Ухвала суду № 75727845, 30.07.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/674/18

УХВАЛА

30 липня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Чернецької О.А.,

за участю сторін:

представника позивача Куликовського В.В.,

представника відповідача Тіщенко О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Чорноморгідрозалізобетон" до Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Коршунова Романа Вікторовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Одеським окружним адміністративним судом розглядається адміністративна справа Публічного акціонерного товариства "Чорноморгідрозалізобетон" (вул. Транспортна, 8-б, м. Чорноморськ, Одеська область,68001) до Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Коршунова Романа Вікторовича (АДРЕСА_1), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - (Одеська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" (вул. Бреуса, 26/2, м. Одеса, 65017) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Підстава звернення до суду - позивач вважає, що суб'єкт владних повноважень порушив його права під час здійснення реєстраційної дії про обтяження рухомого майна.

Ухвалою від 26.02.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.04.2018 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

В обгрунтування позову ПАТ "Чорноморгідрозалізобетон" вказує на те, що саме 14.02.2018 року з витяга з Державного реєстру обтяжень рухомого майна ПАТ «ЧГЗБ» стало відомо про обтяження рухомого майна: вид обтяження: публічне обтяження; тип обтяження: арешт рухомого майна; зареєстровано: 04.05.2016 о 20:15:36 за № 15807778 реєстратором: Приватний нотаріус Коршунов Р.В., 74800 Херсонська обл., м. Каховка, вул. Кооперативна, 1 г, тел. (05536) 2-01-31; контрольна сума запису: ЗВ289А26ДЕ; підстава обтяження: Ухвала суду, 434/808/1 Зц, 07.02.2013, Артемівський районний суд м. Луганськ, провадження 2с/434/12/13; об'єкт обтяження: все майно; відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; обтяжувач: Артемівський районний суд м. Луганськ; боржник: Публічне акціонерне товариство «Чорноморгідрозалізобетон», код: 00470059, м. Іллічівськ; термін дії: 04.05.2021 (далі - Обтяження).

Під час розгляду адміністративної справи судом було встановлено, що згідно ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 06.06.2016 року у справі № 522/10183/16-к, наявної в матеріалах справи № 815/674/18 (а.с. 55) судом встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюються досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016160000000432 від 03.06.2016 року за ч. 4 ст. 190 КК України. Відповідно до відомостей ЄРДР № 42016160000000432 від 03.06.2016 року за ч. 4 ст. 190 КК України, 03.06.2016 року, до прокуратури Одеської області надійшла заява голови правління ПАТ "Чорномогідрозалізобетон" Єрьоменка Віктора Петровича із якої вбачається, що невстановленні особи в травні 2016 року шахрайським шляхом тздійснили переоформлення майна зазначеної юридичної особи, яке знаходиться в м. Чорноморськ по вул. Транспортній 8-Б, на користь ТОВ Техномаркет-ЛТД.

Крім того, згідно вказаної ухвали суду, як стало відомо Єрьоменко В.П. "...У той же час 04.05.2016 приватним нотаріусом Херсонської області Коршуновим Романом Вікторовичем (номер свідоцтва 6870) протиправно накладено арешт на майно Товариства на підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганська, справа № 434/808/13 (в реєстрі судових рішень відсутня інформація по даній справі).".

23.06.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про поновлення проаущеного строку звернення до адміністративного суду, в якому в якості поважних причин пропуску строку на звернення до суду зазначив наступні обставини:

представником позивача здійснено спробу знайти в Єдиному державному реєстрі судових рішень вказану ухвалу від 06.06.2016, але її знайти не вдалося. Позивач вказує на те, що навіть якщо б він знайшов текст указаної ухвали раніше, то з неї неможливо було встановити персональні дані нотаріуса (не зазначається прізвище, ім'я, по-батькові, адреса роботи), оскільки доступ до таких відомостей обмежений законом;

з копії ухвали від 06.06.2016 вбачається, що представник ПАТ «ЧГЗБ» у судовому засіданні участі не приймав;

у тексті ухвали йдеться про те, що про Обтяження слідству стало відомо від представників, посадових осіб ПАТ «ЧГЗБ». Ми припускаємо, що про Обтяження слідству стало відомо завдяки слідчим (розшуковим) заходам;

з ухвали від 06.06.2016 вбачається, що голова правління ПАТ «ЧГЗБ» повідомив слідству, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань йому стало відомо про зміну керівника. В результаті подальшої перевірки йому стало відомо про зміну власника нерухомого майна Товариства. Отже, голова правління ПАТ «ЧГЗБ» чи будь-який інший представник Товариства слідству не повідомляв про оскаржуване у справі № 815/674/18 Обтяження.

про раніше накладене обтяження рухомого майна Позивача № 15598561, про яке йдеться в ухвалі від 06.06.2016, ПАТ «ЧГЗБ» було відомо, оскільки воно було накладене 26.11.2015. Оскаржуване в справі № 815/674/18 Обтяження було накладене 04.05.2016. Тобто обтяження № 15598561 було накладене раніше за оскаржуване майже на півроку. Тому Позивачу не могло стати відомо про оскаржуване Обтяження у той самий момент, коли він дізнався про обтяження № 15598561 від 26.11.2015.

у межах кримінального провадження № 12016230190001072 від 12.05.2016 за ч. 1 ст. 361 Кримінального кодексу України на підставі заяви Відповідача, предметом якого є, зокрема, незаконні дії щодо реєстрації оскаржуваного Обтяження обвинувальний акт дотепер в суд не передано.

Порушення прав позивача в результаті обтяження є триваючим.

Позивач просив поновити пропущений строк звернення до суду як такий, що пропущений з поважних причин.

У підготовче засідання прибули представники позивача та відповідача, представник третьої особи не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник позивача надане клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом підтримав та просив його задовольнити.

В свою чергу суд, дослідивши матеріали справи, при вирішенні поставленого на розгляд суду клопотання, з'ясовуючи питання щодо початку перебігу строку звернення до суду з даним позовом та поважності причин його пропуску, виходив з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналізуючи вищенаведені норми суд дійшов висновку, що строк звернення до суду обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не з моменту, коли позивач, який звертається до суду дізнався яке саме рішення було прийнято (дата, номер тощо).

Так, в матеріалах адміністративної справи міститься ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 06.06.2016 року у справі № 522/10183/16-к, в якій зазначено, що не заперечується представником позивача, що до прокуратури Одеської області надійшла заява голови правління ПАТ "Чорномогідрозалізобетон" Єрьоменка Віктора Петровича із якої вбачається, що невстановленні особи в травні 2016 року шахрайським шляхом здійснили переоформлення майна зазначеної юридичної особи, яке знаходиться в м. Чорноморськ по вул. Транспортній 8-Б, на користь ТОВ Техномаркет-ЛТД.

Крім того, згідно вказаної ухвали суду, як стало відомо Єрьоменко В.П. "...У той же час 04.05.2016 приватним нотаріусом Херсонської області Коршуновим Романом Вікторовичем (номер свідоцтва 6870) протиправно накладено арешт на майно Товариства на підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганська, справа № 434/808/13 (в реєстрі судових рішень відсутня інформація по даній справі).".

Тобто, принаймні в червні 2016 року позивачу було відомо про здійснення переоформлення майна , яке знаходиться в м. Чорноморськ по вул. Транспортній 8-Б, на користь ТОВ Техномаркет-ЛТД. А також , що 04.05.2016 приватним нотаріусом Херсонської області Коршуновим Романом Вікторовичем (номер свідоцтва 6870) протиправно накладено арешт на майно Товариства на підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганська, справа № 434/808/13.

Таким чином, суд не вважає зазначені позивачем підстави поважною причиною пропуску строку до адміністративного суду.

Суд вважає, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених КАС України процесуальних дій.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР) гарантується право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, Європейський суд з прав людини у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.20106 №3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За практикою Європейського Суду з прав людини, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У пункті 44 рішення Європейського суду з прав людини «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та пункті 54 рішення «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Доводи позивача щодо поважності причини пропуску строку, суд вважає необґрунтованими, оскільки день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Підставами для визнання причин пропуску строку звернення із даним позовом поважними, визнаються лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Оскільки, дане поняття за своєю суттю є оціночним, суд у кожному конкретному випадку має надати правову оцінку відповідним обставинам та, як наслідок, визначити, чи можуть такі обставини бути визнані поважними.

Європейський Суд з прав людини у Справі «Пономарьов проти України» зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Належних доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованих причин, що перешкоджали звернутися у строки, встановлені КАС України, позивачем не надано, а судом не встановлено.

У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Наведені обставини, на думку суду свідчать про наявність обставин, за яких позивач, навіть не знаючи, яке саме рішення (номер та дата) порушувало його право на володіння/користування майном у 2016 році повинен був та міг дізнатися про порушене, на його думку, право. Однак позивач жодним чином не обґрунтовує неможливість отримання такої інформації протягом двох років.

Так, частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З системного аналізу положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Зважаючи на викладені висновки в цілому, суд не вважає викладені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду поважними, а тому суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для залишення позову Публічного акціонерного товариства "Чорноморгідрозалізобетон" без розгляду.

Окремо суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 123, 183, 240, 295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволені заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Чорноморгідрозалізобетон" до Приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Коршунова Романа Вікторовича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеська філія державного підприємства "Національні інформаційні системи" про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали підписано суддею 03.08.2018 року.

Суддя Корой С.М.