Рішення № 75726240, 06.08.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/1213/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, Головне управління), у якому просить стягнути з відповідача всю суму незаконно утриманих коштів з його пенсії, за рішенням від 27 квітня 2016 року № 73/16; стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними доводами позивача. Так, ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ (далі - ОВС). Після звільнення з ОВС позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та видано пенсійне посвідчення. З травня 2016 року розмір пенсійних виплат позивача зменшився, при тому, що жодних листів про перерахунок або утримання з пенсії він не отримував. На заяву позивача Головне управління листом від 11 жовтня 2016 року №122/0-99-1 надало позивачу копію рішення про утримання коштів з пенсії. З отриманого рішення вбачається, що в період з 07 листопада 2015 року по 28 грудня 2015 та з 01 січня 2016 року по 20 квітня 2016 року позивач не мав права отримувати пенсію і сума переплати в розмірі 18969,36 грн. має бути утримана з його пенсії. Вказана сума мала утримуватись з пенсії позивача по 20% з кожного місяця, що складає 706,50 грн. щомісячно. Не погоджуючись з наведеним рішенням, позивач оскаржив його в суді. На момент відповідного оскарження з позивача було неправомірно стягнуто 4239,00 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 07 лютого 2018 року в справі № 766/13938/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду Херсонської області, позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління від 27 квітня 2016 року № 73/16 «Про утримання надміру виплачених сум», вирішено стягнути з відповідача на корить пенсіонера 4239,00 грн. (рішення набрало законної сили 13 березня 2018 року). Відповідач виконав вказане рішення суду та повернув незаконно утриману з пенсії суму.

Не зважаючи на визнання протиправним та скасування судом рішення територіального органу ПФУ «Про утримання надміру виплачених сум», станом на квітень 2018 року відповідачем утримано з пенсії ОСОБА_1 решту суми, визначеної у цьому рішенні, а саме 14730,36 грн.

Позивач вважає, що такими діями Головне управління безпідставно порушило його права, як пенсіонера.

23 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків. Позивач усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.

Ухвалою від 05 липня 2018 року відкрито провадження у справі, згідно положень ст. 263 КАС України вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні).

20 липня 2018 року до суду подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач посилаючись на ст. 54 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213 - VIII зазначає, що в період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання в порядку та на умовах, призначених Законом України «Про державну службу», пенсії призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються (пенсійні виплати поновлюються після звільнення з відповідної роботи). Так як у період з 07 листопада 2015 року позивач працював на посаді головного спеціаліста сектору спеціального зв'язку Головного управління Національної поліції в Херсонській області, на нього поширювалися обмеження щодо виплати пенсії, встановлені наведеним Законом. В період з 01 січня 2016 року по 20 квітня 2016 року на позивача поширювалися аналогічні обмеження, встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 23 грудня 2015 року № 901-VIII. Відповідачу стало відомо про перебування позивача на іншій посаді після отримання витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 20 квітня 2016 року № 51 о/с (наказ отримано 26 квітня 2016 року). Оскільки позивач працював у відповідний період та не повідомив Головне управління про переведення на іншу посаду, обіймання якої є підставою для припинення пенсійних виплат, виникла переплата пенсійних коштів за період з 07 листопада 2015 року по 28 грудня 2015 року та з 01 січня 2016 року по 20 квітня 2016 року в сумі 18969,36 грн. Відтак, керуючись ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», 27 квітня 2016 року відповідачем прийнято рішення «Про утримання надміру виплачених сум пенсій» № 73/16, яким вирішено утримати кошти з пенсії ОСОБА_1 в межах існуючої переплати. Станом на 30 квітня 2018 року відповідні суми утримано повністю.

На виконання постанови суду першої інстанції від 07 лютого 2018 року, якою скасовано рішення про утримання коштів з пенсії ОСОБА_1, Головним управлінням пенсіонеру повернуто утриману суму в розмірі 4239,00 грн. Крім того, суму 1777,71 грн. утриманої переплати виплачено позивачу відомістю в червні 2018 року. Отже, сума коштів стягнутих за рішенням від 27 квітня 2016 року №73/16 та з урахуванням повернутих коштів складає 12952,65 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є необґрунтованими, такими що не підлягають задоволенню.

26 липня 2018 року від позивача до суду надійшов відклик, що фактично є відповіддю на відзив.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 263 КАС України, заявами по суті у справах, які розглядаються в порядку визначеному цією статтею, являються позов та відзив. Відтак, суд не може враховувати відповідь на відзив при розгляді даної справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 виданого 31 травня 2013 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

У зв'язку зі зменшенням пенсійних виплат з травня 2016 року, ОСОБА_1 звернувся із заявою до територіального органу ПФУ з метою з'ясування причин відповідних змін.

У відповідь на вказану заяву Головне управління листом від 11 жовтня 2016 року №122/0-99-1 надало пенсіонеру копію рішення «Про утримання надміру виплачених сум» від 27 квітня 2016 року № 73/16.

З наведеного рішення вбачається, що в період з 07 листопада 2015 року по 28 грудня 2015 та з 01 січня 2016 року по 20 квітня 2016 року позивач не мав права отримувати пенсію і сума переплати в розмірі 18969,36 грн. має бути утримана з його пенсії. Вказана сума мала утримуватись з пенсії позивача по 20% з кожного місяця, що складає 706,50 грн. щомісячно.

Не погоджуючись з наведеним рішенням, позивач оскаржив його в суді. На момент відповідного оскарження з позивача було стягнуто 4239,00 грн.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 07 лютого 2018 року в справі № 766/13938/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду Херсонської області, позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління від 27 квітня 2016 року № 73/16 «Про утримання надміру виплачених сум», вирішено стягнути з відповідача на корить пенсіонера 4239,00 грн. (рішення набрало законної сили 13 березня 2018 року).

30 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління з метою отримання сум, стягнутих з відповідача наведеним рішенням.

З листа-відповіді територіального органу ПФУ від 11 липня 2018 року № 466/0-99-1, вбачається, що станом на 30 квітня 2018 року переплату в сумі 18969,36 грн. утримано з пенсійних виплат позивача в повному обсязі. Відповідачем на виконання рішення суду від 07 лютого 2018 року повернуто ОСОБА_1 утриману переплату в сумі 4239,00 грн. в основну відомість червня 2018 року. Крім того, повернуто переплату в сумі 1777,71 грн.

Таким чином, сума утриманих та не повернутих коштів позивача за рішенням Головного управління від 27 квітня 2016 року №73/16 (яке визнане протиправним та скасовано рішенням суду від 07 лютого 2018 року), з урахуванням часткової виплати утриманих коштів (6016,71 грн.), на момент розгляду справи складає 12952,65 грн., що не заперечується відповідачем.

Позивач вважає протиправною наведену бездіяльність Головного управління щодо повернення решти не виплачених коштів, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 12 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ч. 1, 2 ст. 370 КАС України).

З матеріалів справи вбачається, що рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 07 лютого 2018 року, яким визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління від 27 квітня 2016 року №73/16 щодо утримання з пенсії позивача відповідних сум, набрало законної сили 13 березня 2018 року.

З урахуванням наведеного, будь-які рішення, дії та/або бездіяльність, яка здійснюються Головним управлінням на підставі та/або на виконання відповідного рішення від 27 квітня 2016 року №73/16, є незаконними, та не можуть мати за собою ніяких юридичних наслідків.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Конвенційний принцип "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

ЄСПЛ у п. 54 рішення по справі "Пічкур проти України", яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, зазначає, що користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь - якою ознакою: статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном (у даному випадку термін "майно" означає належні заявнику виплати) та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною на підставі статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й в рішенні по справах "Пічкур проти України" та "Чахал проти Об'єднаного Королівства", як джерело права передбачене статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

З огляду на зазначене та на факт скасування судом рішення відповідача № 73/16 від 27 квітня 2016 року, яким вирішено утримати кошти з пенсії ОСОБА_1, суд вважає, що утримання коштів на виконання відповідного рішення є протиправним та безпідставним.

Доводи відповідача про те, що пенсія не мала виплачуватись позивачу у відповідні періоди, визначені законодавством, не можуть братися до уваги, оскільки питання правомірності утримання коштів з пенсії ОСОБА_1 вже досліджувалось Херсонським міським судом Херсонської області у справі № 766/13938/16-а, правову оцінку даному питанню надано у відповідному рішенні суду, яке вступило в законну силу.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

На підставі ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. Натомість, позивач довів протиправність бездіяльності Головного управління щодо повернення позивачу утриманих з його пенсії коштів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що право позивача має бути поновлене, шляхом стягнення з відповідача суми незаконно утриманих коштів з пенсії ОСОБА_1 в розмірі 12952,65 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що має бути задоволеним у повному обсязі.

Таким чином, керуючись статтями 2, 9, 12, 14, 139, 241 - 246, 205, 255 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 73008, АДРЕСА_1) суму незаконно утриманих коштів з його пенсії за рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонської області від 27 квітня 2016 року № 73/16 в розмірі 12952,65 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві гривні, шістдесят п'ять копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, 73005, м. Херсон, вул. 28 Армії,6) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, 73008, АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні, вісімдесят копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 10.2.4