Рішення № 75739634, 23.07.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6290/18

провадження № 2/753/4728/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"23" липня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді МИЦИК Ю.С.

при секретарі ГОРБЕНКО А.О.

за участю сторін не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Управління поліції охорони в м. Києві до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП

ВСТАНОВИВ:

Управління поліції охорони в м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_2.) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 травня 2016 року по проспекту Правди в м. Києві водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем «HUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_3, який належить позивачу, в результаті було пошкоджено автомобіль «HUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_3, а його власнику позивачу у даній справі нанесений матеріальний збиток.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП.

Відповідно до Акту виконаних робіт поточного ремонту від 16.03.2018 року, вартість матеріального збитку завданого HUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_3, становить 49 980 грн.

Вказуючи на те, що відшкодування шкоди позивач на даний час не отримав, а завдавачем шкоди є саме відповідач, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з останнього грошових коштів для відшкодування завданої шкоди, у розмірі 49 980 грн.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 червня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач не з'явився, однак його представник надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи. Просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України). Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзив та інші заяви з процесуальних питань від нього до суду не надходили.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 травня 2016 року по проспекту Правди в м. Києві водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «TOYOTA CAMRY», державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зіткнення з автомобілем «HUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_3, який належить позивачу, в результаті було пошкоджено автомобіль «HUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_3, а його власнику позивачу у даній справі нанесений матеріальний збиток.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 24 червня 2016 року водія ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до Акту виконаних робіт поточного ремонту від 16.03.2018 року, вартість матеріального збитку завданого HUNDAI TUCSON», державний номерний знак НОМЕР_3, становить 49 980 грн, що підтверджується також рахунком-фактурою та платіжним дорученням №2332 від 14.03.2018 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПрАТ «СТ «Іллічівське» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/3616395.

Правовою підставою заявлених Управлінням поліції охорони в м. Києві до ОСОБА_2 вимог, є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов'язання, що випливають із заподіяння шкоди (деліктні зобов'язання).

За змістом ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1192 цього Кодексу з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Водночас правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відноси, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов'язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тексту - Закон «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. А ст. 5 цього Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно зі ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

За змістом стст. 9, 22-31, 35, 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено ст. 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов'язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.

Разом із тим зазначені зобов'язання не виключають одне одного. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов'язково припиняє деліктне зобов'язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов'язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 та ч. 2 ст. 14 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно з ч. 1 та 4 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 січня 2016 р. у справі № 6-2808цс15 і є обов'язковою для всіх судів України в силу положень ст. 360-7 ЦПК України.

Таким чином, суд зазначає, що позивач звернувшись до суду із позовною заявою до відповідача про відшкодування завданої майнової шкоди, реалізував своє абсолютне право на відшкодування завданої майнової шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоду і дане право не може бути обмежене через наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, вищевказаних положень цивільного закону та правової позиції Верховного Суду України, суд вважає обґрунтованими і доведеними вимоги Управління поліції охорони в м. Києві до ОСОБА_2 про стягнення вартості відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 49980 грн., та приходить до висновку про їх задоволення.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена сплачена сума судового збору у розмірі 1 762 грн.

На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 6, 9, 22, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», стст. 8, 12, 14, 511, 636, 1166, 1187, 1194 Цивільного кодексу України та стст. 3, 4, 5, 13, 15, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 280, 353, 354 ЦПК Украйни, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління поліції охорони в м. Києві до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Управління поліції охорони в м. Києві (м. Київ, вул. Студентська, 9, р/р № 26004210092566 в АТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 40109147) суму матеріальної шкоди у розмірі 49 980 грн., а також судовий збір у сумі 1 762 грн

Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.