Постанова № 75735218, 02.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2668/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1385/18Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І. С. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах :

головуючого - судді Пилипчук Л.І.,

суддів Абрамова П.С., Дряниці Ю.В.,

секретар Рибак О.О.,

за участю представника позивача - Зелінської Н.І., відповідача ОСОБА_3, його представника - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни

на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У грудні 2017 року ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 642/08-к від 10.06.2008 року в сумі 188 351, 59 грн., які складаються з 103 582,72 грн. кредиту, 63838,72 грн. відсотків, 3960,00грн. комісії за РО, 16970,15 грн. плати за пропуск платежів. В обгрунтування позову посилався на те, що банк надав відповідачу кредит у розмірі 120 000,00 грн. на придбання житлового будинку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.00 % річних з кінцевим поверненням отриманого кредиту строком по 09.06.2033 року. Позичальник свої договірні зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" заборгованість за Кредитним договором № 642/08-К від 10.06.2008 р. у сумі 103 582.72 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Держави судовий збір у розмірі 1035.82 грн.

В іншій частині позовним вимог відмовлено за недоведеністю.

Не погодившись із рішенням в частині відмови в позовних вимогах, його в апеляційному порядку оскаржив позивач. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким його позовні вимог задовольнити в повному обсязі.

Посилається на порушення районним судом процесуальних норм, зокрема, щодо порушення строків розгляду справи, не повідомлення позивача про результати вирішення його клопотання про розгляд справи у режимі відеоконференції та про результати судово-економічної експертизи.

Зазначає, що районним судом безпідставно відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за відсотками , комісії за РО та плати за пропуск платежів (штрафу) , оскільки заборгованість визначена чітко у відповідності до умов кредитного договору. Вважає безпідставним покладення в основу ухваленого судового рішення результату судово-економічної експертизи, оскільки він є необгрунтованим. Заперечує висновок експерта щодо недоведеності розрахунку відсотків за користування кредитом, комісії за РО та штрафу(пені).

Вважає, що районний суд порушив норму ст.1054 ЦК України, відмовивши у стягненні процентів, таким чином вирішивши, що банк може безоплатно надавати кредити.

В апеляційній інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягаючи на її задоволенні.

Відповідач та його представник заперечували проти апеляційної скарги, підтримуючи висновки суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін та відповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється сторонами, що 10.06.2008 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 642/08-к, відповідно до якого постанній отримав кредит у розмірі 120 000,00 грн. на придбання житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. За користування кредитними коштами встановлена плата в розмірі 22% річних та за обслуговування кредиту щомісячна плата в розмірі 120,00 грн. Кредитні кошти надаються строком по 09 червня 2033р./а.с.5/

Відповідач підтвердив свою згоду на умови, зазначені у кредитному договорі, про що свідчить його підписи у договорі та у Додатку № 1 до договору від 10.06.2008р. /а.с. 13, 19/

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та видав відповідачу кредит в розмірі 120 000,00 грн.

18.05.2010 року змінена назва Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», яке і є правонаступником попереднього Товариства.

Згідно постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 року №188 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 20.03.2015 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» та- призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким з 20.03.2015 року розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» призначено Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.02.2016 року №213 та рішенням від 15.02.2018 №474 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» та повноваження ліквідатора Славкіної С.А. відповідно до 19.03.2018 року та до 19.09.2020 року включно.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов'язання не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Договором порядкута строки відповідно до Додатку №1 до договору (графік погашення заборгованості).

Відмовляючи у задоволенні позову банку в частині стягнення процентів за користування кредитом, комісії за розрахункові операції та штраф за прострочення платежів, районний суд виходив з того, що заборгованість цих платежів не підтверджена документально, про що вказує висновок судово-економічної експертизи №26 від 12.03.2018 року, а тому підтвердженою є лише сума боргу за тілом кредиту, яка і підлягає стягненню на користь позивача в судовому порядку.

Переглядаючи рішення районного суду в тій частині, що оскаржується, та в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про хибність висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог. При цьому апеляційний суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2, 3 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 89 ЦПК).

Відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

З матеріалів справи вбачається, що пунктом 1.4 кредитного договору передбачена плата за користування кредитними коштами в розмірі 22 % річних, а згідно додаткової угоди №1 від 18.11.2008 року процентна ставка збільшена до 24% річних.

Пунктом 1.4.1 передбачена плата за обслуговування кредиту в розмірі 120,00 грн.

Підпунктами 2.4.1 - 2.4.3 пункту 2.4. кредитного договору передбачено, що проценти за кредитами розраховуються, виходячи з фактичної суми наданих кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами із розрахунку рік рівний - 360 дням, місяць рівний календарній кількості днів та сплачується позичальником згідно з п.2.5 цього договору. Розрахунок процентів за користування кредитними коштами здійснюється у валюті кредиту щомісячно у день сплати, який визначений у Графіку, наведеному у Додатку №1 цього договору. Плату за обслуговування кредиту, передбачену п.1.4.1 цього договору, позичальник сплачує щомісячно у день сплати процентів та повернення частини кредиту відповідно до Графіку.

Пунктом 4 договору передбачена відповідальність боржника у разі ним порушення зобов'язань. Зокрема, згідно п.4.5 за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних кошті, за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів та за несвоєчасне повну чи часткову сплату плати за обслуговування кредиту, згідно до умов цього договору, позичальник сплачує банку штраф в розмірі 20 відсотків від суми неповерненого кредиту та /або несплачених процентів, плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав. Згідно Додатку №1 до кредитного договору Графік погашення кредиту передбачав щомісячний платіж, який складався з конкретних сум на погашення тіла кредиту та процентів. Вказаний Додаток підписаний позичальником./а.с.14-19/

Як убачається з наданого банком розрахунку заборгованості станом на 27.08.2015 року, позичальник ОСОБА_3 з липня 2009 року став порушувати вказаний графік, внаслідок чого стала накопичуватися прострочена заборгованість. /а.с.3-4/

Згідно висновку №2 судово-економічної експертизи від 07.08.2017 року та висновку № 26 додаткової судової економічної експертизи від 12.03.2018р. встановити відповідність розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_3 перед ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» умовам укладеного кредитного договору №642/08-К від 10.06.2008р. та фактичну заборгованість не представляється можливим./а.с.21,205-214/

Апеляційний суд вказані висновки експертизи оцінює критично та до уваги не приймає, оскільки вони є загальними, необгрунтованими та не містять конкретних відповідей, зводяться до констатації відсутності при експертному дослідженні меморіальних ордерів по нарахуванню платежів по основному кредиту, відсоткам, по комісії та по сплаті за пропуск платежів, а також Положення про кредитування ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк». Поставлені районним судом в ухвалі від 09.11.2017 року на вирішення експерта питання щодо відповідності вимогам чинного законодавства документального оформлення операцій банком, щодо відповідності методу нарахування заборгованості вимогам Положення про кредитування є некоректними, оскільки умовами договору, які погоджені сторонами і жодна з них не заявляла про їх недійсність, чітко визначено порядок нарахування відсотків за користування кредитом, комісії за РО та штрафу у разі прострочення зобов'язання. Тому не коректним є також питання щодо поставленого на експертизу питання про фактичну заборгованість ОСОБА_3 перед банком на час звернення в суд з позовом, без встановлення судом першої інстанції обставин щодо відповідності умовам кредитного договору вказаних у графіку погашення щомісячних платежів.

Про призначення повторної судово-економічної експертизи сторони не клопотали.

Враховуючи, що передбачені графіком щомісячні платежі розраховані відповідно до умов договору, які відповідач погодив своїм підписом, недійсними ці умови не визнавалися і до певного часу позичальником добросовісно виконувалися, апеляційний суд визнає розрахунок заборгованості, проведений банком, належним та допустимим доказом. Він узгоджується з умовами кредитного договору та з наданими банком квитанціями щодо здійснення касових операцій по сплаті боржником заборгованості за кредитним договором, що підтверджує визнання позичальником умов договору. Відповідач цей розрахунок не спростував, у суді апеляційної інстанції визнав, що платежі згідно графіку погашення вносив не регулярно.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, враховуючи встановлені фактичні обставини та викладені норми права, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову банку.

Керуючись ст.ст.367,368 374, 376 ч.1 п.п.3,4, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни - задовольнити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2018 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» заборгованість за кредитним договором №642/08-К від 10.06.2008 р. в розмірі 63 838,72 грн. відсотків, 3960,00 грн. комісії та 16970,15грн. штрафу за прострочення платежів.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного Товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» 2825,27грн. судового збору за апеляційну скаргу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06.08.2018 року.

Головуючий - суддя Л.І.Пилипчук

Судді: /підписи/ П.С. Абрамов

Ю.В. Дряниця

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя апеляційного суду

Полтавської області Л.І. Пилипчук