Рішення № 75736031, 07.08.2018, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1445/17

Провадження № 2-а/617/13/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Уханьової І.С., секретаря - Чмаль Т.А.,

розглянувши у судовому засідання у залі суду м. Вовчанськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. На обґрунтування позову зазначає, що він як інвалід третьої групи відповідно до ч. 4 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання, щорічно до 5 травня разової грошової допомоги у розмірах семи мінімальних пенсій за віком. Відповідно до п. 3 ст. 27, ст. 28 ЗУ № 1058-XIV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, ст. 7 ЗУ № 1801- VIII «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року, з 1 січня по 1 травня 2017 року встановлений мінімальний розмір пенсії в Україні 1247 грн. Таким чином до 1 травня інвалідам війни третьої групи допомого складала 8729 грн. Управління соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області перерахувало йому допомогу в розмірі 2700 грн. Вважає що його права порушені та просить визнати протиправним зменшення йому допомоги за 2017 рік на 6029 грн. та забов'язати відповідача протягом місяця з дня ухвалення рішення перерахувати йому несплачену суму допомоги у розмірі 6029 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином ,в позову просив справу розглядати у скороченому провадженні.

Представник Управління соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з"явився , але до суду надав письмове заперечення на позов, в якому не погодився з позовними вимогами, зазначив, що виплата допомоги позивача здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, просив відмовити в їх задоволенні .

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни ІІІ групи відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1. Перебуває на обліку в Управління соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області як інвалід війни ІІІ групи.

Управлінням соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області у 2017 року було здійснено нарахування та виплату разової грошової допомоги позивачу, як інваліду війни ІІІ групи, до 5 травня в розмірі 2700 грн.

Позивач вважає, що Управлінням соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області протиправно не здійснено виплату за 2017 рік щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі семи мінімальних пенсій за віком - 8 729 грн., передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та п. 3 ст. 27, ст. 28 ЗУ № 1058-XIV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, ст. 7 ЗУ № 1801- VIII «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року, з 1 січня по 1 травня 2017 року встановлений мінімальний розмір пенсії в Україні 1247 грн., а саме несплачена суму дороги становить 6029 грн.

Відповідно до частини 5 ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», щорічно до 5 травня інвалідам війни третьої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» частину п'яту було викладено в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

У подальшому зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Пунктом 63 Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, згідно з яким норми і положення статей 12,13,14,15,16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлена у 2017 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня інвалідам війни ІІІ групи у розмірі 2700 грн.

У рішенні Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій статті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиместатті 21 Конституції України.

У рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року зазначено, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Суд під час вирішення справи про соціальний захист громадян керується принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Судом встановлено, що річна разова грошова допомога до 5 травня за 2017 рік була нарахована та виплачена позивачу в розмірі 2700 грн. відповідно до положень Бюджетного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року №223 «Деякі питання виплати у 2017 разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Враховуючи викладене, у відповідача не було правових підстав для нарахування щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни третьої групи до 5 травня у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач правомірно нарахував позивачу щорічну разову грошову допомогу як інваліду війни третьої групи до 5 травня за 2017 рік в розмірі 2700 грн., відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2017 року №223 «Деякі питання виплати у 2017 разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань».

Виходячи з викладеного в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,18,72-77,241-246,167, 295 КАСУ, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Вовчанської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя -