Ухвала суду № 75731059, 31.07.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/5964/18

У Х В А Л А

30 липня 2018 року м. Львів

30 липня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Львова Донченко Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2018 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано у провадження судді Шевченківського районного суду м. Львова Донченко Ю.В. матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким затверджено нову редакцію Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 20 КАС Українив редакції Закону України від 03.10.2017 року, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті.

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті, відповідно Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, статтею 20 КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 року, змінено предметну юрисдикцію адміністративних судів, зокрема звужено предметну юрисдикцію загальних місцевих судів, як адміністративних судів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У п. 3 ч. 1ст. 4 КАС України міститься визначення адміністративний суд, згідно з яким це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Отже, належним та компетентним судом у розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил територіальної, інстанційної та предметної підсудності.

За таких обставин за правилами КАС України(в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII) дана справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Львова як адміністративному суду, а відповідно до предметно-територіальної юрисдикції (підсудності) підсудна ОСОБА_2 окружному адміністративному суду.

Відповідно до вимог ст. 318 КАС України рішення, прийняте судом першої інстанції з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20,22,25-28 цього Кодексу, є підставою для його скасування судом апеляційної інстанції з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Відповідно до п.2 ч.1стаття 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За правилами ч.8 ст.29 КАС України передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Згідно ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід передати дану справу до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду для розгляду.

Керуючись ст.ст.4, 20,29, 30, 243, 248,256, 294, 295, 297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, - передати на розгляд до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: ОСОБА_3