Постанова № 75728565, 31.07.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/5275/17 Суддя (судді) першої інстанції: Малинников Олег Федорович

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Федотова І.В.,

суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Часник А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу

представника ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного Управління патрульної поліції Національної поліції у м. Києві, лейтенанта поліції 3 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Глущенка Петра Миколайовича про визнання незаконними рішення та дій суб'єкта владних повноважень, стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління патрульної поліції Національної поліції у м. Києві, лейтенанта поліції 3 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Глущенка Петра Миколайовича (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача про тимчасове затримання транспортного засобу BMW д.н.з. НОМЕР_2 та скасувати рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, оформлене актом від 8 січня 2017 року. Стягнути моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи неправильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч.4 ст.229, ч. 1 ст. 310, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.01.2017 року о 18.00 год. на ділянці автодороги вулиці Бульварно-Кудрявської в м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля BMW д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача та автомобіля Фольксваген Поло, який належить ТОВ «ЛВМ Холдінг».

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2017 року було встановлено, що 08.01.2017 року о 18.00 год. на ділянці автодороги вулиці Бульварно-Кудрявської в м. Києві сталося ДТП. Водій автомобіля BMW д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням позивача, рухаючись заднім ходом не переконався у безпечності щодо інших учасників дорожнього руху спричинив шкоду автомобіля Фольксваген Поло д.н.з. НОМЕР_1, який належить ТОВ «ЛВМ Холдінг» під керуванням водія ОСОБА_7, чим порушив п.10.9 ПДР. Позивач визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

З метою оформлення зазначеного ДТП було викликано підрозділ патрульної поліції, яким під час оформлення адміністративних матеріалів за ст. 124 КУПАП та складання схеми ДТП (оформлення ДТП), шляхом здійснення відповідної перевірки, було з'ясовано, що за даними Національною автоматизованою інформаційною системою Департаменту Державної автоматизованої інспекції МВС України (далі - НАІС ДДАІ) автомобіль BMW д.н.з. НОМЕР_2 перебуває в розшуку щодо ДТП (розшук та/або затримання), як такий, що зник з місця ДТП що сталася 25.07.2016 о 14 годині 15 хв. за адресою м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 2/1 за участю потерпілого водія автомобілем «Ниссан Муранго», д. н.з. НОМЕР_3. Повідомлено, що автомобіль BMW д.н.з. НОМЕР_2 з 28.07.2016 року перебуває у розшуку управління патрульної поліції в м. Києві у зв'язку із ДТП що сталося 25.07.2016 року.

Рішенням відповідача, оформленого актом від 8 січня 2017 року тимчасово затримано транспортний засіб BMW д.н.з. НОМЕР_2.

Не погоджуючись з рішенням та діями відповідача про тимчасове затримання транспортного засобу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність тимчасової затримки транспортного засобу з посиланням на статті 122-4, 265 -2 КУпАП.

З таким висновком колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Із змісту акту від 8 січня 2017 року, при тимчасовій затримці транспортного засобу відповідач керувався статтею 265-2 КУпАП.

Відповідно до статті 122-4 КУпАП Залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Згідно з статтею 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою і п'ятою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю),статтями 122-5, 124,126, частинами першою,другою,третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Тобто, з аналізу правових норм вбачається, що стаття 265-2 КУпАП має виключний перелік підстав для тимчасового затримання транспортного засобу і не включає як окрему підставу для затримання автомобіля за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Санкція статті 122-4 КУпАП передбачає відповідальність водіїв шляхом накладання штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Печерського районного суду від 19 квітня 2017 року на підставі статті 247 КУпАП закрито провадження у справі №757/3337/17 про вчинене позивачем адміністративне правопорушення за статтями 124, 122-4 КУпАП.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Зважаючи на природу та підстави даного спору та, оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення, - колегія суддів вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного Управління патрульної поліції Національної поліції у м. Києві, лейтенанта поліції 3 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Глущенка Петра Миколайовича про тимчасове затримання транспортного засобу BMW д.н.з. НОМЕР_2 та скасувати рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, оформлене актом від 8 січня 2017 року.

Вимога позивача щодо відшкодування моральної шкоди є безпідставною, оскільки позивачем не надано доказів про наявність такої шкоди, або протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Не надано доказів для підтвердження факту заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходив, а також інших обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2018 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Головного Управління патрульної поліції Національної поліції у м. Києві, лейтенанта поліції 3 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Глущенка Петра Миколайовича про визнання незаконними рішення та дій суб'єкта владних повноважень, стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного Управління патрульної поліції Національної поліції у м. Києві, лейтенанта поліції 3 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Глущенка Петра Миколайовича про тимчасове затримання транспортного засобу BMW д.н.з. НОМЕР_4 та скасувати рішення про тимчасове затримання транспортного засобу, оформлене актом від 8 січня 2017 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: