Ухвала суду № 75726522, 07.08.2018, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1596/14-ц

Провадженя № 2-п/352/3/18

УХВАЛА

07 серпня 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Гургули В.Б.,

секретаря Кожуховської О.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

заявника ОСОБА_3

представника відповідача

ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 подану її представником адвокатом ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення,-

в с т а н о в и в :

У поданій до суду заяві заявниця ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_2

просять суд поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог покликаються на те, що 13 листопада 2014 року Тисменицький районний суд Івано-Франківської області розглянув цивільну справу за позовом КС «Станіславська» до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу за кредитним договором та виніс заочне рішення про задоволення позову.

Заявниця стверджує, що повний текст заочного рішення від 13.11.2014 року вона отримала через адвоката ОСОБА_8 лище 13.12.2017 року , тому на її думку має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення до 02.01.2018 року.

У зв’язку із вищевказаним заявниця ОСОБА_3 та її адвокат ОСОБА_2 вважають, що дане рішення підлягає скасуванню, а справа повинна бути призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Заявниця та її представник адвокат ОСОБА_2 підтримали подану заяву про перегляд заочного рішення з підстав, що викладені в ній.

Представник КС «Станіславська» ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив, надавши суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення.

Представник відповідача ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні заяві, так як пропущені передбачені законом строки для подання заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов на наступного висновку.

Встановлено, що 13 листопада 2014 року Тисменицький районний суд Івано-Франківської області розглянув цивільну справу за позовом КС «Станіславська» до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу за кредитним договором та виніс заочне рішення про задоволення позову.

03.01.2018 року представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення та просив суд поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, так як повний текст заочного рішення від 13.11.2014 року ОСОБА_3 отримала через адвоката ОСОБА_8 лище 13.12.2017 року.

Згідно зі ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Із заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 звернувся до суду 03 січня 2018 року, тобто із значним пропуском строку, встановленого ст. 284 ЦПК України на подання такої заяви.

Слід зазначити, що заочне провадження відповідно до ЦПК України є особливим порядком розгляду та вирішення цивільної справи за відсутності відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, або зазначені ним причини визнані неповажними, та якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, з ухваленням заочного рішення.

Таким чином, заочне провадження є додатковою гарантією позивачеві від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу, дотримання судами строків розгляду справи.

При розгляді даної цивільної справи судом були дотримані норми щодо порядку постановлення заочного рішення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 виступила солідарним поручителем по зобов’язанням ОСОБА_4, які випливають з кредитного Договору від 04.12.2012 року №46213т. Поручителька особисто підписала вказаний договір поруки. При укладанні договору поруки ОСОБА_3 була ознайомлена із його умовами і умовами кредитного Договору, чітко усвідомлювала і розуміла їх та вважала їх вигідними для себе про що підписалася.

Крім того, п 2.7. договору поруки від 04.12.2012 року укладеного з ОСОБА_7 зазначено, що поручитель надає згоду на всі наступні зміни та доповнення до кредитного договору №46213т від 04.12.2012 року, які можуть відбутися після його укладання.

Про заборгованість по кредитному договору відповідачка знала ще в лютому 2014 року. Так 12.02.2014 року їй як поручителю була направлена вимога за вих. №38/02с про наявність заборгованості ОСОБА_4 із зазначенням строку на її виконання. Вказану вимогу вона особисто отримала за своїм підписом (який співпадає із підписом на паспорті та договорі поруки) 14.02.2014 року за адресою: вул.Шевченка, буд.24, с.Вільшаниця. Крім того, також це спростовує твердження боржниці про те, що шлюбні відносини між ними припинені у 2012 році.

Твердження представника заявниці адвоката ОСОБА_2 про те, що про наявність боргу ОСОБА_3 дізналася під час оформлення соціальних виплат у зв’язку з народженням дитини є не обґрунтованим. Так як, відповідачка на вказує конкретної дати коли вона отримала дану інформацію. Крім того, відділи соціальної політики не володіють інформацією про наявність заборгованості по судових рішеннях і, відповідно, не можуть інформувати про це громадян України.

Також, слід зазначити, що після набрання законної сили заочного рішення виконавчі листи по даній справі були пред’явлені у ВДВС Тисменицького РУЮ за місцем реєстрації боржника. У виконавчих листах зазначена адреса: вул.Шевченка, буд.24, с.Вільшаниця, Тисменицький р-н, Івано-Франківська обл., оскільки при укладанні договору поруки ОСОБА_7 пред’явила паспорт громадянина України де було вказане таке її місце реєстрації. Будь-яких повідомлень щодо зміни місці проживання чи перебування на адресу КС «Станіславська» від ОСОБА_7 не надходило.

11.02.2015 року виконавчий лист виданий 13.11.2014 року №352/1596/14-ц про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_7В на користь КС «Станіславська» заборгованості по кредитному договору та судових витрат на загальну суму 18601,82грн. був пред’явлений у ВДВС Тисменицького РУЮ. Номер виконавчого провадження 46490232. В процесі виконавчого провадження на запит старшого державного виконавця Вацеби О.Б. надійшла відповідь з ПФУ в якій вказано, що ОСОБА_7 РНОКП НОМЕР_1 працює у підприємця ОСОБА_9, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,. Тому виконавче провадження було направлене за територіальністю, а саме до ВДВС Івано-Франківського МУЮ і надійшло туди 30.03.2015 року. Номер виконавчого провадження 48333780. Державним виконавцем ВДВС Івано-Франківського МУЮ ОСОБА_10 01.06.2016 року винесена постанова про арешт коштів боржника, а саме на рахунки в АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Ощадбанк» в межах суми 20561,15грн. Вказана постанова була виконана як АТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «Ощадбанк». Так у своєму листі від 14.06.2016 року №20.1.0.0.0/7-20160613/2237 АТ КБ «ПриватБанк» повідомив, що арешт накладений. ПАТ «Ощадбанк», у своєму листі від 15.06.2018 року №37/11/860 повідомив, що на рахунки №26202000162475, №26256510187189 та № 26255501871189 боржника ОСОБА_7 накладено арешти.

Державним виконавцем Бойчук Р.М. 13.06.2016 року була також винесена постанова про утримання із заробітної плати ОСОБА_7

Отже, із зазначеного випливає, що про наявність судового рішення ОСОБА_3 фактично знала раніше, вже принаймі з червня 2016 року (час накладення арешту на рахунки), а не з липня 2017 як випливає із суті її заяви.

Крім того, відповідно до п.13 перехідних положень ЦПК України судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. А згідно ЦПК України, що діяв до 15.12.2017 року, відповідно, до ст.228, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заявниця та її представник вказують, що позивач збільшив обсяг відповідальності ОСОБА_3 у зв’язку з чим, на їхню думку, договір поруки є припинений. Проте, у заяві жодним чином не обґрунтовано це твердження, не вказано як саме збільшено обсяг відповідальності, з якого часу і на скільки.

Фактично, будь-яких підтверджуючих доказів зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується його відповідальність у заяві не наведено. Заявник не вказав на докази, які мають значення для справи, і можуть привести до ухвалення іншого рішення, протилежного винесеному цілком або частково, або зміни рішення, а також можуть вплинути на зміст прийнятого заочного рішення.

Отже, заява про перегляд заочного рішення ОСОБА_3 подана до суду через її представника є безпідставною, не обґрунтованою та поданою з метою відтягнути примусове виконання судового рішення.

Оскільки причини неявки відповідачки не можна вважати поважними, а докази на які вона посилається не мають істотного значення для правильного вирішення справи,то підстав для скасування вказаного заочного рішення немає.

Відповідно до ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

Водночас, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Враховуючи те, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об’єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з відповідною заявою, та пов’язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, а у заяві про поновлення процесуальних строків та у судовому засіданні таких обставин не встановлено, суд відмовляє заявниці ОСОБА_3 та її представнику адвокату ОСОБА_2 у поновленні пропущенного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Враховуючи викладене суд знаходить безпідставними доводи заявниці ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_2 наведені у заяві про поновлення процесуального строку та відсутність підстав для його поновлення.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що заявниця ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про перегляд заочного рішення після закінчення строку, передбаченого ст. 228 ЦПК України, а підстав для задоволення вимоги щодо поновлення такого строку не має, суд виходячи з вимог ст.ст. 126, 127 ЦПК України вважає, що в заяві ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2014 року у справі №352/1596/14-ц, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 127, 281, 284, 285, 287 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 поданої її представником адвокатом ОСОБА_2 про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2014 року у справі №352/1596/14-ц, - відмовити.

В задоволенні заяви ОСОБА_3 поданою її представником адвокатом ОСОБА_2 про скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження - відмовити.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Гургула В.Б.