Рішення № 75727289, 06.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2018 р.

№ 814/1572/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:

товариства з обмеженою відповідальністю "Автопаркінг ВВ", вул. Морехідна, 1В/5, м. Миколаїв, 54010

до відповідача:

Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради,

вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:

визнання неправомірним та скасування наказу

від 06.11.2017 № 84,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопаркінг ВВ" звернулося з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі – відповідач) про визнання неправомірним та скасування наказу від 06.11.2017 р. № 84 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскаржуваний наказ прийнято поза межами встановленого Законом порядку здійснення контролю та за відсутності правових підстав для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт (далі по тексту – Декларації), що слід розцінювати як недотримання суб’єктом владних повноважень приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України.

01.08.2018 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу стало скасування містобудівних умов та обмежень (далі по тексту – МБУ) Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі – Управління ДАБІ). Законодавством не обмежено право відповідача скасувати декларацію про початок виконання будівельних робіт навіть без проведення перевірки замовника будівництва, лише при виявленні факту скасування містобудівних умов.

02.08.2018 р. представники сторін подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Позивач як замовник будівництва 19.04.2017 р. подав до Управління ДАБІ декларацію про початок виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва "Реконструкція автотранспортного підприємства з розміщенням автомийки самообслуговування, по вул. Морехідній, 1В/5, в м. Миколаєві". У декларації вказано, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради 21.10.2016 р. за № 44/17-5323.

Управлінням ДАБІ під час здійснення планової перевірки Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 21.10.2016 р. № 44/17-5323 прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. З цих підстав Управлінням ДАБІ прийнято рішення від 14.07.2017 р. № 102-С про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 21.10.2016 р. № 44/17-5323.

06.11.2017 р. відповідачем видано наказ № 84 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт", пунктом 1.2 якого скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об’єкті будівництва "Реконструкція автотранспортного підприємства з розміщенням автомийки самообслуговування, по вул. Морехідній, 1В/5, в м. Миколаєві" від 20.07.2017 р. МК 083171101188. Докази направлення вказаного наказу позивачу відповідачем не надані.

Позапланову перевірку Позивача проведено Відповідачем лише в грудні 2017 р. (акт № 39/2017) та порушень не виявлено.

Про оскаржуваний наказ позивач дізнався тільки в червні 2018 р., після отримання відповіді від відповідача на адвокатський запит.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі – Закон № 3038) до органів державного архітектурно-будівельного контролю, у тому числі, належать виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

За визначенням ч. 1 ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Частиною 2 ст. 39-1 Закону № 3038 передбачено, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Саме на вказану норму посилається відповідач як на правове обґрунтування оскаржуваного наказу.

Суд вважає таку позицію хибною, оскільки містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видавалися Управлінням містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, яке є ще одним виконавчим органом Миколаївської міської ради, відмінним від Відповідача по даній справі. Скасування містобудівних умов здійснене Управлінням ДАБІ ММР, внаслідок проведення планової перевірки Управління містобудування та архітектури Миколаївської міської ради, тобто перевірки спеціального державного органу на дотримання ним приписів законодавства під час виконання своїх функцій. Але наслідків для державного органу, який був суб’єктом перевірки, за порушення (на думку Відповідача) норм законодавства при виданні МБУ ТОВ «Автопаркінг ВВ» жодних не настало.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прийняте Рішення про скасування містобудівних умов, яке винесено ДАБІ у Миколаївській області, в межах перевірки Управління МБА ММР, не може бути підставою для безумовного винесення оскаржуваного Наказу «Про скасування реєстрації декларації про початок будівництва».

Важливими є висновки ЄСПЛ у справі "Беєлер проти Італії", де Суд зазначив, що досліджуючи питання дотримання справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами фундаментальних прав окремої особи у випадку втручання держави у право особи мирно володіти своїм майном, необхідно оцінити не лише умови сплати компенсації власнику майна, але і характер дій сторін у спорі, в тому числі і дій держави.

Негативні наслідки від здійсненого заходу контролю ДАБІ настали тільки для Позивача у вигляді скасування й МБУ, й реєстрації декларації про початок будівництва, що призвело до порушення прав саме Позивача. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що прийняті держаним органом рішення без врахування принципу пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); не відповідає тій діловій меті з якою відповідачу надані повноваження нагляду та контролю належить скасуванню («Рисовський проти України»).

Відповідач не надав суду будь-яких доказів, про те яким чином та коли ним встановлений факт скасування МБУ, або коли та у який спосіб Відповідач дізнався про наявність Рішення ДАБІ у Миколаївській області про скасування МБУ з якої він дізнався про скасування МБУ, виданих позивачу. Відповідачем не надано до суду жодних доказів та обґрунтувань прийняття оскаржуваного Наказу.

Тим більше, що скасування реєстрації декларації відбулося в липні 2017 р., а наказ видано в листопаді 2017 р. Планової чи позапланової перевірки також проведено не було, що не заперечується відповідачем. Крім того, відповідач не надав будь-яких доказів того, що оскаржуваний наказ надсилався позивачу, що є порушенням ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У даній справі відповідач не навів належних та допустимих доказів існування підстав для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (акт перевірки чи інформація про скасування містобудівних умов від органу державного архітектурно-будівельного контролю), а також не повідомив про це позивача як замовника будівництва у вказаний ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038 строк.

На переконання суду, недотримання суб’єктом владних повноважень процедури прийняття індивідуального акта є підставою для скасування такого акта. Навіть зважаючи на те, що містобудівні умови на об’єкт будівництва позивача скасовані і це є підставою для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, таке скасування має бути здійснене у відповідності до вимог законодавства.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, що є підставою для задоволення позову.

Водночас суд звертає увагу позивача на те, що, дійшовши висновку про протиправність рішення суб’єкта владних повноважень, суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України має повноваження визнати індивідуальний акт чи окремі його положення протиправним та скасувати його. Саме в такий спосіб суд має захистити порушені права позивача.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 1762,00 грн, що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 06.11.2017 р. № 84 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (ідентифікаційний код 41256954) судовий збір у сумі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн 00 коп.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Автопаркінг ВВ" (ідентифікаційний код 37912725).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 06.08.2018 р.

Суддя Н.В. Лісовська