
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/632/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Лайко О.В.
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
третьої особи - ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
23 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення № 10 від 23.01.2018 "Про перевірку цільового використання аліментів на утримання дітей" в частині визнання цільового використання аліментів ОСОБА_5, які сплачує на її користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язання прийняти рішення, яким визнати не цільовим використання аліментів ОСОБА_5, які сплачує на її користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем протиправно винесено рішення №10 від 23.01.2018 "Про перевірку цільового використання аліментів на утримання дітей" в частині визнання цільового використання аліментів ОСОБА_5, які сплачує на її користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, оскільки з серпня 2017 року діти проживають з ОСОБА_1.
19.04.2018 до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що висновком служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради щодо перевірки цільового витрачання аліментів гр. ОСОБА_5 встановлено, що незважаючи на фактичне проживання дітей з батьком та повне їх утримання, він продовжує сплачувати аліменти гр. ОСОБА_5 в розмірі 1/3 частини доходу. Громадянка ОСОБА_5 надала докази того, що частина коштів від аліментів використовується нею для потреб дітей в навчальному закладі, а решта зберігається на банківському рахунку. Служба у справах дітей вважає, що аліменти, які сплачує батько, використовуються за цільовим призначенням у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення, яким встановлено, що гр. ОСОБА_5 використовує аліменти за цільовим призначенням.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача на позову заяву згідно якого ОСОБА_1 просив відхилити заперечення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради викладені у відзиві, оскільки відповідачем не надано до суду жодного доказу в їх обґрунтування, не встановив скільки коштів гр. ОСОБА_5 витрачено на потреби школи та яка частина сплачених аліментів перебуває на банківському рахунку.
Ухвалою суду від 29.05.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5.
18.06.2018 до суду надійшли пояснення третьої особа ОСОБА_4 згідно яких остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що сплачені позивачем аліменти використовуються на потреби дітей.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представник відповідача та третя особа проти задоволення позовних вимог заперечували.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
22.11.2017 позивач звернувся до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради із заявою про перевірку цільового використання аліментів отриманих ОСОБА_8 на утримання дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 01.01.2017 по цей час.
Відповідач своїм рішенням від 23.10.2018 №10 "Про перевірку цільового використання аліментів на утримання дітей" вирішив, що аліменти, які сплачує батько, гр. ОСОБА_1, на утримання дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, мати, гр. ОСОБА_5, використовуються за цільовим призначенням.
Не погоджуючись з вказаним рішення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтава ради позивач оскаржив його до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтава від 29.10.2009 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліменти, зокрема, на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Рішенням Октябрського районного суду в м. Полтава від 21.03.2017 розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_1
Частинами першою та другою статті 179 Сімейного кодексу України встановлено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до частини першої статті 186 цього Кодексу встановлено, за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання аліментів.
Судом встановлено, що ані відповідач, ані третя особа не заперечують факт проживання з серпня 2017 року неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 разом з батьком ОСОБА_1 Разом з тим, стверджують, що ОСОБА_4 кошти отримані в якості аліментів на дітей частково витрачає на задоволення їх потреб, а решту зберігає на банківському рахунку.
У ході розгляду справи, судом встановлено, що в період з серпня 2017 року по травень 2018 року ОСОБА_4 витрачено на потреби дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, кошти в загальній сумі 5364,00 грн, а залишок коштів на банківському рахунку становить 30306,18 грн, на підтвердження чого третьою особою суду надано розписки, витяги з протоколу батьківських зборів, товарні чеки, банківську виписку.
Зі змісту довідки про доходи ОСОБА_1 виданої філією "УГВ-Сервіс" ПАТ "Укргазвидобування", судом встановлено, що за період з лютого 2017 року по січень 2018 року позивачем сплачено аліменти в загальній сумі 49789,94 грн.
Отже, цільове використання коштів в сумі 14119,76 грн відповідачем під час прийняття спірного рішення не перевірялося.
Крім того, суд вважає необґрунтованими твердження відповідача та третьої особи про цільове використання аліментів ОСОБА_4, оскільки висновком Служби у справах дітей виконавчого комітету Шевченківської районної ради у місті Полтаві ради встановлено, що діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проживають з батьком - ОСОБА_1 та перебувають на його повному утриманні.
Відповідачем не перевірено для задоволення потреб яких саме дітей третьою особою придбавалися: стіл, черевики та куртка, оскільки надані до суду матеріали перевірки не містять інформації щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_4 рідних чи прийомних дітей від ОСОБА_9, що в свою чергу виключило б можливість витрачання нею аліментів, отриманих від позивача, на інших дітей.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а згідно статті 90 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів та не обґрунтував правомірність свого рішення.
Надаючи оцінку позовним вимогам в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення, яким визнати нецільовим використанням аліментів ОСОБА_5, які сплачує на її користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2, суд виходить з наступного.
За своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо перевірки цільового використання аліментів є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Також Постановою ВАСУ від 21 жовтня 2010 року №П-278/10 встановлено, що з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки ключовим його завданням є здійснення правосуддя.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо зобов'язання виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради прийняти рішення, яким визнати нецільовим використанням аліментів ОСОБА_5, які сплачує на її користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 не підлягають задоволенню, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36021, ІПН НОМЕР_1) до виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради (вул. Івана Мазепи, буд. 30, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 05384695), третя особа: ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради від 23 січня 2018 року №10 "Про перевірку цільового використання аліментів на утримання дітей" в частині визнання цільового використання аліментів ОСОБА_5, які сплачує на її користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради (вул. Івана Мазепи, буд. 30, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 05384695) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36021, ІПН НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06 серпня 2018 року.
Суддя С.С. Бойко
Судове рішення № 75726891, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 01.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/632/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: