Ухвала суду № 75738291, 07.08.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3318/18

2/705/2000/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 серпня 2018 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом. В якості відповідача в позові вказано – Оксанинська сільська рада Уманського району Черкаської області.

В позові ставиться питання:

«… Визнати за мною ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за заповітом, право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,4600га., з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», кадастровий номер 7124385500:01:002:0385, розташована по вул. Дубівській, 23, с. Оксанина, Уманський район, Черкаська область, після смерті матері ОСОБА_2, належну померлому ОСОБА_3 на підставі договору дарування №934 від 02.04.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу, Черкаської області Поліщук Н.М.…».

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суддя, розглянувши позовну заяву вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

В позовній заяві не дотримані в повному обсязі пункти 3, 5, 6 частини 3 статті 175 ЦПК України, які відповідно передбачають, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Також, суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Згідно п. 23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 67 ЗУ «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому ЦПК України. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

В позовній заяві, що стосується вище вказаних позовних вимог (з врахування особливостей предмету та підстав позову) не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини (документи, які підтверджують, що позивач належним чином оформила свої спадкові права, коло спадкоємців із зазначенням осіб, котрі б мали право на обов’язкову частку у спадковому майні при спадкуванні,документи про належність і правовий статус земельної ділянки, та належність і правовий статус 1/2 - іншої частини відповідної земельної ділянки, зведений кадастровий план, кадастровий акт та план – схема відповідної земельної ділянки,підстави визначення ціни позову, відомості щодо співвласника іншої частини майна, тощо).

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Стаття 1276 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) визначає поняття спадкової трансмісії як переходу права на прийняття спадщини. Якщо спадкоємець за законом або за заповітом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (тобто до спадкоємців спадкоємця). Спадкоємці померлого спадкоємця успадковують лише ту частку спадщини, яка перейшла б до нього. Отже, спадкова трансмісія не стосується тієї частини спадщини, на яку претендують інші спадкоємці.

Крім того, до позовної заяви не додано докази того, що земельна ділянка з таким кадастровим номером була зареєстрована за ОСОБА_3 З постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, копію якої додано до позовної заяви, вбачається, що право власності на земельну ділянку із кадастровим номером, зазначеним у позовній вимозі, було зареєстровано за ОСОБА_2 (1/2 частка) та ОСОБА_4 (1/2 частка), і лише з цієї підстави нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину. Позовна заява також не містить обґрунтувань наявності такої обставини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Крім того,позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового та немайнового характеру. В позовній заяві зазначена ціна позову в сумі 14004,00 грн. з якої сплачено судовий збір. Однак в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували правильність визначення ціни позову з урахуванням предмету позову. При цьому, до матеріалів справи додана квитанція про сплату судового збору в сумі 704,80 грн. від 21.05.2018 року. Згідно положень Закону України «Про судовий збір » від 08.07.2011 року (з наступними змінами та доповненнями) ставки судового збору станом на 01.01.2018 року встановлюються: для вимог майнового характеру сплачується 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище протягом п’яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Крім того, вважаю за необхідне попередити позивача, що в разі не усунення порушень закону, допущенних при подачі позовної заяви до встановленого законом строку, позов буде вважатися не поданим та повернутий позивачеві.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Оксанинської сільської ради Уманського району Черкаської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Мазуренко