Постанова № 75728972, 31.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14268/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 26 жовтня 2017 року № 31-с, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (далі - відповідач) від 26 жовтня 2017 року № 31-с про оголошення догани.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Держпроспоживслужби в м. Києві від 26 жовтня 2017 року № 31-с за неналежне виконання своїх посадових обов'язків, наказів та доручень керівника, позивачу - начальнику Управління захисту споживачів оголошено догану.

Позивач, не погоджуючись з вказаним наказом щодо оголошення йому догани, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність прийняття наказу щодо оголошення догани та відсутності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, з посиланням на те, що Дисциплінарною комісією не доведено ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку вчиненого позивачем, також дисциплінарне провадження стосовно державного службовця проведено з порушенням вимог частини дев'ятої статті 69, статей 73 та 74 Закону України «Про Державну службу» від 10.12.2015 р. № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII).

З таким висновком погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (ч. 1 ст. 65 Закону № 889-VIII).

У частинах 1-4 ст. 66 Закону № 889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: зауваження; догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення з посади державної служби.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.

Згідно частин першої та другої статті 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про державну службу», з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ під час проведення службове розслідування формує дисциплінарну справу для збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої статті 73 Закону № 889-VIII дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Натомість, в порушення вказаних норм відповідачем не надано копію матеріалів дисциплінарної справи стосовно позивача, а з протоколів засідань від 04, 09 та 17 жовтня 2017 року Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ не вбачається, що вказані засідання проводились стосовно дисциплінарного розслідування за неналежне виконання позивачем посадових обов'язків, наказів та доручень керівника.

Також, позивач не був обізнаний про те, що стосовно нього проводиться дисциплінарне розслідування, так як з протоколів не вбачається, що державний службовець був присутній на засіданнях Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ.

Виходячи зі змісту статей 64-67, 73 та 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарна справа повинна містить висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якому дисциплінарною комісією в повному обсязі мають бути відображені (зафіксовані) факти, причини та умови що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; оцінка його дій або бездіяльності; факти невиконання або неналежного виконання ним посадових обов'язків. Вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку з посиланням на відповідних нормативно-правових актів; ступенів вини, характеру та тяжкості дисциплінарного проступку, обставин за яких він був вчинений, настання наслідків (за наявності); наведені обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність державного службовця; наявність заохочень, дисциплінарних стягнень та ставлення до служби; заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (ч. 3 ст. 73 Закону).

Отже, Законом визначено чітку послідовність дій дисциплінарної комісії, зокрема в частині формування дисциплінарної справи, її розгляду і підготовки подальшого подання суб'єктові призначення, що не було зроблено відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В порушення вимог ст. 73 Закону № 889-VIII та всупереч приписам ч. 2 ст. 77 КАС України відповідачем не надано доказів того, що дисциплінарна справа відносно позивача була сформована дисциплінарною комісією; доказів відкриття дисциплінарного провадження з зазначенням дати і місця її формування, підстави для відкриття дисциплінарного провадження, інформаційної довідки з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, опису матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Враховуючи фактичні обставини справи, суди першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивача безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо скасування оскаржуваного наказу відповідача від 26 жовтня 2017 року № 31-с про оголошення догани.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що Законом № 889-VIII не встановлено чітку форму інформаційної довідки з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку та висновку про наявність у позивача дисциплінарного проступку, а підстави для притягнення його до відповідальності встановлені у протоколах засідань від 04, 09 та 17 жовтня 2017 року є необґрунтованими, так як за ст. 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження комісією обов'язково формується відповідна дисциплінарна справа, а не зазначені протоколи Дисциплінарної комісії.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно дослідив докази по справі та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 03.08.2018 року.