Рішення № 75727034, 06.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року м. Житомир справа № 806/2811/18

категорія 10.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат, про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування п. 2 протоколу № 121 від 24.11.2017, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, -

встановив:

13.06.2018 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, у якому вона просить:

- визнати дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 чоловіка ОСОБА_2, внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - протиправними;

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 протоколу № 121 від 24.11.2017 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум;

- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та виплати одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті чоловіка, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є дружиною померлого ОСОБА_2, що проходив військову службу у Збройних силах СРСР з 1960 до 12.01.1987. Під час проходження військової служби ОСОБА_2 отримав захворювання, яке пов'язане із проходженням військової служби, що підтверджується копією витягу з протоколу від 21.07.2009 № 86 засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Подальше прогресування серцево-судинних захворювань призвело до розвитку набряку головного мозку, що стало причиною смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть та довідкою про смерть. Захворювання і причина смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. 27.09.2017 позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, у зв'язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_2 внаслідок захворювання, що пов'язане із проходження ним військової служби. 24.11.2017 позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав, що ОСОБА_2 на час смерті не був військовослужбовцем, а смерть не є наслідком виконання обов'язків військової служби, та не пов'язана із проходженням військової служби. Крім того, вказане звернення надійшло у понад 3-річний термін після смерті ОСОБА_2, що не відповідає вимогам п. 8 ст. 16-3 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон України № 2011-ХІІ). Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує її право на соціальний захист, що гарантоване Конституцією України.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 06.07.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

16.07.2018 на адресу суду від Житомирського ОМВК надійшли пояснення щодо позову, у яких останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх безпідставністю (а.с. 54-56).

У поясненнях представник третьої особи зазначив, що ч. 1 ст. 16 Закону України № 2011-XII, у редакції чинній з 01.01.2007 до 01.01 2014, було передбачено, що у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку № 499, було передбачено, що сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога: у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного чи резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

За життя ОСОБА_2 проходив військову службу у збройних Силах СРСР з 1960 року по 12.01.1987. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно з протоколом від 21.07.2009 № 86 засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, захворювання і причинна смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби, (не з виконанням обов'язків військової служби).

Отже, ОСОБА_2 на час смерті не був військовослужбовцем, смерть настала не під час виконання обов'язків військової служби. З огляду на що виплата одноразової грошової допомоги у даному випадку чинним законодавством не передбачена.

26.07.2018 на адресу суду від Міністерства оборони України надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 64-66) в якому останнє просило відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 В обґрунтування заперечень зазначило, що ОСОБА_2 на час смерті не був військовослужбовцем (звільнений з військової служби у січні 1987 року) та згідно з висновком військово-лікарської комісії Центрального регіону від 21.07.2009 - смерть, пов'язана з проходженням військової служби, що не є тотожним. Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги за ст. 16 Закону України № 2011-XII та Порядку № 499 у позивача відсутнє. Окрім цього, ч. 8 ст. 16-3 Закону України № 2011-XII встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Таким чином, позивач вчасно не реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (а.с. 46).

За життя ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 1960 року до 12.01.1987.

Згідно з витягом з протоколу від 21.07.2009 № 86 засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв під час проходження військової служби ОСОБА_2 отримав захворювання: «Початковий атеросклероз аорти, вінцевих судин серця, атеросклеротичний кардіосклероз, Но" (а.с. 49).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, згідно з свідоцтва про смерть, виданого міським відділом реєстрації актів цивільного стану Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області від 22.04.2009 Серії НОМЕР_2 та довідкою про причину смерті № 93 від ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 47-48).

21.07.2009 протоколом засідання Військово-лікарської комісії Центрального регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 21.07.2009 № 86 встановлено, що захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримане ним під час проходження військової служби: «Початковий атеросклероз аорти, вінцевих судин серця, атеросклеротичний кардіосклероз, Но», - що підтверджується постановою ВЛК при в/ч 41560 від 29.11.1986. Подальше прогресування серцево-судинних захворювань призвело до розвитку: «Набряку головного мозку. Атеросклерозної мішотчастої аневризми внутрішньої сонної артерії», - що стало причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2, яка підтверджена свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 22.04.2009, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області та довідкою про причину смерті № 93 від ІНФОРМАЦІЯ_2 виданою ВМКЦ ЦР. Захворювання і причина смерті, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби (а.с. 49).

27.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до Міністерства оборони України через Новоград-Волинський-Червоноармійський об'єднаний міський військовий комісаріат з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, у зв'язку із смертю чоловіка - ОСОБА_2 внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням військової служби (а.с. 50).

Новоград-Волинським-Червоноармійським об'єднаним міським військовим комісаріатом було оформлено та через Житомирський обласний військовий комісаріат надіслано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України усі необхідні документи для прийняття рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

24.11.2017 протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 24.11.2017 № 121 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, зокрема з підстав, що її чоловік ОСОБА_2 на час смерті не був військовослужбовцем, а смерть не є наслідком виконання обов'язків військової служби, оскільки згідно з висновком військово-лікарської комісії Центрального регіону від 21.07.2009 смерть пов'язана проходженням військової служби, що не є тотожним. Крім того, звернення ОСОБА_1 за призначенням допомоги надійшло понад 3-річний термін після смерті чоловіка, що не відповідає вимогам п. 8 ст. 16-3 Закону України № 2011-ХІІ (а.с. 51).

Позивач вважає, що відмова відповідача у призначенні та виплаті їй одноразової грошової допомоги у зв'язку з смертю її чоловіка порушує її право на соціальний захист, що гарантоване Конституцією України.

Надаючи оцінку правовідносинам у даній справі, суд зазначає про таке.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України № 2011-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною 2 ст. 16-2 Закону України № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України № 2232-ХІІ) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону України № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 2 ст. 16-2 та п. 9 ст. 16-3 Закону України № 2011 постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975).

При цьому, п. 2 наведеного Порядку установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги: допомога, що була призначена, виплачується відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 39, ст.1298), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року № 284 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 14, ст. 532), і Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності співробітників кадрового складу розвідувальних органів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року № 1331 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 89, ст. 3255); допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Відповідно до п. 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Отже, на час подання позивачем заяви про виплату одноразової грошової допомоги було визначено, що моментом виникнення права є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть, а тому застосуванню до спірних правовідносин підлягає законодавство, яке діяло на момент первинного встановлення позивачу інвалідності, а саме Закон України № 2011-ХІІ, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб» № 328 від 03.11.2006, яка діяла з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок № 499).

Так, частинами 2 та 6 статті 16 Закону України № 2011-XII, у редакції чинній з 1 січня 2007 року до 1 січня 2014 року, було передбачено: 2) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України; 6) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої пунктом 5 цієї статті.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України № 2011-XII виплата одноразової грошової допомоги передбачалась у разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, під час виконання ним обов'язків військової служби.

Аналогічні положення, передбачені також приписами Порядку № 499.

Оскільки, позивач на час смерті (ІНФОРМАЦІЯ_2) не був військовослужбовцем, (звільнений з військової служби у січні 1987 року) та згідно з висновком військово-лікарської комісії Центрального регіону від 21.07.2009 - його смерть, пов'язана з проходженням військової служби, що не є тотожним, отже право на отримання одноразової грошової допомоги за ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ та Порядку № 499 у позивача відсутнє.

Доводи позивача, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ, оскільки чоловіку позивача - ОСОБА_2 встановлена інвалідність, отримана під час проходження військової служби, є безпідставними, оскільки виконання обов'язків військової служби здійснюється під час проходження військової служби. Тобто, визначення «під час проходження військової служби» є більш широким та включає в себе і час виконання обов'язків військової служби.

Відповідно до положень статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 № К/9901/44751/18 (справа № 750/5074/17, № в ЄДРСР 74992487).

Крім того, ч. 8 ст. 16-3 Закону України № 2011-ХІІ встановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Таким чином, позивач вчасно не реалізував своє право на отримання одноразової грошової допомоги.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Зважаючи на відсутність витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 258, 261-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (11703, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Житомирський обласний військовий комісаріат (вул. Сергія Параджанова, 4, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 07873079) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування п.2 протоколу № 121 від 24.11.2017, зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 6 серпня 2018 року.

Суддя О.В. Єфіменко