Ухвала суду № 75730938, 07.08.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/723/18

пр № 2/464/738/18

У Х В А Л А

07 серпня 2018 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Кравс С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, стягнення незаконно списаних коштів та відшкодування збитків,-

в с т а н о в и в :

позивач звернулась в суд із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на її користь з суму незаконно списаних грошових коштів, з урахуванням пені, 3% річних за весь час прострочення та інфляції, що підлягає перерахунку на день погашення боргу у повному обсязі..

02.08.2018 року на адресу суду надійшла заява позивача ОСОБА_2 про відвід головуючої в справі судді Бойко О.М. з тих підстав, що остання порушує строки розгляду справи, задовільняє вимоги представника відповідача про витребування доказів у самого ж відповідача, приймає докази та заяви із порушенням строків, демонструє зневагу та негативне відношення до позивача, також їй було відмовлено у прослуховуванні аудіозапису під час ознайомлення із матеріалами справи. Зазначені обставини свідчать про сумніви щодо об'єктивності та неупередженості судді, що є підставою для її відводу.

Заслухавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».

Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».

Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» за ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розглядаючи питання безсторонності з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначив, що по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці. Зокрема, суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання; особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне. По-друге, слід застосувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву; крім того, поняття незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою (справи «Пуллар проти Сполученого Королівства» і «Томанн проти Швейцарії», а також «Екедемі Трейдинг ЛТД та інші проти Греції» і «Дактарас проти Литви»).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).

Доводи позивача про порушення судом процесуальних норм як на підставу для відводу судді є необгрунтованими, оскільки мотиви прийнятих рішень щодо клопотань заявлених учасниками процесу судом були зазначені, тривалий розгляд справи зумовлений виключно об»єктивними причинами - витребуванням доказів з метою прийняття обгрунтованого та законного рішення суду. Щодо доводів про відмову у прослуховуванні звукозаписів судових засідань то в матеріалах справи відсутня заява позивача про таке, а подана нею заява про ознайомлення з матеріалами справи була задоволена.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що заява не містять обгрунтованих даних, які б свідчили про наявність сумніву в об'єктивності чи неупередженості головуючої-судді Бойко О.М.

Разом із тим згідно із пунктом 2.5 Бангалорських принципів діяльності судді, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року у справі «Білуга проти України», від 28.10.1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду.

Відтак, враховуючи те, що у позивача сформована стійка позиція щодо наявності сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, суд приходить до переконання, що будь-яке подальше рішення по даній справі викликатиме сумніви в його об'єктивності та безсторонності, а тому з метою недопущення формування думки щодо заінтересованості судді у результаті розгляду даної справи, а також з метою уникнення будь яких сумнівів в упередженості та об»єктивності, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_2 про відвід головуючої- судді Бойко О.М.

Керуючись ст.ст.36, 40 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

заявлений відвід судді Бойко О.М. в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, стягнення незаконно списаних коштів та відшкодування збитків- задоволити.

Передати цивільну справу №465/723/18 для проведення її авторозподілу в порядку, визначеному ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: