Рішення № 7573073, 19.01.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.10р.Справа № 17/221-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Закритого акціонерного товариства "АГРА", м. Дніпропетровськ

до відповідача-2: Відкритого акціонерного товариства "Карпатнафтобуд", м. Калуш Івано-Франківської області

про стягнення 666 608 грн. 35 коп.

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Карпатнафтобуд", м. Калуш Івано-Франківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех", м. Дніпропетровськ

про визнання правочину недійсним.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Спичак А.В., довір. б/н від 05.11.09р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Кравцова К.А., довір. б/н 08.12.09р.;

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатех" (надалі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства "АГРА" (надалі -відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства "Карпатнафтобуд" (надалі - відповідач-2), у якому просить:

-          зобов'язати відповідача-1 належним чином виконувати свої обов’язки за договором про надання послуг від 12.08.2008 року в частині здійснення контролю за виконанням ВАТ "Карпатнафтобуд" своїх фінансових зобов’язань за договором купівлі-продажу № 24 Лв-2008 СТ від 27.08.2008 року та сприяння своєчасному проведенню ним розрахунків на умовах, передбачених договором про надання послуг від 12.08.2008 року;

-          стягнути з відповідача-2 на свою користь заборгованість за договором № 24 Лв-2008 СТ від 27.08.2008 року в сумі 600 295 грн. 30 коп. основного боргу, 58 305 грн. 94 коп. розміру пені та 3% річних від простроченого платежу в сумі 8 007 грн. 11 коп., а всього 666 608 грн. 35 коп. заборгованості та понесені позивачем судові витрати по справі.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.09р., яка залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.11.09р., накладено арешт на грошові кошти відповідача-2 в межах заявленої суми позову, де на час апеляційного оскарження провадження у справі зупинялось з 28.09.09р. і поновлено 26.11.09р.

Відповідач-1 позовні вимоги визнає повністю. У відзиві на позов зазначає, що посилання позивача є обґрунтованими та відповідають дійсним обставинам справи. Разом з тим, просить господарський суд розглянути спір за наявними у даній справі документами та за відсутності повноважного представника.

Відповідач-2 заперечує проти заявлених вимог частково. У відзиві на позов та доповненнях до нього зазначає про те, що застосування позивачем умов додаткової угоди № 1 від 08.10.09р. до договору купівлі-продажу № 24 Лв-2008 СТ від 27.08.2008 року є безпідставними та спростованими документами доданими до матеріалів справи, а підстави для нарахування ВАТ "Карпатнафтобуд" розміру пені та 3% річних незаконні, так як причиною несвоєчасного проведення розрахунків стали акти Правління Національного банку України, в той же час вказує на дійсність факту існування у підприємства заборгованості перед позивачем за названим вище договором купівлі-продажу на загальну суму 236 050 грн. 20 коп., проте стверджує, що названа сума до теперішнього часу не перерахована позивачу, оскільки не досягнуто згоди щодо залишку суми заборгованості за спірний екскаватор.

Разом з тим, 26.11.09р. ВАТ "Карпатнафтобуд" подало зустрічний позов до ТОВ "Альфатех", у якому просить господарський суд визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 08.10.08р. до договору купівлі-продажу № 24 Лв-2008 СТ від 27.08.2008 року колісного екскаватора HYUNDAI моделі R170W-7.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що згідно письмового листування підприємств чітко вбачається неприйняття покупцем умов запропонованих продавцем у додатковій угоді № 1 від 08.10.08р., оскільки додаткова угода відповідачем-2 за первісним позовом остаточно не погоджена та неодноразово відхилена, при цьому в силу положень ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України зобов'язання змінюється за домовленості, якої досягнуто так і не було. Окрім того, подальші сплати вартості екскаватора здійснювались лише з посиланням на додаткову угоду № 2 від 30.10.08р. до вказаного вище договору купівлі-продажу.

ТОВ "Альфатех" (відповідач за зустрічним позовом) повністю не визнає зустрічні позовні вимоги. У відзиві на зустрічний позов та доповненнях до нього вказує на те, що ВАТ "Карпатнафтобуд" в зв’язку із зростанням курсу долара США умисно вигадав факт не укладання ним додаткової угоди № 1 від 08.10.08р. до договору купівлі-продажу № 24 Лв-2008 СТ від 27.08.2008 року, так як ці твердження письмовими доказами не підтверджено.

Представник відповідача-1 не забезпечив явку у судове засідання. Про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 12.01.10р. по 18.01.10р., згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

12 серпня 2008 року між ТОВ "Альфатех" та відповідачем-1 (виконавцем) укладено договір про надання послуг, згідно з предметом якого виконавець зобов’язався здійснити пошук покупця на колісний екскаватор HYUNDAI моделі R170W-7 (одна одиниця), сприяти в укладанні договору купівлі-продажу, здійснювати контроль за виконанням покупцем своїх зобов’язань та сприяти своєчасному проведенню розрахунків за придбаний товар.

Встановлено, що виконавець взяті на себе зобов'язання перед позивачем виконав належним чином, внаслідок чого на виконання умов вказаного договору позивачем укладено договір на придбання цього екскаватора.

Так, 27.08.2008 року між позивачем (продавцем) та відповідачем-2 (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 24 Лв-2008 СТ (далі - Договір), у відповідності з умовами якого продавець зобов’язався продати, а покупець прийняти та оплатити в національній валюті України обладнання - колісний екскаватор HYUNDAI моделі R170W-7 (далі - товар) загальною вартістю 786 834 грн. 00 коп., з врахуванням ПДВ, де оплата за товар провадиться покупцем на розрахунковий рахунок продавця до 10.09.08р. у сумі 236 050 грн. 20 коп. (30%) та 550 783 грн. 80 коп. (70%) до 25.09.08р., при цьому право власності на придбаний товар переходить покупцю після сплати 30% вартості товару і оформлення акту приймання-передачі з передачею техпаспорту (п.п. 1.1, 2.3, 2.4, 3.2, 3.3, 5.1 Договору).

Відповідачем-2 платіжним дорученням № 458 від 09.09.08р. перераховано позивачу перший платіж у сумі 236 050 грн. 20 коп. (30%), а 26.09.08р. останнім отримано повідомлення від філії прикарпатського регіонального управління ВАТ "Банк Фінанси та Кредит" щодо згоди надання відповідачу-2 кредитних коштів на придбання спірного товару, в зв’язку з чим, продавцем надано покупцю пакет документів необхідних для проведення реєстрації екскаватора.

30.10.08р. за актом приймання-передачі позивачем передано відповідачу-2 товар, що також підтверджується видатковою накладною № 11451 від 30.09.09р. та довіреністю на отримання серії ЯПИ № 004923 від 30.09.08р., які є в матеріалах справи.

В той же час, аналіз матеріалів справи та пояснень представників сторін вказує на те, що сторони не заперечують проти укладання додаткової угоди № 2 від 30.10.08р. до Договору, згідно якої продавцем узгоджено з покупцем графік сплати залишку вартості спірного товару в загальному розмірі 550 783 грн. 80 коп. до 20.04.09р.

В подальшому ВАТ "Карпатнафтобуд" здійснило платежі на виконання зазначеної додаткової угоди № 2, а саме: платіжні доручення за №№ 400 від 17.11.08р. на суму 90 485 грн. 91 коп.; № 545 від 19.12.08р. на суму 66 880 грн. 89 коп.; № 23 від 16.01.09р. на суму 78 683 грн. 40 коп.; № 31 від 23.02.09р. на суму 78 683 грн. 40 коп.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити первісний позов та задовольнити повністю зустрічний позов з таких підстав.

Відносини, що виникли між позивачем та відповідачем-2 на підставі зазначеного договору купівлі-продажу, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з вищевикладеного, у відповідача-2 дійсно існує зобов'язання зі сплати певної грошової суми за переданий товар.

Однак, господарський суд не приймає посилання позивача щодо укладення додаткової угоди № 1 від 08.10.09р. до Договору, якою визначено еквівалент суми договору в доларах США та визначено зобов'язання покупця відшкодовувати різницю міжбанківського курсу гривні до долару США на день здійснення платежу, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 706 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання.

За умовами ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором, аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності з положеннями ч. 3 ст. 642 Цивільного кодексу України особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Проведений аналіз матеріалів справи вбачає, що відповідач-2 направив на адресу позивача лист №143 від 14.11.08 р. з проханням повернути примірники додаткових угод №1 та №2 до Договору та попередив, що у випадку неотримання підписаних та скріплених печаткою позивача зазначених додаткових угод ВАТ «Карпатнафтобуд»керуватиметься у відносинах із ТОВ «Альфатех»текстом Договору без жодних змін.

Вказаний лист позивач залишив без розгляду.

01.12.08 р. відповідач-2 листом №154 повідомив позивача, що будь-яку наступну отриману від нього кореспонденцію (або інформацію) стосовно умов Договору, (у т.ч. примірники раніше підписаних проектів додаткових угод), ВАТ «Карпатнафтобуд»сприйматиме як нову пропозицію укласти договір і буде розглядати її в порядку ст. 181 Господарського кодексу України.

03.12.08 р. відповідач-2 отримав поштове відправлення у якому знаходились додаткові угоди №1 та №2 до Договору, підписані та скріплені печаткою позивача. За результатами перевірки вмісту поштового відправлення було складено відповідний акт від 03.12.08 р., який завірений підписами працівників пошти та штампом даного відділення зв’язку.

05.12.08 р. відповідач-2 листом №162 повідомив позивача, що отримані 03.12.08 р. примірники додаткових угод розцінюються ним як нові пропозиції на їх укладання та за результатами розгляду цих пропозицій відхилив текст та умови додаткової угоди №1 від 08.10.08 р. до Договору повністю. Листом №176 від 19.12.08 р. ВАТ «Карпатнафтобуд»проінформувало ТОВ «Альфатех»про те, що умови додаткової угоди №2 від 30.10.08 р. до Договору ним приймаються.

До того ж, проведений аналіз матеріалів справи вбачає, що довготривале листування між позивачем та відповідачем-2, стосовно додаткової угоди № 1 від 08.10.08р., до двостороннього узгодження її умов не призвело, а прийняття сторонами зобов’язань та їх виконання не відбулося.

Отже, господарський суд, на підставі викладеного вище, дійшов обґрунтованого висновку про недосягнення згоди між позивачем та відповідачем-2 при укладанні та надані відповіді на пропозицію укласти додаткову угоду № 1 до Договору, оскільки в розумінні положень ст. 645 Цивільного кодексу України відповідь, одержана із запізненням, є новою пропозицією, на яку відповідачем-2 неодноразово надавалася письмова відмова від її укладання, що підтверджується листами № 154 від 01.12.08р., № 162 від 05.12.08р. та № 176 від 19.12.08р.

Щодо заперечень відповідача-2 в частині незаконності нарахування позивачем розміру пені та 3% річних в зв’язку з недосягненням між позивачем згоди стосовно суми заборгованості за товар суд зазначає про безпідставність таких заперечень з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, між позивачем та відповідачем-2 укладено Договір купівлі-продажу, який в частині умов та порядку розрахунків змінений додатковою угодою № 2 з узгодженням обома сторонами графіку внесення плати за спірний товар та граничних строків внесення щомісячного платежу на рахунок позивача.

Статтею 530 п. 1 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Умовами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи дозволяють стверджувати про те, що відповідача-2 свої зобов'язання згідно названої додаткової угоди № 2 виконав частково та сплатив 314 733 грн. 60 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи та вказаними вище платіжними дорученнями.

Внаслідок чого, у покупця перед позивачем утворилась заборгованість за переданий товар у загальній сумі 236 050 грн. 20 коп.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з умовами п. 6.2 Договору за порушення покупцем термінів оплати, останній виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру простроченої до сплати суми за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахованого розміру пені, з урахуванням обставин не укладення додаткової угоди № 1 від 08.10.08р. до Договору та строків оплати передбачених додатковою угодою № 2 від 30.10.08р. до Договору, господарський суд задовольняє розмір пені в сумі 22 256 грн. 33 коп.

На підставі положень ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем здійснено розрахунок 3% річних за кожен день прострочення, який після здійснення господарським судом перерахунку з урахуванням зазначених вище обставин, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у сумі 2 919 грн. 92 коп.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача-1 належним чином виконувати свої обов’язки за договором про надання послуг від 12.08.08 р. в частині здійснення контролю за виконанням Відкритим акціонерним товариством «Карпатнафтобуд»своїх фінансових зобов’язань за договором купівлі продажу №24Лв-2008СТ від 27.08.2008 р. та сприяння своєчасному проведенню ним розрахунків на умовах, передбачених договором про надання послуг від 12.08.08 р. суд відмовляє у їх задоволенні оскільки діючим законодавством України непередбачено такий спосіб захисту права та інтересу.

Водночас, як встановлено в ході судового розгляду спору, обставини на які посилається позивач за зустрічним позовом є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та викладеними вище фактичними обставинами і доказами, а тому суд задовольняє зустрічні позовні вимоги ВАТ "Карпатнафтобуд" та як наслідок визнає додаткову угоду № 1 від 08.10.08р. до договору купівлі-продажу № 24 Лв-2008 СТ від 27.08.2008 року колісного екскаватора HYUNDAI моделі R170W-7 –недійсною.

За правилами встановленими ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Таким чином, відповідач-2 по первісному позову неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов’язання перед позивачем з оплати переданого у його власність товару, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та додаткової угоди № 2 від 30.10.08р. до нього, та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" підлягають частковому задоволенню в сумі 236 050 грн. 20 коп. основного боргу, 22 256 грн. 33 коп. пені та 2 919 грн. 92 коп. 3% річних, як такі, що обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що позивачем здійснено не було.

Судові витрати у справі по первісному позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а за зустрічним позовом на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Карпатнафтобуд" (77302, м. Калуш Івано-Франківської області, вул. Козоріса, 2; ЄДРПОУ 04711040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ЄДРПОУ 35203852) суму 236 050 грн. 20 коп. (двісті тридцять шість тисяч п’ятдесят грн. 20 коп.) основного боргу, 22 256 грн. 33 коп. (двадцять дві тисячі двісті п’ятдесят шість грн. 33 коп.) пені, 2 919 грн. 92 коп. (дві тисячі дев’ятсот дев’ятнадцять грн. 92 коп.) 3% річних, 2 612 грн. 26 коп. (дві тисячі шістсот дванадцять грн. 26 коп.) державного мита, 92 грн. 48 коп. (дев’яносто дві грн. 48 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог за первісним позовом –відмовити.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визнати додаткову угоду № 1 від 08.10.08р. до договору купівлі-продажу № 24 Лв-2008 СТ від 27.08.2008 року укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатех" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ЄДРПОУ 35203852) та Відкритим акціонерним товариством "Карпатнафтобуд" (77302, м. Калуш Івано-Франківської області, вул. Козоріса, 2; ЄДРПОУ 04711040) на покупку колісного екскаватора HYUNDAI моделі R170W-7 недійсною.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатех" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ЄДРПОУ 35203852) на користь Відкритого акціонерного товариства "Карпатнафтобуд" (77302, м. Калуш Івано-Франківської області, вул. Козоріса, 2; ЄДРПОУ 04711040) суму 85 грн. 00 коп. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.В. Суховаров Рішення підписано –19.01.10р.