Рішення № 75726447, 06.08.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 серпня 2018 року м. Ужгород№ 807/629/18 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно - транспортна компанія «СІКО» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно - транспортна компанія «СІКО» про стягнення податкового боргу.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що станом на день звернення до суду із даним адміністративним позовом за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 475305,96грн., у тому числі пеня - 0,09грн. по платежам: 85 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 475201,43грн.; 50 18010400 «Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» у розмірі 104,53грн., у тому числі пеня - 0,09грн.

Вказана сума не сплачена відповідачем до бюджету в добровільному порядку, а тому позивач звернувся до суду про стягнення такої суми заборгованості в судовому порядку.

Сторони в судове засідання не викликались.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 229 КАС України, передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи та вбачається із матеріалів такої, відповідачем по платежу 85 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» до податкового органу самостійно подано звітну податкову декларацію з податку на прибуток підприємства №9299534806 від 01.03.2018 за 2017 рік із самостійно задекларованою сумою податку на прибуток у розмірі 475308,00грн. Самостійно задекларована сума грошового зобов'язання сплачена Відповідачем частково у розмірі 106,57грн. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається Відповідачем не сплаченою у розмірі 475201,43грн.

Відповідачем по платежу 50 18010400 «Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» до податкового органу самостійно подано: звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9021233392 від 16.02.2017 за 2017 рік із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету у розмірі 3064,32грн. (щоквартально по 766,08грн.); уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №9141427028 від 20.07.2017 за 2017 із самостійно задекларованою сумою податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету у розмірі 1532,16грн. (за І-ІІ квартали по 766,08грн.).

Таким чином, шляхом подання вказаної уточнюючої декларації Відповідачем самостійно зменшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Проте, самостійно задекларована сума грошового зобов'язання залишається Відповідачем не сплаченою за II квартал 2017 року у розмірі 104,44грн.

Згідно із п.54.1 ст.54 ПКУ платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Таким чином, податковий борг у розмірі 475305,87грн. є узгодженим.

Згідно п.56.11 ст.56 ПКУ із змінами та доповненнями, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПКУ, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.129 ПКУ, Відповідачу проведено нарахування пені у розмірі 0,09грн, по платежу 50 18010400 «Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості».

Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником - податків y встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами ст. 59 ПКУ зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв'язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п.59.1. ст.59 ПКУ, було виставлено податкову вимогу №2408-17 від 06.07.2017 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями, яка була надіслана на адресу Відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак даний лист був повернутий на адресу податкового органу відповідно до довідки Ф20.

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пп..20.1.19 п.20.1 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Положенням п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 ст. 95 ПКУ контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює-стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем станом на день розгляду даної адміністративної справи не надано суду доказів про сплату вказаної заборгованості в добровільному порядку та не спростовано доводів позивача, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 243, 245, 246, 250, 255, 296 КАС України суд,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно - транспортна компанія «СІКО» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно - транспортна компанія «СІКО» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.. Коритнянська, 25, код ЄДРПОУ - 30506880) податковий борг на користь відповідного бюджету в розмірі 475305,96грн.(чотириста сімдесят п'ять тисяч триста п'ять гривень дев'яносто шість копійок) у тому числі пеня - 0,09грн. по платежам: 85 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» у розмірі 475201,43грн.; 50 18010400 «Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості» у розмірі 104,53грн., у тому числі пеня - 0,09грн., за рахунок коштів, що належать платнику податків на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на рахунках у банках.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у відповідності до вимог п. 15.5 Розділу VII Перехідних положень КАС України (у редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р.).

СуддяМ.М. Луцович