Рішення № 75726995, 27.07.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2018 року м. Рівне №817/1163/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Єрмошкіної Л.І.; представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23 квітня 2018 року); представника відповідача 1 - Охман Н.П. (довіреність від 27 грудня 2017 року); представника відповідача 2 - Охман Н.П. (довіреність від 27 грудня 2017 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про скасування розрахунку та постанови.

В провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_3 (далі іменується - позивач) до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (далі іменується - відповідач 1) та Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (далі іменується - відповідач 2), в якому позивач просить суд скасувати розрахунок №4 плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно з актом № 0010672 від 05.03.2018, складений відповідачем 1; скасувати постанову відповідача 2 про застосування господарського штрафу №039452 від 03.04.2018.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.03.2018 приблизно о 14.40 позивач керував вантажним транспортним засобом Volvo, державний номерний знак НОМЕР_1 буксируючи причіп державний номерний знак НОМЕР_2 на автомобільної дорозі загального користування Н-17 та перевозив вантаж (міндобриво) з масою 23 тонни. В цей час на 89 км, під'їжджаючи до м. Горохів вказаний автомобіль було зупинено працівниками Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та направлено на проходження габаритно-вагового контролю. При зважуванні автомобіля ваги зафіксувалися на показниках 40,500 тонн. Не погодившись з даними результатами позивач звернувся до інспектора з проханням переважити транспортний засіб, але йому було безпідставно відмовлено. Крім того, позивачу було відмовлено надати для огляду документи, які підтверджують сертифікацію вагового комплексу, спираючись на той факт, що вони знаходяться в м. Луцьку. Обурений неправомірними діями працівниками Укртрансбезпеки позивач викликав патрульний наряд поліції, які в подальшому склали протокол про порушення з боку Управління Укртрансбезпеки у Волинській області. Не погодившись з результатами перевірки, вважаючи, що відповідачем були використані ваги, які належним чином не пройшли необхідної метрологічної атестації, позивач звернувся до працівників пункту з вимогою надати відповідні документи на обладнання та документи відносно проведення метрологічної атестації автомобільних ваг, однак у виконанні цієї вимоги було відмовлено, крім того відповідачем не надано для огляду погодження з органами Національної поліції щодо місця та режиму роботи пересувного пункту. Позивач зазначає, що відповідно до п.8 акту перевірки нормативно допустима маса транспортного засобу дорівнює 40 тонн, а фактична 40,5 тонн (погрішність 2%), що не суперечить п.22.5 ПДР України, що свідчить про те, що позивач не порушував ПДР України і щодо нього неправомірно стягнуто плату за проїзд, крім того, вважає, що акт перевірки та Розрахунок містять неточні та суперечливі з дійсними дані щодо повної маси транспортного засобу. Вказує, що в акті та довідці міститься підпис і посадової особи, що проводила вагово-габаритний контроль і оператора вагового комплексу в одній особі - Чапала А.О., що є недопустимим. У наданому відповідачем Розрахунку вказано ставку плати за проїзд (стовпчик плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів) 0,2 Євро/км. При цьому у Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 передбачено, що розмір ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні щодо великовагові транспортні засоби з перевищенням допустимих осьових навантажень від 5 до 10 % (у позивача за розрахунком 5,7%) становить 0,1 Євро/км. При розгляді справи заступником начальника управління Управлінням Укртрансбезпеки у Рівненській області та юристом було з'ясовано, що розрахунок плати за проїзд Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було розраховано по формулі невірно, але вони не мають повноваження щодо скасування даного розрахунку і порадили звернутися з даним питанням до суду.

Позивач зазначає, що 05.03.2018 здійснено перевірку належного йому транспортного засобу але відповідно до ТТН автомобільним перевізником є ТзОВ "Агрологістика", та перевозив вантаж власником якого було ПП "Мінераліз". Таким чином, оскільки автомобільним перевізником вантажу виступає ТзОВ "Агрологістика", а позивач є лише власником транспортного засобу і виконував обов'язки водія в даному випадку, тобто не є суб'єктом господарювання, який провадить діяльність у сфері автомобільного транспорту, а отже не є суб'єктом відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та ін. Відтак у відповідача 2 були відсутні підстави для застосування адміністративно-господарського штрафу до ОСОБА_3 На підставі викладеного, вважає оскаржувані рішення протиправними та просить їх скасувати.

24.05.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 зазначив, що відповідачем 1 була проведена рейдова перевірка транспортного засобу, внаслідок чого встановлено порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, про що складений акт від 05.03.2018, який був направлений на адресу відповідача 2 для розгляду по суті. Позивачу було направлено повідомлення щодо розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. На розгляд справи 03.04.2018 прибув особисто позивач, пояснивши, що з результатами габаритно-вагового контролю не погоджується, надавши письмові пояснення. Однак, в даних поясненнях жодним чином не вказувалося на те, що не ОСОБА_3 використовував транспортний засіб 05.03.2018 у своїй господарській діяльності. Про цю обставину відповідач 2 дізнався з позовної заяви. У зв'язку з чим, розглянувши акт № 036056 від 05.03.2018, в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 039452, згідно з якою до СПД ОСОБА_3 застосовано адміністративно-господарський штраф за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт". На день винесення постанови (а також в день проведення рейдової перевірки), що оскаржується, жодних документів, які спростовували б порушення ОСОБА_3, що зафіксовані в акті перевірки, в матеріалах справи не було. Тому, відповідач 2 вважає прийняту постанову правомірною та обґрунтованою, а відтак просить суд в задоволенні позову відмовити.

29.05.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 зазначив, що 05.03.2018 контролюючими особами відповідача 2 на 89 км а/д "Львів - Радехів - Луцьк", проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, у зв'язку з чим був зупинений транспортний засіб марки Volvo, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп марки Mega, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 За результатами габаритно-вагового контролю тягача марки Volvo, номерний знак, НОМЕР_1, та напівпричепу марки Mega, номерний знак НОМЕР_2, було встановлено, що навантаження на строєну вісь напівпричепа становило 23,25 т при нормативно допустимому - 22 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування №176 від 04.03.2018, час друку 14 година 13 хвилин, (збій календарного дня роздруківки талона описана в службовій записці від 05.03.2018). Зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №417. Вказаний засіб вимірювальної техніки зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0306-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу №UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0. Зважування проводилось на 89 км автомобільної дороги Н-17 "Львів - Радехів - Луцьк", де розміщена діюча площадка для проведення габаритно-вагового контролю. Відповідач 1 зазначає, що в акті перевірки №036056 від 05.03.2018 зафіксовано відсутність у позивача дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень. Відповідач 1 зазначає, що ним правильно здійснено розрахунок плати за проїзд №4 від 05.03.2018.

Відповідач 1 вказує, що графі товарно-транспортної накладної "автомобільний перевізник", відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568, може бути зазначений як автомобільний перевізник, так і експедитор. В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що перевізником є інша фізична або юридична особа, крім позивача. Під час проведення перевірки, водій ОСОБА_3, він же власник та перевізник, не надав інспекторам тимчасові реєстраційні талони, оформлені на ТзОВ "Агрологістика", а пред'явив основні реєстраційні документи на транспортний засіб, за яким власником транспортного засобу є ФОП ОСОБА_3 Тобто, саме на особу, яка на законній правовій підставі володіє транспортним засобом, покладений тягар відповідальності за дотримання транспортного законодавства. В графі акту проведення перевірки №036056 від 05.03.2018 "пояснення водія про причини порушення" зазначено: "з протоколом незгідний". Позивач не був згідний з результатами зважування і, відповідно, не приводив вагові параметри транспортного засобу у відповідність, а відтак не має право здійснювати повторне зважування. Позивач не запитував у працівників Управління Укртрансбезпеки у Волинській області документи на відповідність засобу вимірювальної техніки встановленим вимогам. Вказане пояснюється тим, що не було об'єктивних причин відмовляти водію представити такі документи. В матеріалах перевірки відсутні зауваження водія про такі обставини та зауваження водія щодо відмови пред'явлення посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Чапалою А.О. та Лущинським М.А. своїх службових посвідчень перед початком проведення рейдової перевірки. Матеріали справи також не містять обставин вчинення кримінального чи адміністративного правопорушення, які начебто були зафіксовані працівниками Національної поліції. На підставі викладеного, відповідач 1 вважає спірні рішення правомірними та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 03.05.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні, представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідачів, заперечив проти позову з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 27.07.2018.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2018 року уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, відповідно до наказу від 01.03.2018 №197 та направлення на перевірку від 02.03.2018 №027229 (арк.с.63-65), на 89 км а/д «Львів - Радехів - Луцьк», проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Під час вказаного рейду, інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області проведено габаритно-ваговий контроль тягача марки Volvo, номерний знак НОМЕР_1, та напівпричепу марки Mega, номерний знак НОМЕР_2.

В результаті габаритно-вагового контролю встановлено, що транспортний засіб Volvo, номерний знак НОМЕР_1, та напівпричіп марки Mega, номерний знак НОМЕР_2, належать ФОП ОСОБА_3, і ним виконувалися внутрішні перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень, зокрема, загальне навантаження транспортного засобу склало 40,5т при допустимих 40т навантаження на строєну вісь напівпричепа становило 23,25 т при нормативно допустимому - 22 т.

Після зважування транспортного засобу, оператором габаритно-вагового контролю надана квитанція про результати зважування, інспекторами складена довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 05.03.2018 №0003731, акт від 05.03.2018 №0010672 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за №4 від 05.08.2018 (арк.с.67, 72-74).

За результатами перевірки уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області складено акт від 05.03.2018 №036056 (арк.с.17), відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових обмежень, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до п.п.25-26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, Управління Укртрансбезпеки у Волинській області направило вищезазначений акт перевірки на адресу Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області для розгляду по суті.

Розглянувши акт №036056 від 05.03.2018, в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03.04.2018 №039452 (арк.с.16), якою до СПД ОСОБА_3 застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 1700,00грн. у відповідності до ч.1 абз.3 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, визначених ст.48 цього Закону.

Вважаючи протиправними розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктами владних повноважень в основу оскаржуваних рішень на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (надалі - Закон № 2344-ІІІ).

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 14 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

За приписами частини 3 статті 6 Закону № 2344 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування (п.п.2, 17 п.5 Положення №103).

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (п.8 Положення №103).

Згідно пункту 15 Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством.

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, як зазначено в абзаці 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III, суб'єктом відповідальності за вказане правопорушення є автомобільний перевізник.

Відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до перевізників.

Таким чином, спірним питанням в межах даної справи є встановлення факту чи позивач є перевізником в розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт".

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах (статті 33 Закону № 2344-III).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником транспортного засобу Volvo FH 13.440, державний номер НОМЕР_1 та напівпричіпа Мega MNW, державний номер НОМЕР_2 (арк.с.24, 107).

Відповідно до статей 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Крім того, статтею 50 Закону № 2344-III передбачено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

02.02.2018 між ТОВ «Агрологістика» (Експедитор) та ФОП ОСОБА_3 (Перевізник) укладено Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом №0202 (арк.с.86-88), відповідно до якого Перевізник зобов'язується доставляти (перевозити) автомобільним транспортом довірений йому Експедитором (Відправником) вантаж з пункту (місця) відправлення до пункту (місця) призначення і видавати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі.

Згідно з п.3.1 вказаного Договору Перевізник зобов'язується у встановлені Експедитором години, забезпечувати безперебійну подачу технічно-справного автотранспорту в кількості 3шт., а саме: Volvo НОМЕР_8, Volvo НОМЕР_1/НОМЕР_2, Volvo НОМЕР_7

Матеріалами справи підтверджено, що 05.03.2018 під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області перевезення транспортним засобом марки Volvo, державний номер НОМЕР_1, напівпричіп державний знак НОМЕР_2, вантажу здійснювалося відповідно до товарно-транспортної накладної №Р1031 від 05.03.2018 (арк.с.46), яка пред'являлася для перевірки.

Як встановлено судом, згідно з даною товарно-транспортною накладною перевезення товару від вантажовідправника - ТОВ «Мінераліз», до вантажоодержувача - ТОВ «Західний Буг», здійснювалося перевізником - ТзОВ «Агрологістика», водій ОСОБА_3.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджені наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (далі - Правила №363).

Відповідно до пункту 11.1 Правил №363 основним документом на перевезення є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні харахктеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Таким чином, в графі товарно-транспортної накладної «автомобільний перевізник», відповідно до Правил №363, може бути зазначений як автомобільний перевізник, так і експедитор.

Як встановлено з товарно-транспортної накладної №Р1031 від 05.03.2018 від 05.03.2018, в графі «автомобільний перевізник» зазначено ТзОВ «Агрологістика», яке відповідно до Договору про перевезення вантажу автомобільним транспортом №0202 від 02.02.2018 є Експедитором, а ОСОБА_3., який в накладній зазначений водієм, надає послуги з перевезення у відповідності до вказаного договору.

Таким чином, позивач - ОСОБА_3, як фізична особа-підприємець, у спірних відносинах мав статус автомобільного перевізника, та може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

Однак, як встановлено з наявної в матеріалах справи квитанції №176 про результати зважування датою її складання є 04.03.2018 об 14:13 год. (а.с. 67).

Перевірка ж транспортного засобу та габаритно-ваговий контроль тягача марки Volvo, номерний знак НОМЕР_1, та напівпричепу марки Mega, номерний знак НОМЕР_2 проводився 05.03.2017.

Відповідно до службової записки від 05.03.2018 Старшого державного інспектора ВДК Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Чапали А.О. у понеділок, 05.03.2018 під час здійснення рейдової перевірки ним було зупинено транспортний засіб марки Volvo, номерний знак НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_3 За наслідками габаритно-вагового контролю, у перевізника виявлене перевищення навантаження строєної осі з одиночними шинами на 1,25 тонни. Про дані обставини свідчить чек про зважування №176, час друку 14 год. 13 хв. Разом з тим, звернено увагу на дату чеку - 04.03.2018 (неділя) та виявив збій календарного дня на таймері (ДД/ММ/РР) засобу вимірювальної техніки. На основі даного чеку №176, який є первісним документом габаритно-вагового контролю, було складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0003731 від 05.03.2018, яка повністю дублює показники чеку про зважування. Вже на основі довідки було складено акт про перевищення транспортним засобом вагових параметрів №0010672 від 05.03.2018, а також розрахунок плати за проїзд №4 від 05.03.2018. Згодом показник календарного дня на таймері засобу вимірювальної техніки було приведено у відповідність (арк.с.68).

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі - Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.12 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 13 Порядку №879 визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Враховуючи викладене, суд не може вважати належним та допустимим, у відповідності до КАС України, доказом перевищення транспортним засобом марки Volvo, номерний знак НОМЕР_1 та напівпричепом марки Mega, номерний знак НОМЕР_2, нормативних вагових параметрів, квитанцію №176 про результати зважування. Суду не надано доказів на підтвердження того, що 05.03.2018 обладнання, яким здійснювалось зважування транспортного засобу позивача було справним. Натомість з наявної в матеріалах справи службової записки Старшого державного інспектора ВДК Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Чапали А.О. встановлено, що у програмі відбувся збій. Встановити чи такий збій у програмі обладнання, яке здійснювало габаритно-вагового контроль, повпливав на результати зважування чи ні, та чи є дані зазначені в квитанції №176 достовірними, суд не має можливості.

Відповідно до п.1 Порядку №879 повторне вимірювання і зважування - будь-яке наступне вимірювання транспортного засобу, що перебуває в межах одного стаціонарного або пересувного пункту габаритно-вагового контролю, з часу в'їзду такого транспортного засобу на територію пункту до виїзду з неї. Не є повторним вимірювання, яке проводиться через технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, що не суперечить вимогам затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології методики

Таким чином, уповноважені особи відповідача 1 встановивши, що у програмі обладнання, яке здійснювало габаритно-вагового контроль виник збій, повинні були, усунувши технічні перебої в роботі вимірювального і зважувального обладнання, запропонувати позивачу ще раз пройти зважування.

У зв'язку з чим, використовувати дані квитанції №176 для складення довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0003731 від 05.03.2018, на основі якої складено акт про перевищення транспортним засобом вагових параметрів №0010672 від 05.03.2018, а також оскаржуваний розрахунок плати за проїзд №4 від 05.03.2018 є протиправним.

Судом встановлено, що зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA №417. Вказаний засіб вимірювальної техніки зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за №UA.TR.002.CB.0306-17 та відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу №UA.TR.002.CT.0115-17 Rev.0, що підтверджено шляхом перевірки відповідності вимогам п. 5.2 ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OIML R 134-1:2006, IDT)» (а.с. 69-71).

Як пояснила представник відповідачів в судовому засіданні у осіб, які здійснюють вантажно-ваговий контроль відсутній обов'язок пред'являти документи сертифікації приладу зважування, однак такі документи у них повинні бути в наявності на місці здійснення контролю.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису (а.с. 25) встановлено, що інспектор на вимогу позивача надати для огляду документи сертифікації приладу зважування пояснив, що останні є в наявності у м. Луцьк, куди і порадив звернутися позивачу.

З оскаржуваного розрахунку №4 від 05.03.2018 встановлено, що позивачу з урахуванням п.31-1 Порядку №879 слід сплатити за проїзд 116,0 євро (0,1х2=0,2 євро за кілометр) (арк.с.42).

Згідно з п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2011, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (в редакції, чинній на час проведення перевірки) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону № 2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

В силу положень пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено п.30 Порядку №879.

Відповідно до п. 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.18 Порядку №879, за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

У відповідності з п. 21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень (абз. 1 п. 28 Порядку №879).

Відповідно до п.30 Порядку №879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Відповідно до п.31 Порядку №879 для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Згідно із п. 31-1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Розраховуючи розмір плати за перевищення навантаження на здвоєну вісь вантажного транспортного засобу, працівники відповідача 1 виходили з наступного: П = Рнв складає 0,2 євро/км, що необхідно помножити на 2 згідно з п.31-1 Постанови №879 та помножити В - відстань 145 км (П = Рнв 0,2 х 2) х В 145 км = 116,0 євро.

У відповідності до Постанови №879, ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а саме великогабаритні транспортні засоби з перевищенням допустимих осьових навантажень: до 5 відсотків включно ставка складає 0,05 євро/1км; від 5 до 10 відсотків включно ставка складає 0,1 євро/1км; від 10 до 20 відсотків включно ставка складає 0,27 євро/1 км; понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків складає 0,15 євро/1 км.

Враховуючи викладене, розрахунок розміру плати за перевищення навантаження на строєну вісь повинен встановлюватися виходячи з: П = Рнв складає 0,1 євро/1км, що необхідно помножити на 2 згідно з пункту 31-1 Порядку №879 та помножити на 2 (для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази та на В - відстань 145 км. (П = Рнв 0,1 х 2 х 2) х В 145 км: = 58,0 євро.

Таким чином, позивач за проїзд транспортом, навантаження на строєну вісь якого перевищує допустиме, повинен сплатити 58,0 євро, а не 116,0 євро.

Таким чином, при проведенні розрахунку плати за проїзд працівниками відповідача 1 неправомірно застосовано ставки плати за проїзд автомобільними дорогами за перевищення допустимих осьових навантажень, а тому розрахунок плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №4 від 05.03.2018, складений відповідачем 1, є протиправним.

Враховуючи, що судом встановлено протиправність розрахунку плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №4 від 05.03.2018, та встановлено ряд порушень вчинених під час проведення перевірки позивача, суд вважає, що постанова відповідача 2 про застосування господарського штрафу №039452 від 03.04.2018 також є протиправною.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачі приймаючи оскаржувані рішення не діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і порушили права та інтереси позивача у справі, тому розрахунок плати за проїзд великовагових або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №4 від 05.03.2018 Управління Укртрансбезпеки у Волинській області та постанова Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області №039452 від 03.04.2018 про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягають визнанню скасуванню.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачена сума судового збору у розмірі 1409 грн. 60 коп. відповідно до квитанцій №80322 від 20.04.2018 на суму 704 грн. 80 коп. та №80388 від 20.04.2018 на суму 704 грн. 80 коп., підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_6) до Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (місцезнаходження: 43020, місто Луцьк, вулиця Зв'язківців, 1Б; код ЄДРПОУ 39816845) та Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (місцезнаходження: 33013, місто Рівне, вулиця Небесної Сотні, 34; код ЄДРПОУ 39816845) про скасування розрахунку та постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Розрахунок Управління Укртрансбезпеки у Волинській області від 05 березня 2018 року №4.

Визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 03 квітня 2018 року №039452.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Укртрансбезпеки у Волинській області (код ЄДРПОУ 39816845).

Стягнути на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.