Рішення № 75727348, 02.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 р. № 2040/5189/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати неправомірними дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призначення (переведення) та виплату ОСОБА_1, пенсії у зв'язку з втратою годувальника; зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківській області перевести та виплачувати позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Харківської області №18-31 від 01.12.2015, що видана на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 з дня її звернення до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківській області з 10.01.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність відмови відповідача у переведенні та виплати їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника - працівника прокуратури, оскільки вона за Законом України "Про прокуратуру" має таке право.

Ухвалою від 04.07.2018 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, заперечуючи проти позову, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що за пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у разі неприйняття до 01 червня 2015 року Закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України».

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, правовідносини у даній справи пов'язані з тими, які були предметом розгляду у справі № 623/1029/16-а, в якій 08.06.2016 року було винесено постанову, що 23.08.2016 року набрала законної сили, отже, встановлені у ній обставини не підлягають доказуванню в рамках даної справи № 2040/5189/18.

Так, в рамках розгляду справи № 623/1029/16-а судом було встановлено, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 працював в органах прокуратури Харківської області з червня 1973 року по січень 1998 року та набув право на пенсію за вислугою років, у зв'язку з чим з 09.10.2001 отримував пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 12 липня 2001 року (№2663-111), в розмірі 90% середнього заробітку посади Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області.

ОСОБА_2 07.02.2016 звернувся з заявою до управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області провести йому перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 12 липня 2001 року (№2663-111), що діяв на момент призначення йому пенсії, якою передбачено її розмір 90% від середнього заробітку та надав довідку прокуратури Харківської області № 18-31 від 01.12.2015 про підвищення посадового окладу Ізюмського міжрайонного прокурора Харківської області про заробіток, з якого належить перерахунок пенсії.

Листом управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області від 17.02.2016 за № 20/3-14 в особі голови комісії з припинення управління ОСОБА_2 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з 01.06.2015р. скасовано норми щодо призначення пенсій відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» та раніше призначені пенсії не перераховуються.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.06.2016 року по справі № 623/1029/16-а було частково задоволено позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, визнано неправомірними дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу від 12 липня 2001 року (№2663-111), на підставі довідки прокуратури Харківської області № 18-31 від 01.12.2015 виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури, починаючи з 01 лютого 2016 року, та здійснювати відповідні виплати.

З наявної у справі копії вказаної постанови вбачається, що на ній проставлено відмітку про набрання нею 23.08.2016 року законної сили ( а.с.16-20).

Також, з матеріалів справи встановлено що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 1961 року перебували у зареєстрованому шлюбі ( а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_2 помер у віці 81 рік, що встановлено зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ( а.с.14).

ОСОБА_1 є пенсіонером за віком ( а.с.13).

В зв'язку зі смертю чоловіка позивач, як непрацездатна особа, що перебувала на утриманні померлого, 10.01.2018 року звернулася до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.

Рішенням відповідача від 03.04.2018 року № 10 їй було в цьому відмовлено з посиланням на те, що з 01.06.2015 року Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №213 від 02.03.2015 року скасовані норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру» ( а.с.23).

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звернулась до суду за його оскарженням.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Право на вибір пенсії передбачено ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка свідчить, що особі, яка має право на різні види пенсій (за віком, з інвалідності, за втрати годувальника), призначають один з цих видів пенсій за її вибором.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Непрацездатним членом сім'ї вважає, зокрема, дружина, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Відповідно до ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. Непрацездатним членом сім'ї вважається, зокрема, дружина, яка досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 46 Закону України «Про пенсійне забезпечення» сім'я, яка має право на пенсію в разі втрати годувальника, може звертатися за призначенням пенсії в будь-який час після смерті або встановлення безвісної відсутності годувальника без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року, а саме, ч.19 ст. 86, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї прокурора або слідчого, які були на його утриманні на момент смерті (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), за наявності у померлого годувальника стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років, у розмірі 60 відсотків середньомісячного (чинного) заробітку на одного члена сім'ї, 70 відсотків - на двох і більше членів сім'ї. До непрацездатних членів сім'ї померлого прокурора або слідчого належать особи, зазначені у статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.3 ч.1 та ч.3 ст. 45 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, після смерті ОСОБА_2, у позивача виникло право на перехід з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, яким вона скористалась, подавши відповідну заяву у строк, встановлений Законом. Крім того, до заяви позивачем подано необхідний пакет документів.

Позицію відповідача про відсутність правових підстав для переведення позивача з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, з посиланням на пункт 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 , суд відхиляє, оскільки вказаною нормою скасовані діючі станом на 01 червня 2015 року норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначались відповідно до конкретного переліку законів, зокрема, і відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру», проте 15 липня 2015 року, у зв'язку з набуттям чинності Законом № 1697-VII, Закон № 1789-ХІІ частково втратив свою чинність та наразі питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульовані статтею 86 Закону № 1697-VII.

Правова позиція щодо правильного застосування вищевказаних нормативних актів у спорах даної категорії висловлена Верховним Судом у постанові від 26 червня 2018 року (справа № 686/17309/17).

Крім того, розглядаючи вказану справу, судом було враховано правові висновки Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, викладені в постанові від 10.07.2018 року (справа № 660/756/17).

Згідно ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно до приписів ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не було доведено правомірність спірного рішення від 03.04.2018 року № 10 у правовідносинах, з приводу яких подано позов, зважаючи на що, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Водночас, беручи до уваги, що позивач не заявляла вимог про оскарження даного рішення, проте, саме наявністю такого порушено права позивача, суд, з метою повного захисту таких, застосовуючи ч.2 ст.9 КАС України, виходить за межі позовних вимог та скасовує рішення відповідача від 03.04.2018 року № 10, яке винесено відносно ОСОБА_1.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 64309, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1) до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (проспект Незалежності, б.2, м. Ізюм, Харківська область, 64309, код ЄДРПОУ 40337920) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити у повному обсязі.

Визнати неправомірними дії Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо призначення (переведення) та виплату ОСОБА_1, пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Скасувати рішення Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 03.04.2018 року № 10, яке винесено відносно ОСОБА_1.

Зобов'язати Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківській області перевести та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 60 відсотків від середньомісячного (чинного) заробітку, зазначеного у довідці прокуратури Харківської області №18-31 від 01.12.2015, що видана на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 з дня її звернення до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківській області з 10.01.2018 р.

Стягнути з Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (проспект Незалежності, б.2, м. Ізюм, Харківська область, 64309, код ЄДРПОУ 40337920) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, 64309, ІНФОРМАЦІЯ_1, ід. код НОМЕР_1) сплачений судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.