Постанова № 75732968, 07.08.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/6826/16-ц Головуючий у І інстанції Василишин В. О.Провадження № 22-ц/780/2546/18 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 46 07.08.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області

у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Сержанюка А.С., Фінагеєва В.О.,

за участю секретаря Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області в складі судді Василішина В.О.ухвалене в м. Бровари 28 березня 2018 року у справі за позовом керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_2, третя особа відділ з реєстрації речових прав на нерухоме майно Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування і скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2016 року позивач керівник Броварської місцевої прокуратури звернувся до суду в інтересах держави із позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування і скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, просив визнати недійсним рішення Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 26 грудня 2012 року № 953 в частині виділення та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, скасувати рішення Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та покласти на відповідача судові витрати.

Заявлені вимоги мотивував тим, що рішенням Рожнівської сільської ради від 26 грудня 2012 року № 953 затверджено проект землеустрою, розроблений ТОВ «Агро-проект-стиль» щодо відведення земельних ділянок загальною площею 3,7000 га. у власність 16 громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель державної власності в с. Рожни та передано у власність вказаним громадянам земельні ділянки. Зокрема, за вказаним рішенням було відведено у власність ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 0,25 га. з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташовується на території АДРЕСА_2

На підставі вказаного рішення Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції внесено відомості про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 3647291 від 04 липня 2013 року.

Однак вищезазначене рішення Рожнівської сільської ради повинно бути визнане недійсним, а рішення про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку - скасованим, оскільки відповідно до інформації ДП «Вищедубаченське лісове господарство» зазначена земельні ділянка згідно наданих викопіювань відноситься до земель лісового фонду та перебуває у користуванні ДП «Вищедубеченське лісове господарство» на підставі державного акту на право постійного користування землею від 10 квітня 1998 року, і останнє не надавало дозволу на вилучення даної земельної ділянки лісового фонду, зміни цільового призначення земель не проводилось. За інформацією Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, що міститься у листі від 01 липня 2016 року, управління не надавало згоди на вилучення та зміну цільового призначення земельних ділянок.

Відповідач, знаючи про наявність на земельних ділянках лісової (деревної) рослинності, в силу зовнішніх об'єктивних, явних і видимих природних ознак спірних земель знав або, проявивши розумну обачність, міг знати про те, що ліс і ділянка вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів. За таких обставин позов по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у ст. 1 Першого протоколу.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської областівід 28 березня 2018 року позов керівника Броварської місцевої прокуратури задоволено, визнано поважними причини пропущення позовної давності Броварською місцевою прокуратурою і поновлено строк на звернення до суду. Визнано недійсним рішення Рожнівської сільської ради від 26 грудня 2012 року № 953 в частині виділення та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3647291 від 04 липня 2013 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Відповідач ОСОБА_2, не погоджуючись із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської областівід 28 березня 2018 року, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилалася на те, що задоволення позову прокурора становить непропорційне втручання в право ОСОБА_2 на мирне володіння майном та суперечить висновкам ЄСПЛ, правова позиція якого полягає в тому, що особа не може відповідати за помилки державних органів при виконанні ними своїх повноважень, а державні органи не можуть вимагати повернення в попередній стан, посилаючись на те, що вони при виконанні своїх повноважень припустилися помилки. Судом порушено норми процесуального права, принципи верховенства права, доступу до правосуддя та обов'язок об'єктивного розгляду справи.

Від позивача керівника Броварської місцевої прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, де зазначив, що доводи апелянта є необґрунтованими та апеляційна скарга в цілому є безпідставною. Позивачі були позбавлені об'єктивної можливості довідатись про порушення, з огляду на те, що зовнішні ознаки незаконної передачі земель лісового фонду у приватну власність мали місце лише у 2015 році, у зв'язку з чим ДП «Вищедубечанське лісове господарство» та Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства дізналися про вказані порушення. Апелянт наводить приклади судової практики, в яких прокурор мав статус позивача, в результаті чого в вищевказаних постановах касаційні суди надають оцінку поважності причин пропуску строку позовної давності саме прокурором як позивачем. Відповідно вказана судова практика стосується інших фактичних обставин та висновків суду не спростовує. З огляду на викладене рішення суду є законним та обґрунтованим. Посилання апелянта на нібито непропорційне втручання у право власника на вільне володіння майном та порушення ст. 1 Першого протоколу Конвенції є безпідставним, оскільки відповідач знав або, проявивши розумну обачність, міг знати про те, що ліс і ділянка вибули з володіння держави із порушенням вимог закону, що ставить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону не відповідає.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 13 листопада 2012 року № 836 надано дозвіл громадянам на розробку проекту відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах села Рожни Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області.

Відповідно до списку громадян у ньому значиться за номером 73 ОСОБА_2, земельна ділянка, площею 0,2500 га, сіножаті, адреса: АДРЕСА_2 (а. с. 17 - 18 т. 1).

Рішенням Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області від 26 грудня 2012 року № 953 затверджено проект землеустрою, розроблений товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-проект-стиль» щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 3,7000 га. у власність 16-м громадянам (згідно із додатком) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель державної власності (запас) сіножаті в селі Рожни Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області та передано у власність цим громадянам земельні ділянки, загальною площею 3,7000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (згідно із додатком) в селі Рожни Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області (а. с. 16 т. 1).

Відповідно до додатку до рішення 29 сесії 06 скликання від 26 грудня 2012 року № 953 за № 9 у ньому значиться ОСОБА_2, земельна ділянка 0,2500 га, сіножаті, адреса: АДРЕСА_2.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 28 листопада 2016 року вбачається, що ОСОБА_2 значиться власником земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер НОМЕР_2, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2. Підстава реєстрації права власності: рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, серія та номер 3647291, видане 04 липня 2013 року, видавник: Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області (а. с. 28 - 29 т. 1).

Як вбачається із державного акту на право постійного користування землею, виданого 10 квітня 1998 року, Вище-Дубечанському держлісгоспу на території Рожнівської сільської ради Броварського району надано у постійне користування 334,2 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового господарства відповідно до рішення 17 сесії 22 скликання Рожнівської сільської ради народних депутатів від 11 лютого 1998 року (а. с. 14 т. 1, 101 - 104 т. 2).

20 листопада 2015 року ДП «Вищедубечанське лісове господарство» звернулося до прокуратури Київської області із заявою про злочин, в якій зазначалося, що на землях державного лісового фонду, наданих у постійне користування у кварталі 905, виділ 11,12 Хотянівського (Лівобережного) лісництва в адміністративних межах Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області відбувається грубе порушення діючого законодавства, а саме прикриваючись незаконно виданими державними актами, ТОВ «Будіндустрія сервіс ЛТД» намиває з річки Десна на землі державного лісового фонду пісок, чим забруднює землі та знищує будь-яку рослинність та природні ландшафти у безпосередній близькості річки Десна. У зв'язку з чим просить повернути незаконно вилучені землі державного лісового фонду у державну власність, припинити знищення природних ландшафтів намивом та складуванням піску, а також притягнути до відповідальності винних осіб (а. с. 19 т. 1).

Відповідно до листа Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 01 липня 2016 року земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,25 га, розташована на території Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області та знаходиться у постійному користуванні ДП «Вищедубечанський лісгосп», яке підпорядковане управлінню; управління та ДП «Вищедубечанський лісгосп» не надавали погодження на вилучення та зміни цільового призначення на земельні ділянки із вищезазначеним кадастровим номером (а. с. 20 т. 1).

Листом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання ВО «Укрдержліспроект» № 553 від 20 серпня 2015 року прокурора повідомлено, що земельні ділянки накладаються на землі кв. 905 Лівобережного лісництва ДП «Вищедубечанське лісове господарство», крім ділянки № 35 (а. с. 22 - 23 т. 1).

Відповідно до повідомлення Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області від 17 травня 2016 року земельні ділянки розташовані на території Рожнівської сільської ради в межах населеного пункту згідно із проектом формування території Рожнівської сільської ради Броварського району та відповідно до державного акту на право постійного користування землею знаходяться у постійному користуванні Вище-Дубечанського держлісгоспу (а. с. 24 т. 1).

В матеріалах справи на а. с. 39 - 71 т. 2 знаходиться проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2, зокрема 10 грудня 2012 року відділом Держземагентства у Броварському районі Київської області складено висновок № 262 про наявні обмеження на використання земельних ділянок. Даним висновком встановлено, що земельні ділянки, які надаються у власність 19-м громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 4,4500 га. (сіножаті) за рахунок земель державної власності (земель запасу), що знаходяться в межах с. Рожни Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, повинні використовуватись з дотриманням обов'язків землевласників та змісту добросусідства відповідно до вимог ст. ст. 91, 103 ЗК України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель», законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Наведені обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи позов керівника Броварської місцевої прокуратури, суд першої інстанції виходив із того, що спірна земельна ділянка пл. 0,25 га. належить до земель лісогосподарського призначення та на момент передачі її у власність фізичній особі перебувала в постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», вибула із власності держави із порушенням норм земельного законодавства, а отже існують законні підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Також суд прийшов до висновку, що підстави пропуску строку позовної давності, які викладені у клопотаннях Броварської місцевої прокуратури та ДП «Вищедубечанське лісове господарство» є поважними, а тому строк на звернення до суду Броварській місцевій прокуратурі підлягає поновленню.

Клопотання відповідача ОСОБА_2 про відмову у задоволенні позову через пропуск строку позовної давності суд залишив без задоволення.

Із такими висновками суду першої інстанції повністю не можна погодитися, виходячи із наступного.

Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами статті 1 Лісового кодексу України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до вимог статті 149 ЗК України в редакції, яка діяла на момент прийняття рішення органу місцевого самоврядування, земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для

суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Згідно із статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення (стаття 19 ЗК України).

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом (стаття 149 ЗК України).

Способами захисту прав на земельні ділянки, що передбачені статтею 152 ЗК України, є визнання прав на них, визнання недійсними угод та рішень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Разом із тим суд першої інстанції дані вимоги закону залишив поза увагою, оцінюючи доводи позивача та зібрані по справі докази, прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог.

Так, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять даних про те, що Рожнівською сільською радою Броварського району Київської області приймалося рішення щодо вилучення у ДП «Вищедубечанське лісове господарство», право постійного користування державного підприємства на зазначену земельну ділянку в установленому законом порядку не припинялось.

Разом із тим доказами, наявними в матеріалах справи, не доведено, що Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області рішенням від 26 грудня 2012 року розпорядилася земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», та незаконно передала її в власність відповідача ОСОБА_2

Зокрема, на підтвердження заявлених вимог прокурором надано лист від 01 липня 2016 року позивача - Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (а. с. 20 т. 1), де позивач вказав Броварській місцевій прокуратурі, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 пл. 0,25 га. знаходиться в постійному користуванні ДП «Вищедубечанський лісгосп», погодження на вилучення та зміну цільового призначення не надавалось. Однак, цей лист направлений особою, на захист прав якої прокурор звернувся до суду із даним позовом, а тому не є безспірним доказом.

Як на належний та достовірний доказ прокурор послався на лист ВО «Укрдержліспроект» (а. с. 22 том 1), за змістом якого останній повідомив прокурора, що «вказані в листі земельні ділянки накладаються на землі кв. 905 Лівобережного лісництва ДП «Вищедубечанський лісгосп», крім ділянки № 35, та до листа додано копію фрагменту кадастрової карти, однак зміст зазначеного листа не свідчить, що даний доказ є належним, допустимим та достатнім для встановлення накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку, яка знаходиться в користуванні ДП «Вищедубечанський лісгосп».

Також на підтвердження заявлених вимог прокурором надано лист Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області від 17 травня 2016 року (а. с. 24 том 1), яким прокуратуру повідомили, що «запитувані земельні ділянки перебувають у приватній власності фізичних осіб… розташовані на території Рожнівської сільської ради в межах населеного пункту та відповідно до державного акту на право постійного користування землею знаходяться в постійному користуванні Вищедубечанського держлісгоспу». Разом із тим даний доказ не є належним в розумінні вимог ст. 77 ЦПК України, оскільки не містить інформації щодо предмета доказування, зокрема розташування спірної земельної ділянки.

Інших доказів позивачами надано не було, клопотання про призначення експертизи для встановлення обставин, на які посилався позивач, заявлено не було.

Відповідач Рожнівська сільська рада заперечувала проти позову, вказуючи, що позивачем не доведено, що рада розпорядилася земельними ділянками, які перебувають в користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», в матеріалах справи на а. с. 172 - 204 міститься проект із землеустрою щодо встановлення і зміни меж села Рожни Броварського району Київської області, рішенням Київської обласної ради № 284-15-VI від 07 лютого 2012 року затверджено межі с. Рожни Броварського району Київської області на підставі даного проекту землеустрою. Відомості про ДП «Вищедубечанське лісове господарство» як суміжного землекористувача в даному проекті відсутні.

Відповідачем ОСОБА_2 також надано проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки їй у власність (а. с. 39 том 2), який був затверджений рішенням Рожнівської сільської ради № 953 від 26 грудня 2012 року, на підтвердження тих обставин, що вона отримала земельну ділянку у власність відповідно до вимог закону і підстави для визнання недійсним рішення ради та скасування державної реєстрації її права власності на земельну ділянку відсутні.

Серед інших документів проекту землеустрою, на а. с. 53 том 2 міститься висновок Відділу держземагенства у Броварському районі Київської області від 10 грудня 2012 року про погодження даного проекту землеустрою, із якого вбачається, що громадянам відводиться земельна ділянка загальною площею 4,4500 га за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, за рахунок земель державної власності (земель запасу), що знаходяться в межах с. Рожни.

Зазначені докази суд першої інстанції залишив поза увагою та взагалі не дав їм оцінки, разом із тим відповідачі, заперечуючи проти позову, посилалися на те, що рада розпорядилася, а ОСОБА_2 отримала земельну ділянку у передбачений законом спосіб та в установленому законом порядку.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про обґрунтованість та доведеність тих обставин, що земельна ділянка, яка передана у власність відповідача ОСОБА_2, знаходиться у постійному користуванні ДП «Вищедубечанське лісове господарство», відтак і висновок суду першої інстанції про необхідність згоди останнього на її вилучення є помилковим.

Відтак не підтверджений доказами та не ґрунтується на законі і висновок суду першої інстанції про те, що земельна ділянка вибула із власності держави із порушенням норм земельного законодавства.

За таких обставин судова колегія прийшла до висновку про недоведеність прокурором Броварської місцевої прокуратури обставин, на які він посилається в даному позові, в зв'язку із чим відмовляє в задоволенні заявлених позовних вимог.

Із матеріалів справи також вбачається, що 28 березня 2018 року ДП «Вищедубечанське лісове господарство» подало до суду клопотання про визнання поважними причини пропуску строку позовної давності до суду та його поновлення, в якому вказало, що у 2015 році йому стало відомо про порушення прав внаслідок моніторингу публічної кадастрової карти. Зі змісту наявних даних в публічній кадастровій карті неможливо встановити порушення вимог законодавства. Лише шляхом аналізу документів та інформації, отриманої прокуратурою області відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від органів влади, установ та організацій встановлено факт допущення порушень вимог земельного законодавства. До прокуратури ДП «Вищедубечанське лісове господарство» звернулося із заявою про злочин 20 листопада 2015 року. Так, про особу, яка порушила спірне право, стало відомо з моменту отримання інформаційної довідки, а саме 28 листопада 2016 року (а. с. 99 - 100 т. 2).

Броварською місцевою прокуратурою 28 березня 2018 року також подано заяву про визнання поважними причин пропуску позовної давності, оскільки незаконне вилучення земель лісового фонду, в тому числі і оспорюваної земельної ділянки, виявлено лише у жовтні 2014 року, у зв'язку з чим розпочато кримінальне провадження № 42014110130000062 від 20 жовтня 2014 року за ч. 2 ст. 364 КК України. Тому, враховуючи відсутність відповідних відомостей про незаконне вилучення спірної земельної ділянки у приватну власність за рахунок земель лісового фонду та про особу, яка отримала спірну земельну ділянку у приватну власність, як у прокурора, так і у ДП «Вищедубечанське лісове господарство», останнє свідчить про об'єктивні обставини, пов'язані зі складнощами своєчасного встановлення порушень земельного законодавства та захисту інтересів держави (а. с. 105 т. 2).

Відповідачем ОСОБА_2 через свого представника було подано заяву про застосування позовної давності (а. с. 19 - 26 т. 2).

Суд першої інстанції, вирішуючи спір, прийшов до висновку, що підстави пропуску строку позовної давності, які викладені в зазначених клопотаннях, є поважними, а тому строк на звернення до суду Броварській місцевій прокуратурі підлягає поновленню.

Апеляційний суд не погоджується із даними висновками, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. ст. 261, 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Разом із тим, визнаючи поважними причини пропущення позовної давності Броварською місцевою прокуратурою і поновлюючи останній строк на звернення до суду в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Вищедубечанське лісове господарство», суд не встановив жодної із таких причин, а лише зазначив, що вони викладені у клопотаннях Броварської місцевої прокуратури та ДП «Вищедубечанське лісове господарство».

Отже, висновки суду про поважність причин пропущення позовної давності нічим не обґрунтовані, а самі причини не наведені взагалі.

Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про недоведеність прокурором та позивачами порушення прав та необхідності їх захисту та в зв'язку із цим про відмову в позові, суд не оцінює заяву відповідача про пропуск позивачами позовної давності для звернення до суду із даним позовом та заяви позивачів про поновлення строку позовної давності як пропущеного із поважних причин.

З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд здійснює перерозподіл судових витрат та стягує із Броварської місцевої прокуратури на користь ОСОБА_2 судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі 4175,34 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської областівід 28 березня 2018 року скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити керівнику Броварської місцевої прокуратури в позові в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства «Вищедубечанське лісове господарство» до Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_2, третя особа відділ з реєстрації речових прав на нерухоме майно Броварської районної державної адміністрації Київської області про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування і скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Стягнути із Броварської місцевої прокуратури (Київська область, м. Бровари вул. Київська 137 ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02909996) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 4175,34 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 07 серпня 2018 року.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Сержанюк А.С.

Фінагеєв В.О.