Ухвала суду № 75730473, 31.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5171/18

Провадження № 4-с/461/28/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.07.2018 року Галицький районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар Мисько С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові скаргу ОСОБА_1 на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 головного територіального управління юстиції у місті Києві, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві які полягають у поверненні 18 червня 2018 року виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання. В скарзі просить суд скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у місті Києві від 18 червня 2018 року; продовжити скаржнику пропущені терміни для подання виконавчого листа та звільнити його від стягнення 2% від суми стягнення.

В обґрунтування скарги покликається на те, що повернення виконавчого документа винесено з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та інших актів законодавства, які регулюють питання випадків, підстав та умов відкриття виконавчих проваджень, що не було реалізовано виконавцем, а тому таке повернення державного виконавця є незаконною та підлягає скасуванню.

Учасники в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому суд відповідно до ст. 223 ЦПК України вважає за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності на підставі наявних у справі доказів, які суд вважає достатніми.

Дослідивши письмові документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступних міркувань.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 17 червня 2018 року у справі №461/951/15-ц позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено стягнути з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 6 282,97 євро вкладу (станом на 17.06.2015 року по офіційному курсу Національного банку України становить 156006,15 грн.). Стягнути з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 3 % річних від простроченої суми – 88,29 євро (станом на 17.06.2015 року по офіційному курсу Національного банку України становить 2192,24 грн.). Стягнути з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на користь держави 1581,98 грн. судового збору.

Рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 29 червня 2015 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Оскільки виконавчий лист був виданий Галицьким районним судом м.Львова і відділення ПАТ КБ «Надра» було розміщене в Галицькому районі м.Львова за адресою м. Львів, пр. Шевченка 28, ОСОБА_1 06.10.2015 р. подав даний виконавчий лист та заяву про відкриття виконавчого провадження до Галицького ВДВС ЛМУЮ (підтверджується копією заяви від 06.10.2015 р. /а.с. 10/).

20 жовтня 2015 року Галицький ВДВС ЛМУЮ ухвалено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та переадресування за територіальною приналежністю до Личаківського ВДВС ЛМУЮ. Причиною стало те, що відділення ПАТ КБ «Надра» за адресою пр. Шевченка 28 у м. Львові не є юридичною особою, а юридичною особою-прямим правонаступником його зобов'язань регіональне відділення ПАТ КБ «Надра» за адресою м.Львів, вул. Пекарська розташоване у Личаківському районі м.Львова.

10 серпня 2016 року заявником в межах однорічного терміну з моменту було подано виконавчий лист уже до Личаківського ВДВС ЛМУЮ.

Постановою Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 01.09.2016 р. відмовлено у прийнятті виконавчого листа до виконання і переадресовано заявника зі виконавчим листом до Шевченківського ВДВС ЛМУЮ, з підстави, що адресою боржника є вулиця Шевченка, 28 у м. Львові, державний виконавець допустив неуважність, так як адресою боржника була м. Львів, проспект Шевченка 28, розміщеного в Галицькому районі м.Львова.

В подальшому, враховуючи те, що Львівське регіональне Відділені ПАТ КБ «Надра» припинило свою діяльність в процесі ліквідації банку і тому станом на сьогодні Головне Відділення ПАТ КБ «Надра» (вул. Артема (Січових Стрільців, 1), яке знаходить у Шевченківському район м. Києві є боржником за даним судовім рішенням, заявником подано виконавчий лист до Шевченківського ВДВС м. Києва.

18 червня 2018 року Шевченківським ВДВС м. Києва повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п.4 ч.4 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції чинні на час повернення).

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі не виконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час видачі виконавчого листа) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, з метою захисту інтересів стягувача, одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.

Як роз’яснено в п. 21 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 Закону про виконавче провадження; неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; наявності інших, передбачених законодавством, обставин, які виключають можливість здійснення виконавчого провадження тощо (стаття 26 Закону про виконавче провадження).

З огляду на вказане, суд вважає, що скарга в цій частині підлягає до задоволення, та необхідним скасувати повернення виконавчого документа стягувачу від 18.06.2016 року.

Щодо вимоги скаржника, про продовження термінів для подання виконавчого документа до виконання, то суд вважає, що в цій частині скарга підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, строк пропущений не з вини заявника, відтак такий повинен бути поновлений.

У своїй скарзі заявник просить звільнити його від сплати авансового внеску при предявленні виконавчого листа до виконання. З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, ч. 2 ст. 26 Закону «Про виконавче провадження» у новій редакції встановлено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи. Вказана стаття додатково визначає категорію рішень за якими стягувачі звільняються від сплати авансового внеску та коло осіб стягувачів, які звільнені від сплати авансового внеску.

Механізму звільнення судом стягувачів від сплати авансового внеску чинним законодавством не передбачено, відтак в цій частині вимоги до задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

скаргу задовольнити частково.

Скасувати повідомлення про повернення виконавчого документа №461/951/15-ц, виданий 24.09.2015 р., стягувачу без прийняття до виконання від 18.06.2018 року Шевченківського відділу державної виконавчої служби районного управління юстиції у м. Києві.

Поновити ОСОБА_1 строк пред’явлення до виконання виконавчого листа від 17.06.2015 року у справі № 461/951/15-ц про стягнення з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_1 6 282,97 євро вкладу (станом на 17.06.2015 року по офіційному курсу Національного банку України становить 156006,15 грн.); 3 % річних від простроченої суми – 88,29 євро (станом на 17.06.2015 року по офіційному курсу Національного банку України становить 2192,24 грн.).

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцять днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.Р.Волоско.