Ухвала суду № 75732353, 07.08.2018, Київський районний суд м. Одеси

___________________

Справа № 520/2159/18

Провадження № 2-п/520/97/18

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заочного рішення

07.08.2018 року

Київський районний суд м. Одеси,

головуючий суддя - Куриленко О.М.,

За участю заявника ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 квітня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила суд скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.04.2018 року по справі №520/2159/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів,та призначити справу до розгляду в загальному порядку, вказуючи на те, що про розгляд справи вона не була сповіщена належним чином

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Заявник ОСОБА_1 з’явилась до Новопсковського районного суду Луганської області, якому ухвалою суду від 04.07.2018 року було доручено проведення судового засідання в режимі відео конференції, вимоги заяви підтримала наполягала на її задоволені, однак, повідомила, що дитину бачила в останнє ще в 2016 році, коли приїжджала в Одесу.

Позивач по справі ОСОБА_2 та представник третьої особи Київської районної адміністрації Одеської міської ради у судовому засіданні заперечували проти задоволення заяви, вказуючи на її необґрунтованість та безпідставність.

Відповідно до ч. 1 ст. 278 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про те, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/2159/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18.04.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено. Визначено місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: м. Одеса, вулиця Рибача, буд. 32-32 «а». Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, паспорт серія ЕН № 411103 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з дня пред'явлення позову 22 лютого 2018 року та до досягнення сином ОСОБА_5 повноліття, тобто до 14 грудня 2029 року. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянки України, паспорт серія ЕН № 411103 на користь держави судові витрати у розмірі 704, 80 гривень.

Матеріали справи містять докази безумовного сповіщення відповідача про час, дату та місце розгляду справи шляхом телефонограми, оскільки відповідач проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 і дана обставина була визнана відповідачем під час проведення відеоконференції.

З вказаного можливо зробити висновок, що поважність причин неявки відповідача в судові засідання не доведена, так як і не були надані докази, які мали б істотне значення для вирішення справи.

Розглядаючи справу по суті суд бере до уваги, що заявник з клопотаннями про витребування та забезпечення доказів до суду не зверталась, у зв’язку з чим, враховуючи диспозитивність процесу, справа розглядається за наявними у ній документами.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд звертає увагу, що при поданні даної заяви та протягом розгляду справи заявник ОСОБА_1 не скористалась своїм процесуальним правом та не надала до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування, а саме не надано жодних характеризуючих документів (працевлаштування, наявності житла, характеристики, і т.п. ), які б дали суду підстави для скасування рішення та призначення справи до нового розгляду.

Більш того, як повідомила сама заявник, з позовом про визнанчення місця проживання дитини з нею вона до суду не зверталась.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд звертає увагу, що всі матеріали по справі були ретельно досліджені в судовому засіданні та стосовно них в рішенні суду чітко відображена правова позиція з урахуванням норм матеріального права та наявних у справі документів, та з урахуванням висновку Органу опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради № 1174/01-11 від 24.01.2018 року про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано доцільним проживання дитини разом з батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 280-289 ЦПК України, суд ,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа Київська районна адміністрація Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів – залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі непогодження з висновком суду, вона має можливість оскаржити рішення до апеляційного суду Одеської області в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Суддя Куриленко О. М.