Постанова № 75729112, 01.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/913/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Курило Л.В. , Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідачів - Чайки М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2018р. (суддя Шевяков І.С.; м. Полтава; повний текст рішення складено 18.05.2018) по справі № 816/913/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Полтавській області , Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ДФС у Полтавській області), Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач -2, ДФС України), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача-1 щодо повернення заяви від 22.11.2017 року з додатками про нарахування одноразової грошової допомоги позивачу згідно листа Головного управління ДФС у Полтавській області №1870/3/16-31-04-50 від 07.12.2017 року;

- зобов`язати відповідача-1 повторно прийняти документи позивача та надіслати у 15-денний строк до Державної фіскальної служби України висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності позивачу відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850 у 150-ти кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб;

- зобов`язати відповідача -2 прийняти рішення по отриманим від ГУ ДФС у Полтавській області документам щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850 у 150-ти кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано Рішення ГУ ДФС у Полтавській області у формі листа № 1870/3/16-31-04-50 від 07.12.2017 року про повернення заяви ОСОБА_1 про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності.

Зобов'язано ГУ ДФС у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2017 року про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 352,40 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем - ГУ ДФС у Полтавській області, подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на прийняття судового рішення в частині задоволення позовних вимог з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 травня 2018 року в частині задоволення позовних вимог та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказує, що судом не враховано, що 07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію» в тому числі і ст. 23 цього Закону, до ст. 356 Податкового кодексу України не були внесені зміни, а постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 та Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» не поширюються на працівників податкової міліції, а тому надавати висновки, проводити розрахунки та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції згідно з цими нормативно-правовими актами законні підстави відсутні.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду першої інстанції сторонами у справі не оскаржена.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представника відповідачів, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1, проходив службу в органах податкової міліції у складі ГУ ДФС у Полтавській області.

Наказом ГУ ДФС у Полтавській області від 29.03.2017 року № 58-о, відповідно до пункту 353.1 статті 353 Податкового кодексу України, підпункту «б» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 № 114, підполковник податкової міліції ОСОБА_1 старший оперуповноважений з ОВС відділу організації викриття економічних злочинів оперативного управління Головного управління ДФС у Полтавській області звільнений з органів податкової міліції Головного управління ДФС (через хворобу) /а.с. 13/.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0565103 від 16.11.2017 року, з 06.11.2017 року позивачу встановлена ІІІ група інвалідності (інвалідність пов'язана з виконанням службових обов`язків) /а.с.14/.

22.11.2017 року позивач звернувся до ГУ ДФС у Полтавській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності /а.с.15/.

Листом № 1870/3/16-31-04-50 від 07.12.2017 року відповідач-1 повідомив, що підстав для надіслання висновку про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності та втратою працездатності колишнім працівником податкової міліції відносно позивача немає. На думку ГУ ДФС у Полтавській області, Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, не поширюється на осіб начальницького складу податкової міліції, а Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707, подані ОСОБА_1 документи не відповідають.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, відповідач-1 зобов'язаний був направити висновок про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в податковій поліції, та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність податкової міліції регулюється Розділом XVIII Податкового кодексу України.

Положеннями ст. 356 Податкового кодексу України визначений правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції, зокрема передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України "Про міліцію" та Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" № 565-XII (в редакції Закону № 208-VIII) (далі - Закон № 565-XII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон № 565-ХІІ втратив чинність 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" №580-VII.

Водночас, відповідно до абз. 3 п. 15 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України "Про Національну поліцію".

Тобто, за колишніми працівниками міліції, гарантії відносно яких поширюються також і на працівників податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом № 565-ХІІ.

На виконання вимог ст. 23 Закону № 565-XII прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" (далі - Порядок № 850).

За приписами п. 2 Порядку № 850 особам, які до набрання чинності (12 березня 2015 року) Законом № 208-VIII мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 (далі - Порядок № 707).

Порядок № 850 набрав чинності 31 жовтня 2015 року. До цього часу діяв Порядок № 707, посилання на який є у зазначеному пункті урядової постанови від 21 жовтня 2015 року № 850.

Згідно з пунктом 1 Порядку №707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

Тобто, у період з 12 березня 2015 року (дата набрання чинності Закону № 280-VIII) до 31 жовтня 2015 року (дата набрання чинності Порядку № 850) механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 23 Закону № 565-ХІІ визначав Порядок № 707.

Даючи правову оцінку доводам апелянта стосовно відсутності підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 850, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що ІІІ групу інвалідності позивачу встановлено 06 листопада 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 280-VIII і про призначення одноразової грошової допомоги він звернувся у 22.11.2017, тобто після набрання чинності Порядку № 850.

Таким чином, на думку колегії суддів, оскільки право на отримання одноразової грошової допомоги позивач отримав після набрання чинності Законом № 208-VIII, то процедура отримання такої допомоги урегульована нормами ст. 23 Закону № 565-XII (в редакції, чинній з 12 березня 2015 року) та Порядку № 850.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року по справі №822/456/16.

Згідно з п. 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Отже, на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов`язок подання висновку щодо виплати грошової допомоги.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, відповідач-1 зобов'язаний був направити висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в податковій поліції, та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, для прийняття рішення до ДФС України, оскільки виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за останнім місцем служби, в даному випадку, податкової міліції органів ДФС, а відтак, з метою відновлення порушених прав позивача, судом першої інстанції цілком обґрунтовано зобов'язано здійснити вказані дії.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення .

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 по справі № 816/913/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Л.В. Курило Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 06.08.2018.