Рішення № 75726914, 07.08.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1622/18

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, викладену в листі від 23.03.2018 року Ш-6693/0-2054/0/17-18;

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1.90 га , що розміщена на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області;

- присудити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код - 39767636);

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду у даній справі.

Ухвалою суду 31 травня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем 19.06.2018 року за (вхід.№ 11416) надано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заперечення відповідача та докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступних висновків.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заперечення відповідача та докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступних висновків.

Листом від 10.05.2017 №Ш-6693/0-5755/0/6-17 ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,90 га на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Відмова обґрунтована тим, що земельна ділянка, зображена на поданих графічних матеріалах, включена до переліку підібраних (зарезервованих) земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам антитерористичної операції.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.11.2017 року визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області від 10 травня 2017 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на підставі заяви від 06 березня 2017 року. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства від 06 березня 2017 року. Встановлено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградської області строк для подання звіту про виконання постанови упродовж 10 днів з дня набрання нею законної сили (а.с.12-13).

Вказана постанова набрала законної сили.

Згідно з приписами ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач, на виконання постанови суду, повторно розглянув заяву ОСОБА_1.

Листом від 23.03.2018 року №Ш-6693/0-2054/17-18 позивачу відмовлено у надані такого дозволу вже з інших підстав. А саме, відмова обґрунтована тим, що з метою раціонального використання земельних ділянок, наказом від від 21.12.2017 за № 701 «Про затвердження переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам на території Кіровоградської області у «І кварталі 2018 року» Головним управлінням сформовано перелік земельних ділянок із зазначенням площі, які можуть бути передані в межах норм безоплатної приватизації на території Кіровоградської області. Тому, враховуючи невідповідність місця розташування земельної ділянки, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вважає за доцільне відмовити у задоволені заяви (а.с.10-11).

Проаналізувавши зміст зазначеного листа відповідача суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою та суттю даний лист фактично є рішенням Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у розмірі 1,90 га для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 вказаного Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Вказана норма кореспондується із положеннями ч. 3 ст. 123 ЗК України, за якою відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Із наведених правових норм Земельного кодексу України вбачається, що підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою.

Відповідно до ч.6. ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області відмовило на підставах, які не передбачені Земельним кодексом України.

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у власність та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не мав право відмовляти позивачу в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність з підстав, не передбачених Земельним кодексом України.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що із аналізу статей 118, 122 Земельного кодексу України вбачається, що отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розроблення проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні ним вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з статтею ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд не може перебирати на себе повноваження іншого держаного органу, якщо можливі варіанти юридично допустимих рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача прийняти рішення та видати дозвіл про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Разом з тим, суд вважає за необхідне, зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1,90 га на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області та прийняти рішення щодо надання відповідного дозволу з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, а межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 1,90 га на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, оскільки саме по собі судове рішення про визнання відмови у наданні дозволу протиправною не відновлює порушеного права позивача на прийняття останнім вмотивованого рішення щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

При цьому суд зазначає, що при прийнятті в подальшому відповідачем рішення, останній не вправі відмовляти позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з тих самих підстав, за яких судом визнані протиправними дії відповідача.

Встановлені судом обставини справи та наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що відповідачем, при прийнятті оскаржуваного рішення, не дотримано зазначених принципів, зокрема, останнім відмовлено позивачу без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття правомірного рішення.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2018 року у справі № 804/3960/17 (провадження № К/9901/1242/17).

Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відтак, зважаючи на те, що постанова суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк подання звіту про виконання рішення - один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.

Суд розподіляє судові витрати відповідно до приписів частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, викладену в листі від 23.03.2018 року Ш-6693/0-2054/0/17-18.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 1,90 га на території Олександрівської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати у місячний строк, з дня набрання законної сили, звіт про його виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула