Рішення № 7573689, 20.01.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.01.10р.Справа № 8/215-09 Господарський суд Дніпропетровської області у складі суддів: Дубініна І.Ю. (головуючий), Ліпинського О.В., Бондарєва Е.М., розглянувши матеріали справи № 8/215-09

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Віко" (м. Дніпродзержинськ)

до           1)Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ - Інвест" (с. Ювілейне Дніпропетровської області)

           2)Спеціалізованого державного підприємства "Укрспецюст" в особі Дніпропетровської філії підприємства (м. Дніпропетровськ)

           3)Дніпровського відділу Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції (м. Дніпродзержинськ)

про           визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу та акту

Представники:

від позивача:          Кривоніс Є.О. –представник (дов. б/№ від 06.08.09 р.)

                              Слюсарев М.Ю. –директор (витяг від 27.11.08 р., паспорт)

від відповідача1:          Головняк А.В. –представник (дов. б/№ від 02.02.09 р.)

від відповідача2:          не з"явився

від відповідача3:          не з"явився

Суть спору:

Позивач звернувся до відповідачів з позовом про визнання недійсними:

v          прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке належить позивачу, а саме - магазину (вбудоване приміщення № 1а), розташованого в будинку №16 по проспекту 50 років СРСР в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області, що складається з приміщення магазину площею 352,4 м2, приміщення офісу площею 145,1 м2, приміщення складу площею 267,7 м2, які відбулися 27 червня 2007 року;

v          протоколу № 7040116-09/210а-1 про проведення прилюдних торгів по реалізації майна від 27 червня 2007 року;

v          акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 25 липня 2007 року.

Позов мотивовано наступним:

Вказане вище нерухоме майно було придбане позивачем на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 25.11.03 р. нотаріусом за реєстровим № 2486, та договору купівлі-продажу, посвідченого 19.12.03 р. нотаріусом за реєстровим № 2741.

З акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 25 липня 2007 року позивачеві стало відомо, що 27 червня 2007 року відповідачем2, відповідно до договору №7940116-09/210а-1, який було укладено з відповідачем3, за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Спортивна, 19 було проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, належного позивачу, а саме: магазину (вбудоване приміщення № 1а) розташованого в будинку № 16 по проспекту 50 років СРСР в місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області.

Продаж вказаного нерухомого майна було здійснено при виконанні зведеного виконавчого провадження від 29 липня 2004 року, в якому об'єднано виконавчий лист № 2/94, виданий 07 червня 2006 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська та наказ № 21/103, виданий 18 серпня 2005 року господарським судом Дніпропетровської області та інших виконавчих документів про стягнення заборгованості з позивача на користь юридичних осіб, фізичних осіб та держави.

Переможцем прилюдних торгів з продажу названого нерухомого майна та його власником став відповідач1.

Позивач вважає, що при підготовці та проведенні вказаних вище прилюдних торгів були допущені грубі порушення вимог чинного законодавства України.

Так, п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27 жовтня 1999 р., передбачено, що спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Як вбачається з акту про проведення прилюдних торгів, вартість арештованого нерухомого майна згідно висновку експерта складала 802 567,00 грн.

При цьому, початкова ціна реалізації після уцінки майна склала 561 796,90 грн., що на 30% менше від вартості арештованого нерухомого майна згідно висновку експерта.

Відповідно до п 4.8 вказаного Тимчасового положення, на повторних торгах стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30%.

Таким чином, можна зробити висновок, що прилюдні торги, які відбулися 27 червня 2007 року, були повторними.

Однак про те, що 27 червня 2007 року мали відбутися прилюдні торги, позивача жодного разу не повідомляли.

Про проведення 27 червня 2007 року прилюдних торгів позивачу стало відомо лише після отримання акту про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 25 липня 2007 року.

Відповідач1 проти позову заперечує з наступних підстав:

Вартість майна, виставленого на торги, була визначена на підставі звіту про оцінку нерухомого майна, яка була проведена станом на 25.01.07 р. оцінювачами Скачко І.П. та Диденко Л.М.

Фаховий рівень експертів підтверджено необхідними документами.

Таким чином, вартість нерухомого майна, за якою останнє було передано для реалізації з публічних торгів, була визначена відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та відповідає дійсності.

За результатами проведених торгів, на підставі складеного протоколу, 25 липня 2007 року було складено акт про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, який є підставою для видачі свідоцтва про право власності.

21 серпня 2007 р. відповідачу1 нотаріусом було видано свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів, яке зареєстроване за реєстровим № 2066.

Даним свідоцтвом посвідчується право власності відповідача1 на нерухоме майно - магазин (вбудоване приміщення № 1а), загальною площею 765,2 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, пр. 50 років СРСР, будинок № 1Б.

На підставі даного свідоцтва ОКП "Дніпродзержинське БТІ" було зареєстроване право власності відповідача1 на вищезазначене нерухоме майно (реєстраційний № 3523214), що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20531308 від 10.10.08 р.

Таким чином, відповідач1 на сьогоднішній день є добросовісним набувачем вищезазначеного нерухомого майна та його повноправним власником.

Відповідач1 вважає, що прилюдні торги були проведені у відповідності до вимог Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. N 68/5.

Позивач не реалізував своє право на участь у прилюдних торгах, не звертався до організатора чи до державного виконавця із заявою про участь в реалізації майна, а тому не може оспорювати результати прилюдних торгів, оскільки не був їх учасником і не вчинив жодних дій на отримання від Державної виконавчої служби чи ДП "Укрспец'юст" інформації про реалізацію арештованого майна (будь-які звернення позивача з цих питань відсутні), а також не вчинив жодних дій, що свідчили б про прагнення позивача взяти участь у торгах.

Крім того, позивачем у позовній заяві не вказано норм матеріального права, на підставі яких слід визнати недійсними прилюдні торги, протокол від 27.06.07 р. №7040116-09/210а-1 про проведення прилюдних торгів та акт від 25.07.09 р. про проведення прилюдних торгів.

Відповідач2 відзив на позов не надав.

Відповідач3 також позов не визнав з наступних підстав:

На виконанні у відповідача3 у 2006 році знаходилось зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з позивача на користь фізичних, юридичних осіб та держави на загальну суму 975 502,93 грн.

Позивач добровільно рішення судів не виконував, у зв'язку з чим відповідачем3 здійснювались заходи по примусовому виконання рішень судів стосовно позивача.

Згідно ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

З відповідей установ банків, де відкрито розрахункові рахунки позивача, стало відомо, що кошти на таких рахунках відсутні, у зв'язку з чим, державним виконавцем було звернуто стягнення на інше майно боржника в межах суми, яка підлягає стягненню за виконавчими документами.

24.10.06 р. державним виконавцем було здійснено вихід за місцем знаходження боржника, де складено акт опису й арешту майна, що належить позивачу, в тому числі - магазин (вбудоване приміщення 1а), розташований по пр. 50 років СРСР, 16 у м. Дніпродзержинську.

Копія акта опису й арешту майна того ж дня була вручена директору позивача Слюсареву М.Ю. під розписку в самому акті та роз"яснено останньому право на оскарження дій державного виконавця.

Вказаний акт позивачем оскаржений не був.

Відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.

Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна. Витрати на призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

25.01.07 р. державним виконавцем була винесена постанова про призначення експерта у виконавчому провадженні для проведення експертної оцінки описаного й арештованого нерухомого майна боржника-позивача, а копія постанови наступного дня була направлена сторонам виконавчого провадження.

Будь-які відомості щодо оскарження боржником постанови про призначення експерта до відділу не надходили.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про виконавче провадження», для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем у постанові, а також давати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

29.01.07 р. експертом було надано письмовий висновок щодо вартості нерухомого майна боржника, згідно якому вартість арештованого майна, а саме - магазину (вбудоване приміщення 1а), розташованого по пр. 50 років СРСР, 16 у м. Дніпродзержинську склала 802 567 грн.

Копія висновку експерта належним чином була направлена сторонам виконавчого провадження, яким також було роз'яснене право на оскарження висновку експерта в суді.

Висновок експерта боржником не оскаржувався.

09.02.07 р. відповідачем3, на підставі п. 5.12.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5, було направлено пакет документів на реалізацію арештованого майна позивача.

Згідно висновку Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.03.07 р., документи щодо реалізації арештованого майна боржника-позивача відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, реалізацію арештованого майна позивача вартістю 802 567 грн. було доручено відповідачу2.

Таким чином, між відповідачами 2 та 3 був укладений відповідний договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за №7040116-09/210 від 03.05.07, що відповідає вимогам ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою голови господарського суду від 19.10.09 р. справу було передано для розгляду в колегіальному складі суддів.

Ухвалою господарського суду від 20.10.09 р. справу було прийнято до розгляду колегією суддів.

Під час нового розгляду справи позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, а відповідачі 1 та 3 свої заперечення проти позову.

Відповідач2 відзив на позов не надав.

Ухвалою в.о. голови господарського суду від 19.12.09 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 22.01.10 р. включно.

В судове засідання 20.01.10 р. відповідачі 2 та 3 не з"явились, причин свого нез"явлення суду не повідомили.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю вказаних осіб, оскільки останні були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши наявних представників сторін, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Спірне нерухоме майно було придбане Товариством з обмеженою відповідальністю "Віко" (позивач) на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу магазину від 25.11.03 р. та від 19.12.03 р.

Викладене також підтверджується довідкою ОКП "Дніпродзержинське БТІ" від 10.02.07 р. №580.

На виконанні у Дніпровському відділі Державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції (відповідач3) у 2006 році знаходилось зведене виконавче провадження щодо стягнення заборгованості з позивача на користь фізичних, юридичних осіб та держави на загальну суму 975 502,93 грн.

Позивач добровільно рішення судів не виконував, у зв'язку з чим відповідачем3 здійснювались заходи по примусовому виконання рішень судів стосовно позивача.

Згідно ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

З відповідей установ банків, де відкрито розрахункові рахунки позивача, відповідачу3 стало відомо, що кошти на таких рахунках відсутні, у зв'язку з чим, державним виконавцем було звернуто стягнення на інше майно боржника в межах суми, яка підлягає стягненню за виконавчими документами.

24.10.06 р. державним виконавцем було здійснено вихід за місцем знаходження боржника, де складено акт опису й арешту майна, що належить позивачу, в тому числі - магазин (вбудоване приміщення 1а), розташований по пр. 50 років СРСР, 16 у м. Дніпродзержинську.

Копія акта опису й арешту майна того ж дня була вручена директору позивача Слюсареву М.Ю. під розписку в самому акті та роз"яснено останньому право на оскарження дій державного виконавця.

Доказів оскарження вказаного акту сторонами суду не надано.

Згідно ст. 14 ЗУ «Про виконавче провадження», для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста, а при необхідності - кількох спеціалістів або експертів для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання. Експерт або спеціаліст зобов'язаний дати письмовий висновок з питань, що поставлені йому державним виконавцем у постанові, а також давати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності.

Відповідно до ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден.

Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна. Витрати на призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

25.01.07 р. державним виконавцем була винесена постанова про призначення експерта у виконавчому провадженні для проведення експертної оцінки описаного й арештованого нерухомого майна боржника-позивача, а копія постанови наступного дня була направлена сторонам виконавчого провадження.

Доказів оскарження вказаної постанови сторонами суду також не надано.

29.01.07 р. експертами було надано письмовий висновок щодо вартості нерухомого майна боржника, згідно якому вартість арештованого майна, а саме - магазину (вбудоване приміщення 1а), розташованого по пр. 50 років СРСР, 16 у м. Дніпродзержинську склала 802 567 грн.

Копія вказаного висновку експертів була направлена сторонам виконавчого провадження (в тому числі –позивачу), яким також було роз'яснене право на оскарження висновку експерта в суді.

Викладене підтверджується поштовим повідомленням про отримання позивачем цього висновку.

Доказів оскарження вказаного висновку експертів сторонами суду не надано.

09.02.07 р. відповідачем3, на підставі п. 5.12.6 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5, було направлено пакет документів на реалізацію арештованого майна позивача.

Згідно висновку Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 23.03.07 р., документи щодо реалізації арештованого майна боржника-позивача відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, реалізацію арештованого майна позивача вартістю 802 567 грн. було доручено відповідачу2.

Таким чином, між відповідачами 2 та 3 був укладений відповідний договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна за №7040116-09/210 від 03.05.07 р., що відповідає вимогам ст. 61 ЗУ «Про виконавче провадження».

Пунктом 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.99 р., передбачено, що спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Листом від 21.05.07 р. № 01-07/362 Спеціалізоване державне підприємство "Укрспецюст" в особі Дніпропетровської філії (відповідач2) повідомило сторонам виконавчого провадження (у тому числі - позивачу) про те, що на 23.05.07 р. призначено прилюдні торги по реалізації арештованого майна боржника –позивача за стартовою ціною 802 567 грн.

Згідно довідці відповідача2 від 24.05.07 р. № 01-07/367, вказані прилюдні торги не відбулись у зв"язку з відсутністю заявок покупців, що стало підставою переоцінки арештованого майна боржника –позивача.

Відповідно до п 4.8 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України №68/5 від 27.10.99 р., на повторних торгах стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30%.

05.06.07 р. було здійснено комісійну переоцінку спірного майна боржника –позивача і визначено його вартість у розмірі 561 796,90 грн., що підтверджується актом переоцінки майна від 05.06.07 р., затвердженим в.о. начальника відділу ДВС.

Листом від 25.06.07 р. № 01-07/471 відповідач2 повідомив сторонам виконавчого провадження (у тому числі - позивачу) про те, що на 27.06.07 р. призначено прилюдні торги по реалізації арештованого майна боржника –позивача за стартовою ціною 561 796,90 грн.

Згідно протоколу № 7040116-09/210а-1 від 27 червня 2007 р. про проведення прилюдних торгів по реалізації майна, 27.06.07 р. відбулись прилюдні торги по реалізації спірного майна боржника –позивача за стартовою ціною 561 796,90 грн., переможцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ - Інвест" (відповідач1), яке запропонувало ціну продажу 564 000,00 грн.

Позивач участі у вказаних торгах не приймав.

25.07.07 р. відповідачем3 було також складено акт про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна боржника –позивача.

Відповідно до вимог ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження", вказаний акт є підставою для видачі свідоцтва про право власності.

21.08.07 р. нотаріусом було видане відповідачу1 свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів, яке зареєстроване за реєстровим № 2066.

Названим свідоцтвом посвідчується право власності ТОВ "АТБ-інвест" на нерухоме майно: магазин (вбудоване приміщення № 1а), загальною площею 765,2 кв.м., що розташований за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, проспект 50 років СРСР, будинок №1Б.

На підставі згаданого свідоцтва ОКП "Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації" було зареєстроване право власності ТОВ "АТБ-інвест" на вищевказане нерухоме майно (реєстраційний № 3523214), що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20531308 від 10.10.08 року.

При викладених обставинах господарський суд не знаходить достатніх підстав для задоволення позову, виходячи також з наступного:

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належним чином тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а вказані обставини спростовуються вищенаведеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи.

Відповідачем1 надані господарському суду рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 25.07.07 р. по справі № 2-1484,07 та рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 26.07.07 р. по справі № 2-а-176/07, якими встановлено факти законності та відповідності вимогам чинного законодавства України прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна боржника –позивача, проведених 27.06.07 р.

Згідно ч. 4. ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, факти, встановлені вказаними рішеннями районних судів, не підлягають доведенню у цій справі.

Викладене є підставою для відмови в позові. Судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 33 - 35, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові до відповідачів відмовити.

Суддя                                                                                          І.Ю. Дубінін

Суддя                                                                                          О.В. Ліпинський

Суддя                                                                                          Е.М. Бондарєв