Постанова № 75729458, 06.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/1186/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Жигилія С.П. , Мельнікової Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1-"В.Меламед Юридичний офіс(Ізраїль - Україна)" Вадима Меламеда на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий-суддя І інстанції Мельников Р.В.) від 10.04.2018р. (повний текст ухвали складено 10.04.2018) по справі №820/1186/18

за позовом ОСОБА_1

до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати Індустріальне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу з 07.10.2009 року - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в його пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року позовну заяву в частині позовних вимог про зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року залишено без розгляду.

Не погодившись із судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 року та прийняти рішення про направлення справи для продовження судового розгляду в частині визначення строку з якого має бути поновлена пенсія позивачу до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної ухвали з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що залишаючи без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про пропуск позивачем встановленого строку звернення до суду.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити без задоволення апеляційну скаргу.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було без поважних причин пропущено встановлений строк звернення до суду.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, за правилами частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно положень частини першої статті п'ятої КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси,

Суд, отримавши позов, зобов'язаний з'ясувати чи має місце порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів особи.

У разі наявності порушення прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом своїх прав за межами, встановлених КАС України строків, суд може поновити їх та вирішити спір по суті (задовольнити вимоги) чи залишити заяву без розгляду.

У випадку, коли суб'єктивне право, свободи або інтереси не порушені, а відтак і не підлягають судовому захисту, застосування строків звернення до суду є помилковим. Іншими словами, інститут строків застосовується лише у разі реального порушення суб'єктивних прав, свобод та інтересів особи, що звернулась із позовом.

Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена у постанові від 24.11.2015 року по справі №П/800/259/15.

Колегія суддів зауважує, що згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч. 4 ст. 9 КАС України).

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно висновків, викладених у п.п. 23, 25 Рішення ЄСПЛ у справі "Проніна проти України", суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен з специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а також давати обґрунтування своїх рішень.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, які дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, оскільки підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод.

На підставі вищевикладеного, висновки суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду адміністративного позову в частині позовних вимог про зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року є помилковими, оскільки суд не був позбавлений можливості з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи з'ясувати, чи порушені суб'єктивні права, свободи або інтереси позивача, якщо так, то в чому полягають і коли сталися такі порушення, якщо вони мали місце, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України).

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм процесуального права, колегія суддів вважає, що ухвала на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018р. по справі № 820/1186/18 прийнята з порушенням вимог процесуального права, а тому відповідно до вимог ч.3 ст.312 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової, про передачу справи в частині позовних вимог про зобов'язання Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести поновлення та виплату пенсії за віком позивачу за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1-"В.Меламед Юридичний офіс(Ізраїль - Україна)" Вадима Меламеда задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2018 по справі № 820/1186/18 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова в частині позовних вимог про зобов'язання провести поновлення та виплату пенсії за віком за період з 07.10.2009 року по 04.08.2017 року передати на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.П. Бенедик Судді С.П. Жигилій Л.В. Мельнікова

Повний текст постанови складено 06.08.2018 року.