьому, подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Поміж іншим, суд приходить до висновку, що заборона відчуження будь-якого майна ОСББ, розпорядження коштами ОСББ, укладання будь-яких правочинів, які передбачають розпорядження коштами або майном ОСББ, прийняття рішень щодо збирання коштів із мешканців будинку та відключати квартири від мереж електро та водопостачання може призвести до порушення прав та законних інтересів інших співвласників будинку, а також такі обмеження в роботі ОСББ можуть мати незворотних наслідків для мешканців будинку.

Зокрема, позивачами в поданій заяві не викладено обставин, що вжиття таких заходів забезпечення позову сприяє ефективному захисту саме їх прав, та обставин того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову саме їх права та законні інтереси можуть бути порушені.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СТАР СКАЙ» про визнання рішення загальних зборів недійсними - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва апеляційної скарги. В разі оголошення розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст ухвали суду складено 03.08.2018 р.

Суддя: