Рішення № 75727094, 07.08.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2760/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Єрмакова Х.Р.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представник відповідача ОСОБА_2,

представник третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" до Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанов,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал" (далі – позивач, ТОВ "МС Імперіал") звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі – відповідач, Галицький ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області), в якому просить суд (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог):

- визнати протиправною та скасувати постанову Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 22.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження №56655704 з виконання постанови ОСОБА_4 Державної архітектурно – будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення на ТзОВ “МС Імперіал” штрафу в розмірі 1440000 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 22.06.2018 року, винесену в межах ВП №56655704 про арешт майна;

- визнати протиправною та скасувати постанову Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 03.07.2018 року, винесену в межах ВП №56655704 про арешт коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що строк пред’явлення постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201 -17 сплив 24.05.2018 року, а ОСОБА_4 ДАБІ у Л/о звернувся до Галицького ВДВС з листом про прийняття такої постанови до виконання від 18.06.2018 року, відтак вважає, що строк пред’явлення ОСОБА_4 ДАБІ у Л/о до виконання постанови від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201 -17 пропущено, а тому такий виконавчий документ мав бути повернутий відповідачем ОСОБА_4 ДАБІ у Л/о без виконання. Дані обставини свідчать про протиправність винесення відповідачем постанови від 22.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження № 56655704 та внаслідок цього порушення прав позивача. Враховуючи, пропущення строку пред’явлення виконавчого документа, яким на позивача накладено штраф у розмірі 1 440 000,00 грн. та, відповідно, протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, строк пред’явлення якого до виконання сплив; накладення арешту у розмірі більшому, ніж це дозволено законодавчими приписами не відповідає чинному законодавству. Відтак постанова про накладення арешту на кошти від 03.07.2018 року, яка винесена в межах ВП №56655704 теж винесена поза межами встановленого законодавством строку, відтак є протиправною та вимагає скасуванню. Просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог та пояснень, просить позов задовольнити.

Позиція відповідача викладена у запереченнях на позов від 02.08.2018 року та обґрунтовується тим, що оскільки постанова №1п/1пз/1013-6/201-17 від 16.01.2017 року набрала законної сили 07.05.2018 року, тому строк пред’явлення виконавчого документу до виконання не пропущено, оскільки такий становить три місяці з дня набрання такою постановою законної сили. Вважає, що 22.06.2018 року відповідачем в порядку статей 3,4,24, 25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження №56655704. Стосовно правомірності винесеної постанови про накладення арешту майна боржника вказує, що в порядку ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» вказану постанову на загальну суму стягнення 1584500 грн., що складається із суми заборгованості 1440000 грн. + суми виконавчого збору 144000грн.+ витрати виконавчого провадження 500 грн.). Стосовно правомірності винесеної постанови про накладення арешту на кошти вказує, що така винесена правомірно, оскільки на дату її винесення їм не було відомо про вжиття заходів забезпечення позову, до виконання така не надходила. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позиція третьої особи викладена у письмових поясненнях від 02.08.2018 року та обґрунтовується положеннями ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», ст.4, 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» та пп.28-34 Порядку накладення штрафів за правопорушення в сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою КМ України №244 від 06.04.1995 року (далі – Порядок). Також вказує, виконавчий документ було пред’явлено до виконання у Залізничний ВДВС, а відповідно строки пред’явлення виконавчого документу до виконання були перервані на підставі п.4 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» тому їх обчислення повинно розпочинатись заново із дня повернення. Виконавчий документ набирає чинності один раз, а отже постанова від 16.01.2017 року набрала чинності 07.05.2018 року і строк на її пред’явлення слід обчислювати із дня набрання законної сили виконавчим документом, а саме з 07.05.2018 року. Особливу увагу звертають на положення абз.4 ч.3 ст.4 Закон України №208, відповідно до якої строк пред’явлення виконавчого документу до виконання є 2 роки, а не три місяці. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у поясненнях просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 02.07.2018 року (до відкриття провадження у справі) вжито заходи забезпечення позову, а саме зупинено стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Імперіал” (ЄДРПОУ 38764435) в межах виконавчого провадження №56655704 з виконання постанови ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу розмірі 1440000,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №813/2760/18.

Ухвалою суду від 03.07.2018 року відкрито спрощене провадження у справі з викликом сторін та призначено розгляд справи на 13.07.2018 року.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року залучено в якості третьої особи ДАБІ України та витребувано від відповідача докази. У зв’язку з чим, розгляд справи відкладено на 20.07.2018.

Ухвалою суду від 20.07.2018 року розгляд справи відкладено на 27.07.2018 у зв’язку з ненадходженням до суду витребуваних документів.

Ухвалою від 27.07.2018 року відкладено розгляд справи для подання позивачем доказів скерування третій особі заяв по суті справи.

02.08.2018 року на адресу суду надійшли пояснення третьої особи та заперечення на позов відповідача.

В судовому засіданні 07.08.2018 року відповідачем та третьою особою подано додаткові докази, а позивачам – додаткові пояснення.

Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

16.01.2017 року ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області було винесено постанову № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1440000,00 гри. (один мільйон чотириста сорок тисяч).

07.04.2017 року ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17, винесену на ТзОВ «МС Імперіал». В екземплярі постанови про накладення штрафу вказано дату набрання нею законної сили 01.02.2017 року.

07.04.2017 року постановою старшого державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП №53729511 про примусове виконання постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17, яка була скасована постановою Львівського кружного адміністративного суду від 29.06.2017 року у справі №813/1495/17.

14.04.2017 року ТзОВ «МС Імперіал» подало до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 №1п/1пз/1013-6/201-17 (справа № 813/1496/17).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року у справі №813/1496/17 позовні вимоги було задоволено, зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 №1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №876/1185/17 від 07.05.2018 року за результатами розгляду апеляційної скарги ДАБІ України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року по справі №813/1496/17, апеляційну скаргу ДАБІ України задоволено, а постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «МС Імперіал» відмовлено.

07.05.2018 року набрало законної сили судове рішення по справі №813/1496/17, предметом розгляду у якій було оскарження постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року.

Постановою Галицького ВДВС м. Львів ГТУЮ у Л/о від 22.06.2018 року відкрито виконавче провадження №56655704 з виконання постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Л/о від 16.01.2017 року № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення на TOB «MC Імперіал» штрафу у розмірі 1 440 000,00 грн. та постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 144000,00 гри.

22.06.2018 року відповідачем також було винесено постанову про арешт майна боржника в межах ВП№ 56655704 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів у загальному розмірі 1584500,00 грн.

03.07.2018 Галицьким ВДВС м. Львів ГТУЮ у Л/о винесено постанову про арешт коштів боржника в межах ВП №56655704 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів у загальному розмірі 1584500,00 грн.

Вирішуючи спір суд керується таким.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Частиною 1 ст. 13 цього Закону передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, відповідно до приписів ст.12. Закону України “Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред’явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо правомірності прийняття постанови Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 22.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження №56655704 з виконання постанови ОСОБА_4 Державної архітектурно – будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення на ТзОВ “МС Імперіал” штрафу в розмірі 1440000 грн. слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що 16.01.2017 року ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області винесено постанову № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статей 4,5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку. Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення. Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Відповідно до п.26 Постанови КМ України, від 06.04.1995, № 244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження (далі – Порядок).

Відтак, постанова про накладення штрафу набирає законної сили протягом 15 днів з дня її винесення, якщо її не було оскаржено.

Відповідно до п.30 Порядку, у разі несплати штрафу в установлений строк уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилає другий примірник постанови про накладення штрафу до органу державної виконавчої служби для примусового виконання за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у встановленому законом порядку.

Згідно п.31 Порядку, постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

Оскільки вказана постанова про накладення штрафу не була оскаржена позивачем у вказані строки, штраф не був сплачений, ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області визначено в тексті такої постанови дату набрання нею законної сили 01.02.2017 року.

Згідно наявних в матеріалах справи матеріалів виконавчого провадження ВП №53729511, наданих на вимогу суду Залізничним ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, 07.04.2017 року ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17, винесену на ТзОВ «МС Імперіал». В екземплярі постанови про накладення штрафу вказано дату набрання нею законної сили 01.02.2017 року.

07.04.2017 року постановою старшого державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП №53729511 про примусове виконання постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17.

Відповідно до абз.4 п.30 Порядку (в редакції, що діяла 07.06.2017 року), у разі несплати штрафу в установлений строк уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю надсилає другий примірник постанови про накладення штрафу до органу державної виконавчої служби для примусового виконання за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у встановленому законом порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року у справі №813/1495/17, що набрала законної сили, задоволено позовні вимоги ТзОВ «МС Імперіал», визнано протиправними і скасовано постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2017 № 53729511, постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про арешт майна боржника від 07.04.2017 № 53729511, постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про арешт коштів боржника від 12.04.2017 № 53729511.

Слід звернути увагу на те, що підставою для скасування постанови Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2017 № 53729511 судом стало те, що у виконавчому провадженні відсутні докази місця проживання, перебування, роботи боржника або місцезнаходження його майна за адресою: м. Львів, вул. Садова, 2а, що територіально віднесено до Залізничного району. Відповідачем по справі не надано жодного доказу в обґрунтування підстав відкриття виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій саме Залізничного ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області, оскільки зібраними по справі доказами не підтверджується відповідність території, на яку поширюються функції відповідача, з місцем проживання, перебування, роботи боржника або з місцезнаходженням його майна. Отже, відповідачем всупереч ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження” відкрито виконавче провадження, чим порушено принцип підвідомчості виконавчих проваджень органам державної виконавчої служби.

З огляду на встановлені постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року по справі № 813/1495/17 обставини (неналежне пред’явлення виконавчого документа до виконання, а саме - до неправомочного, в даному випадку, органу ДВС), 28.08.2017 року Залізничним ВДВС в межах ВП № 53729511 було винесено:

- постанову про скасування процесуального документу (а саме - постанови про відкриття ВП від 07.04.2017 року);

- постанову про скасування процесуального документу (а саме - постанови про арешт майна боржника від 07.04.2017 року);

- постанову про скасування процесуального документу (а саме - постанови про арешт коштів боржника від 21.04.2017 року).

28.08.2017 року Залізничним ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області також сформовано Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.

Стосовно оцінки доказів, поданих третьої особою в судовому засіданні 07.08.2018 року у підтвердження належності подання до виконання постанови слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.3 ст.79 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, повинні подати суду докази разом із подання відзиву або письмових пояснень третьої особи. Відповідно до ч.8 ст.79 КАС України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк причин, що не залежали від неї.

Третьою особою при поданні суду 07.08.2018 року додаткових доказів у підтвердження належного пред’явлення до виконання постанови 07.04.2017 року, не обґрунтовано неможливість їх подання разом з поясненнями 02.08.2018 року з причин, що не залежали від неї.

Відтак, такі докази до розгляду не приймаються, оскільки подані не у строки, встановлені законом або судом, та не є допустимими доказами адреси реєстрації позивача та спростовуються висновками, викладеними у постанові Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 року у справі №813/1495/17.

Так, приписами ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби це реалізація стягувачем права на звернення фактичне стягнення належних йому коштів. Саме із цією процесуальною дією пов’язується початок виконання виконавчого документа.

Згідно з п.1. ч.1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувана про примусове виконання рішення. Заява на виконання виконавчого документа разом з додатками подається у органи ДВС за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна, що підтверджується ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом викладених вище норм, перебіг строку пред’явлення виконавчого документа до виконання може перериватися в разі звернення стягувана до органу державної виконавчої служби, здійсненого з додержанням вимог законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження». Якщо ж конкретний орган ДВС заяву разом з виконавчим документом повернув без виконання, то перебіг строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не переривається.

Таким чином, підстава переривання строку пред’явлення виконавчого документа у зв’язку з його попереднім пред’явленням до виконання має місце лише в тих випадках, коли таке минуле пред’явлення було вчинено до належного (уповноваженого на вчинення виконавчих дій стосовно боржника) органу державної виконавчої служби.

Таким чином, оскільки третьою особою було пред’явлено постанову ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області не до належного органу ДВС, строк пред’явлення виконавчого документа не може вважатись таким, що був перерваний.

Варто також наголосити, що факт прийняття Залізничним ВДВС м. Львів ГТУЮ у Львівській області Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання № 7415 також не свідчить про переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання, оскільки в силу ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для переривання відповідного строку є повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення (тобто з підстав, встановлених ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а не у зв’язку з обставинами, визначеними п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, така підстава для повернення виконавчого документа, як «неможливість в повному обсязі або частково виконати рішення» може пов’язуватись з такими обставинами, як «у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними» (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»); «у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувану в натурі» (п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження») та ін., проте аж ніяк не у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання при його пред’явленні не за місцем виконання або не за підвідомчістю (п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Таким чином, оскільки Третій особі було повернуто виконавчий документ на підставі пред'явлення його не за місцем виконання (п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»), а не за підставою неможливості в повному обсязі або частково виконати рішення (ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження») підстави для переривання строку пред ’явлення виконавчого документа до виконання – відсутні.

Крім того, судом встановлено, що постанова про накладення штрафу від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17 була оскаржена ТзОВ «МС Імперіал» до Львівського окружного адміністративного суду, та 18.04.2017 року відкрито провадження у такій справі (№813/1496/17).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2017 року вжито заходів забезпечення позову, зупинено дію постанови про накладення штрафу від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17.

Відповідно до п. 29 Порядку, оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно п.34 Порядку, у разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.

Таким чином, перебіг строку давності виконання постанови про накладення штрафу зупиняється оскарженням до суду такої до набрання законної сили рішенням суду.

Відтак, перебіг строку давності виконання постанови про накладення штрафу від 16.01.2017 року №1л/1пз/1013-6/201-17 був зупинений з 18.04.2017 року (на підставі ухвали суду про відкриття провадження та вжиття заходів забезпечення позову у справі №813/1496/17 до набрання рішенням суду апеляційної інстанції законної сили – 07.05.2018 року.

Згідно копій матеріалів виконавчого провадження ВП №56655704, 22.06.2018 року ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови по справі про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17, винесену на ТзОВ «МС Імперіал». В екземплярі постанови про накладення штрафу вказано нову дату набрання нею законної сили 07.05.2018 року.

22.06.2018 року постановою головного державного виконавця відкрито виконавче провадження ВП №56655704 про примусове виконання постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17. Вказано, що документ вступив в законну силу 07.05.2018 року.

Відповідно до п. 29 Порядку, оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно з абз. 2,3 п. 34 Порядку, у разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.

З вищеописаного слідує, що станом з 14.04.2017 року в силу оскарження постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17, строк пред’явлення останньої до виконання було зупинено.

За результатами розгляду справи № 813/1496/17 ( у суді апеляційної інстанції № 876/1185/17) постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 876/1185/17 від 07.05.2018 року за результатами розгляду апеляційної скарги ДАБІ України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року по справі № 813/1496/17, апеляційну скаргу ДАБІ України задоволено, а постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «МС Імперіал» відмовлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Тобто, станом з 07.05.2018 року набрало законної сили судове рішення по справі, предметом розгляду у якій було оскарження постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року. Таким чином, обставини, що стали підставою зупинення виконання такої постанови (в тому числі заходи забезпечення позову) та, відповідно, зупинення перебігу строку пред’явлення її до виконання, станом з 07.05.2017 року - відпали, а строк пред’явлення слід вважати таким, що поновився.

Забезпечення позову у межах справи № 813/1496/17 свідчить не про переривання строку пред’явлення відповідного виконавчого документа до виконання (протилежне не знаходить жодного нормативного обґрунтування), а про зупинення її виконання (п. 29,34 Порядку).

Стосовно строку пред’явлення постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області до виконання.

Варто звернути увагу, що у наданих відповідачем ОСОБА_5 від 02.08.2018 року, Галицький відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області не заперечується той факт, що строк пред’явлення такого виконавчого документа, як постанова ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області становить саме 3 (три) місяці.

Натомість представник третьої особи у своїх поясненнях на позовну заяву від 02.08.2018 року, що строк пред’явлення такої постанови до виконання – 2 роки з моменту винесення.

Тобто, представник Третьої особи вважає, що строк пред’явлення постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області про накладення штрафу до виконання встановить 2 роки.

Судом враховуються пояснення позивача про те, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України на своєму офіційному веб-сайті (http://www.dabi.gov.ua/) розмістила власні роз’яснення стосовно вище окреслених обставин (строку пред’явлення постанов про накладення штрафу до виконання), а саме-«Деякі питання примусового виконання постанови про накладення штрафу - методичні рекомендації для органів державного архітектурно-будівельного контролю та територіальних органів Держархбудінснекції щодо порядку та строків примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Крім того, приписами Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначено можливість звернення постанови про накладення штрафу протягом двох років з дня її винесення.

В свою чергу, 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження». Приписи ч. 1 ст.12 вказаного Закону встановлюють, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

При цьому, п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 02.06.2016, № 1404-УПІ законодавець визначив, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган та які були видані до 05.10.2016 року мають пред'являтись до виконання у строки, визначені Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІП. а саме протягом трьох місяців.

В свою чергу, 17.5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону визначено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. То з часу набрання чинності нових правових норм в чистині строків пред'явлення виконавчого документу до виконання фактично були звужені строки пред'явлення постанов про накладення штрафу, що винесені ДАБІ України до виконання з двох років до трьох місяців, то відповідно, розрахунок тримісячного строку має здійснюватись починаючи з 05.10.2016 року.

Таким чином, строк пред ’явлення постанови про накладення штрафу від 16.01.2017 року становить саме 3 місяці, а не 2 роки.

Таким чином, постанова ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області № 1п/1пз/1013-6/201-17 про накладений штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 16.01.2017 року могла бути пред’явлена до виконання протягом 3 місяців з моменту набрання нею законної сили.

Відповідно до п. 26 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (надалі - Порядок), постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження.

Згідно з п. 28 Порядку (в редакції, чинній станом на дату винесення ОСОБА_4 ДБІ постанови), постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб’єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

Тобто, станом з 01.02.2017 року (16.01.2017 року винесено ОСОБА_4 ДБІ у Львівській області винесено постанову + 15 днів для оскарження згідно п. 28 Порядку) третя особа мала об’єктивні підстави вважати постанову від 16.01.2017 року такою, що набрала законної сили. Поряд з цим, строк для пред’явлення такого виконавчого документа до виконання почав спливати з 02.02.2017 року та повинен був закінчитись 02.05.2017 року (по спливу 3 місяців згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, 14.04.2017 року ТОВ «МС Імперіал» подало до Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву, в якій, зокрема, серед іншого, просило визнати протиправною та скасувати постанову ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 №1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 29 Порядку, оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Згідно з абз. 2,3 п. 34 Порядку, у разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.

З вищеописаного слідує, що станом з 14.04.2017 року в силу оскарження постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17, строк пред’явлення останньої до виконання було зупинено.

За результатами розгляду справи № 813/1496/17 постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року позовні вимоги було задоволено, зокрема, визнано протиправною та скасовано постанову ОСОБА_4 державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 №1п/1пз/1013-6/201-1 7 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №876/1185/17 від 07.05.2018 року за результатами розгляду апеляційної скарги ДАБІ України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.11.2017 року по справі №813/1496/17, апеляційну скаргу ДАБІ України задоволено, а постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ТОВ «МС Імперіал» відмовлено.

Тобто, станом з 07.05.2018 року набрало законної сили судове рішення по справі, предметом розгляду у якій було оскарження постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року. Таким чином, обставини, що стали підставою зупинення виконання такої постанови та, відповідно, зупинення перебігу строку пред’явлення її до виконання, станом на 07.05.2018 року - відпали, а строк пред’явлення слід вважати таким, що поновився.

Судом враховуються твердження позивача про те, що до моменту оскарження ТОВ «МС Імперіал» постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Львівській області від 16.01.2017 року з законодавчо встановленого 3-місячного строку пред’явлення такого виконавчого документа до пред’явлення сплило 2 місяці та 12 днів (з врахуванням того, 01.02.2017 року постанова ОСОБА_4 ДАБІ у Л/о набрала законної сили, а 14.04.2017 року було подано відповідний позов). Тобто, у ОСОБА_4 ДАБІ у Л/о, для дотримання встановленого строку пред’явлення до виконання, станом з моменту винесення Львівським апеляційним адміністративним судом постанови по справі № 876/1185/17 (у суді першої інстанції №813/1496/17), а саме з 07.05.2018 року, залишалось 18 днів для подання виконавчого документа для виконання у органи Державної виконавчої служби. Відтак, судом враховуються твердження позивача про те, що останнім днем пред’явлення вказаної постанови до виконання є 24.05.2018 року.

Однак, такий повторно був пред’явлений до виконання 22.06.2018 року (лист від 18.06.2018 року №1013-6/2703-18).

Щодо тверджень третьої особи про те, що первісно ДАБІ України зверталась до Залізничного ВДВС про примусове виконання постанови про накладення штрафу від 16.01.2017 року з датою набрання нею законної сили 01.02.2017 року, а вже 22.06.2018 року до Галицького ВДВС з тією ж постановою але з датою набрання нею законної сили 07.05.2018 року слід звернути увагу на наступне.

Судом враховується, що Згідно п.31 Порядку, постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.

В обґрунтування можливості одночасного існування постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Л/о від 16.07.2017 року №1 п/1пз/1013-6/201 -17 з різними датами набрання законної сили, представник третьої особи посилається на Порядок № 244 (в частині винесення постанови про накладення штрафу у З примірниках).

П. 25 Порядку передбачено, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб’єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред’являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України “Про виконавче провадження”, а третій - запишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.

Тобто вказаний припис Порядку чітко регламентує кількість та порядок розпорядження кожним примірником постанови ОСОБА_4 ДАБІ у Л/о, при цьому не передбачаючи жодної можливості ДАБІ України чи її територіальних органів вносити у різні примірники одного і того ж документа абсолютно різні відомості.

Згідно із Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР Україною ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи N 4 і N 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи N 2 і N 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Як зазначив Європейський суд у справі Yvone van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою.

Така дія названого принципу пов’язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.

На державні органи покладено обов’язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( “ОСОБА_2 проти Хорватії” , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і “Тошкуце та інші проти Румунії”, заява № 36900/03. п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (’’Онер’їлдіз проти Туреччини” , п. 128, та “Беєлер проти Італії” , п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов’язків (“ОСОБА_2 проти Хорвати-”, п. 74).

Таким чином, як приписи Конституції України (ст. 19: органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України), так і практика ЄСПЛ передбачають, що органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою точністю примусові заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації.

Судом враховуються пояснення позивача про те, що жодним законодавчим актом України не передбачено право ДАБІ України та/або її територіальних органів (посадових осіб) вносити у різні примірники одного і того ж документа різні відомості стосовно дати набрання чинності таким документом.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, постанова Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 22.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження №56655704 винесена з порушенням норм ст. 4,12 Закону України «Про виконавче провадження» , відтак підлягає до скасування.

Щодо постанови Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 22.06.2018 року, винесену в межах ВП №56655704 про арешт майна, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1-3 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Згідно постанови про арешт коштів боржника від 22.06.2018 року ВП № 56655704, Галицьким ВДВС накладено арешт на рахунок боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в сумі 1 584 500,00 грн.

Однак, постановою ОСОБА_4 Державної архітектурно – будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17 накладено на ТзОВ “МС Імперіал” штраф в розмірі 1440000 грн.

Відповідно до ч.1,2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Як видно з постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження, стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 144000 грн.

Відтак, в сукупності сума стягнення та сума виконавчого збору складає 1584000 грн. Що складає різницю із сумою в межах якої накладено арешт на 500 грн.

Відповідачем в судовому засіданні подано докази розрахунку суми 500 грн., як доказу понесених витрат виконавчого провадження.

Відповідно до ч.3 ст.79 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, повинні подати суду докази разом із подання відзиву або письмових пояснень третьої особи. Відповідно до ч.8 ст..79 КАС України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк причин, що не залежали від неї.

Відповідачем при поданні суду 07.08.2018 року додаткових доказів, не обґрунтовано неможливість їх подання разом з запереченнями 02.08.2018 року з причин, що не залежали від неї. Відтак, такі докази до розгляду не приймаються, оскільки подані не у строки, встановлені законом або судом

Крім того, при поданні на вимогу суду самих матеріалів виконавчого провадження, в таких не містилось такого розрахунку. Таким чином, станом на дату прийняття такої постанови розрахунку таких витрат не було.

Відтак, враховуючи вищенаведене ,оскільки суд дійшов до висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2018 року, тому постанова Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 22.06.2018 року, винесену в межах ВП №56655704 про арешт майна підлягає до скасуванню.

Щодо постанови Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 03.07.2018 року, винесену в межах ВП №56655704 про арешт коштів слід зазначити наступне.

Ухвалою суду від 02.07.2018 року (до відкриття провадження у справі) вжито заходи забезпечення позову, а саме зупинено стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Імперіал” (ЄДРПОУ 38764435) в межах виконавчого провадження №56655704 з виконання постанови ОСОБА_4 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення штрафу розмірі 1440000,00 грн. до набрання законної сили судовим рішенням у справі №813/2760/18.

Однак, після винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову відповідачем винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до ст.156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, постанова Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 03.07.2018 року, винесена в межах ВП №56655704 про арешт коштів підлягає скасуванню, оскільки винесена після винесення ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, якою зупинено стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “МС Імперіал” (ЄДРПОУ 38764435) в межах виконавчого провадження №56655704 та оскільки суд дійшов до висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.06.2018 року.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «ОСОБА_6 проти України» (Заява № 40450/04) від 15 жовтня 2009 року суд наголосив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів (див. рішення у справі «Метаксас проти Греції», п. 19) тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підставними, відтак позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір у розмірі 5814 грн. (згідно квитанції від 12.07.2018 року №1288-6181-3451-3081 на суму 1762 грн., квитанції від 27.06.2018 року №6107 на суму 3524 грн. та квитанції від 27.06.2018 року №6108 на 528 грн.) підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб"єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 12, 19-20, 90, 139, 241-246, 255, 268, 287, 293, 295, 297, п.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (адреса:79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 39, ЄДРПОУ 35009232) від 22.06.2018 року про відкриття виконавчого провадження №56655704 з виконання постанови ОСОБА_4 Державної архітектурно – будівельної інспекції у Львівській області від 16.01.2017 року №1п/1пз/1013-6/201-17 про накладення на ТзОВ “МС Імперіал” штрафу в розмірі 1440000 грн.;

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (адреса:79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 39, ЄДРПОУ 35009232) від 22.06.2018 року, винесену в межах ВП №56655704 про арешт майна;

4. Визнати протиправною та скасувати постанову Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (адреса:79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 39, ЄДРПОУ 35009232) від 03.07.2018 року, винесену в межах ВП №56655704 про арешт коштів.

5. Стягнути Галицького відділу Державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (адреса:79019, м. Львів, пр. В. Чорновола, 39, ЄДРПОУ 35009232) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "МС Імперіал» (адреса:79017, м. Львів, вул. Водогінна, буд 2, офіс522, ЄДРПОУ 38764435) витрати по сплаті судового збору у розмірі 5814 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення.

Суддя Карп`як О.О.