Ухвала суду № 75733334, 06.08.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 06.08.2018

ЄУ № 411/899/13-к

Провадження №1-в/420/61/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Сіренко А.В.,

прокурора Білик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування невідбутої частини покарання,-

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2018 року до Новопсковського районного суду Луганської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно дострокове звільнення, в якому він просить звільнити його умовно-достроково від відбування невідбутої частини покарання, яка становить 3 (три) місяці 16 (шістнадцять) днів.

Засуджений в своєму клопотанні посилається на те, що 03.07.2013 він був засуджений вироком Кіровського міського суду Луганської області до п’яти років шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Для відбування покарання він був направлений до Краснолуцької виправної колонії №19, де фактично відбув значну частину призначеного йому покарання – більше, ніж 3/4 частини покарання. Місто Хрустальний (Красний Луч) на теперішній час знаходиться на тимчасово непідконтрольній Українській владі території. 08.11.2017 він був змушений покинути місце відбування покарання на підставі довідки про звільнення №002971, яка посвідчена нелегітимним органом. Тому він позбавлений можливості в повній мірі відбути призначене покарання, або скористатися правом на умовно – дострокове звільнення згідно чинного законодавства. Після повернення до місця проживання він з’явився до Індустріального ВП ГУНП в Харківській області, де був поставлений на профілактичний облік. Отже, умовне- дострокове звільнення ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні прокурор заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на те що, довідка про звільнення видана органом, який знаходиться на території, що непідконтрольна державним органам влади України.

Засуджений ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Вивчивши матеріали клопотання суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 539 КПК України передбачене безумовне право прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органа або установи виконання покарань звертатися з клопотанням (поданням) про вирішення питань, пов’язаних з виконанням вироку, в тому числі і про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Крім того, у випадках, встановлених законом, з такими ж клопотаннями можуть звертатися інші особи, установи або органи.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Між тим, в практиці Європейського суду з прав людини щодо питання права на суд, на доступ до нього чітко визначився підхід, згідно з яким особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава не повинна вводити правові або чинити нелегітимні перешкоди для здійснення цього права.

Таким чином, суд вважає, що засуджений має право звернення до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення.

ОСОБА_1 був засуджений 03.07.2013 вироком Кіровського міського суду Луганської області за ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 311, ч.2 ст. 317 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі без конфіскації майна, яке підлягає відбуванню у кримінального – виконавчій установі. Строк покарання обчислювався з 04.04.2013 з 10 години.

Зазначене покарання засуджений відбував у Краснолуцькій виправній колонії Луганської області № 19, яка з квітня 2014 року знаходиться на території, що тимчасово не контролюється органами державної влади України.

28 листопада 2017 року адміністрацією нелегітимного органу ОСОБА_2 був звільнений від відбування покарання умовно-достроково. В зв’язку з цим ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про умовно-дострокове звільнення до компетентного місцевого суду в порядку п. 2 ч. 1 ст. 537 та ст. 539 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому, якщо покарання призначене судом за тяжкий злочин, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин призначеного строку покарання.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжкого злочину і відбув більше двох третин призначеного строку покарання, що свідчить про наявність у ОСОБА_1 формальних підстав для застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення.

Твердження ОСОБА_1 про те, що він добросовісно виконував обов’язки, покладені на нього вироком суду, представниками органів державної влади не спростовані. Також не вбачається вини ОСОБА_1 в тому, що Державною кримінально-виконавчою службою України не було запропоновано продовжити відбувати покарання на території, на якій установи виконання покарань контролюються українською владою.

Після неможливості подальшого відбування покарання ОСОБА_1 звернувся до Індустріального ВП ГУНП в Харківській області, що свідчить про відсутність в нього намірів ухилитися від відбування покарання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.81 КК України саме держава має надати суду документи, які підтверджують чи спростовують твердження, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно характеристики з місця проживання, ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується задовільно, фактів скоєння правопорушень не встановлено.

Оскільки установа, де відбував покарання ОСОБА_1 знаходиться на тимчасово-непідконтрольній території, немає вини ОСОБА_1 у відсутності свідчень щодо його поведінки та ставлення до праці в місцях позбавлення волі.

За таких умов суд вважає, що ОСОБА_1 підлягає умовно-достроковому звільненню від відбування покарання, оскільки він відбув більше ніж дві третини призначеного покарання, і будь-які дані, які б свідчили про його несумлінну поведінку і ставлення до праці в місцях позбавлення волі, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Клопотання засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про умовно дострокове звільнення невідбутої частини покарання, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, умовно-достроково на невідбутий строк від покарання, який становить 3 (три) місяці 16 (шістнадцять) днів, призначений вироком Кіровського міського суду Луганської області від 03 липня 2013 року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: В.В. Пронька