Рішення № 75726192, 24.07.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/891/1815 год. 01 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Воронцовій К.С.,

за участю представників

позивача - Сергет Ю.В., Охріменко С.І.

відповідача - Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

11 травня 2018 року Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - позивач, ДП "Херсонський облавтодор"), від імені якого діє адвокат Сергет Юлія Валентинівна (надалі - представник позивача, Сергет Ю.В.) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області (надалі - відповідач, ГУ ДФС в Херсонській області, у якому просить:

- визнати протиправними дії ГУ ДФС у Херсонській області щодо нарахування ДП " Херсонський облавтодор " ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" пені у розмірі 79 422,84 грн.;

- зобов'язати ГУ ДФС в Херсонській області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податку шляхом виключення з інтегрованої картки платника податку за кодом бюджетної класифікації 14060100 "податок на додану вартість" ДП "Херсонський облавтодор " ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31918234) суму пені у розмірі 79 422,84 грн.

Відповідно до змісту позовної заяви вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що за даними в інтегрованій картці платника податків ДП "Херсонський облавтодор" за платежем податок на додану вартість обліковується пеня у сумі 79 422,84 грн. У зв'язку з чим, 20.02.2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС в Херсонській області з листом про виключення з обліку в інтегрованій картці платника податків неправомірно нарахованої пені в сумі 79 422,84 грн., на що отримав відмову, відкладену у листі від 06.03.2018 р. № 3211/10/21-22-12-01-08. Позивач вважає дії ГУ ДФС в Херсонській області щодо нарахування вказаної суми пені протиправними, оскільки затримка сплати грошового зобов'язання виникла не з вини ДП "Херсонський облавтодор", а через не виконання ГУ ДФС в Херсонській області судових рішень по наданню ДП "Херсонський облавтодор" розстрочки у сплаті самостійно узгодженого зобов'язання за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2016 р. від 20.10.2016 р. в сумі 5 496 095,00 грн.

Ухвалою суду від 25 травня 2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 04 липня 2018 р.

27.06.2018 року представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, яким вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки спірна сума пені нарахована податковим органом відповідно до ст. 129 ПК України внаслідок несвоєчасної сплати позивачем грошових зобов'язань, що підтверджується даними інтегрованої картки позивача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 04.07.2018 року змінено назву відповідача з Головного управління Державної фіскальної служби в Херсонській області на Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, оголошено перерву в судовому засіданні до 16.07.2018 року.

Протокольною ухвалою суду від 16.07.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 20.07.2018 року у зв'язку з витребуванням додаткових доказів.

Протокольною ухвалою суду від 20.07.2018 року оголошено перерву в судовому засіданні до 24.07.2018 року.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вказує про наступне.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 20.10.2016 року ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК" Автомобільні дороги України" було подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за вересень 2016 року (вх. № 9197402626), якою позивач задекларував суму грошового зобов'язання, яка підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 5 496 095 грн.

27.10.2016 року позивач звернувся до Херсонської ОДПІ та ГУ ДФС в Херсонській області з заявами № 08-24/905 та 3 08-24/907, в яких просив про розстрочення сплати грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 5 496 095 грн. терміном на три місяці рівними частинами з листопада 2016 року по січень 2017 року по 1 823 032,00 грн. щомісяця.

25.11.2016 року листом за № 8009/9/21-03-17-02-09 ОДПІ ГУ ДФС в Херсонській області відмовила позивачу у наданні такого розстрочення, що було предметом судового оскарження у справі № 821/1798/16, за результатами якого постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08.12.2016 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 р., зобов'язано ХОДПІ ГУ ДФС в Херсонській області повторно розглянути заяву ДП "Херсонський облавтодор " від 27.10.2016 р. про розстрочення грошового зобов'язання в сумі 5 496 095 грн.

В подальшому листом від 16.02.2017 р. № 432/10/21-22-17-13 ГУ ДФС в Херсонській області повторно відмовило ДП "Херсонський облавтодор" у задоволенні заяви про розстрочення сплати грошового зобов'язання в сумі 5 496 095 грн., що було предметом судового оскарження у справі № 821/368/17, за результатами якого постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 р, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 р., визнано протиправною відмову ГУ ДФС в Херсонській області, у наданні ДП " Херсонський облавтодор " розстрочення грошового зобов'язання в сумі 5 496 095 грн., оформлену листом від 16.02.2017 р. № 432/10/21-22-17-13.

20.02.2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС в Херсонській області з листом № 08-24/143, яким просив виключити з обліку в інтегрованій картці платника податків неправомірно нараховану пеню в сумі 79 422,84 грн., оскільки 14.07.2017 року з інтегрованої картки платника було виключено з обліку штрафну санкцію в розмірі 1 515 749, 97 грн. по ухвалі Херсонського окружного адміністративного суду від 10.07.2017 року по справі № 821/954/17, проте, неправомірно нарахована пеня залишилась в інтегрованій картці.

Листом-відповіддю від 16.03.2018 року №3211/10/21-22-12-01-08 ГУ ДФС в Херсонській області повідомило ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про те, що пеня нарахована правомірно та скасуванню не підлягає.

Не погоджуючись з діями ГУ ДФС у Херсонській області щодо нарахування ДП " Херсонський облавтодор" пені у розмірі 79 422,84 грн., позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини по суті суд вказує про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини, які предметом розгляду у даній справі, врегульовані Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( далі - ПК України).

Згідно з п. 6.1. ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п/п. 16.1.4. ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В контексті наведеного пунктом 36.1. ПК України також визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (п. 36.3. ПК України).

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПК України та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку (п. 37.2. ПК України).

Згідно з п. 31.1. ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з п. 38.1. ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході розгляду даної справи, представником позивача не заперечувалось, що самостійно задекларована у податковій декларації з ПДВ за вересень 2016 року ( вх. № 9197402626 від 20.10.2016 р.) сума податкового зобов'язання 5 496 095,00 грн., підлягала сплаті відповідно до вказаної норми ПК України у строк до 30.10.2016 р. включно.

Позивачем також не заперечувалось, що за загальним правилом та відповідно до положень п.п. 14.1.175. ПК України, у разі несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання ця сума набуває статусу податкового боргу, а також те, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11. ПК України), а також наявність норм, а саме: положень ст. 129 ПК України щодо відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання.

Проте, доводи позивача по суті заявлених вимог полягають у тому, що задекларувавши податкові зобов'язання та маючи право на розстрочення вказаного зобов'язання, підприємство мало намір своєчасно сплатити самостійно задекларовані зобов'язання, проте, не виконання відповідачем судових рішень по наданню підприємству розстрочки у сплаті такого податкового зобов'язання, на думку позивача, призвело до затримки погашення задекларованих податкових зобов'язань не з вини платника податків.

При цьому, доводи податкового органу по суті наданих заперечень полягають у тому, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк, проте, в даному випадку, така сплата відбулась після спливу встановленого строку, що стало підставою для нарахування спірної суми пені. При цьому, відповідач вважає, що сплата ДП " Херсонський облавтодор " грошового зобов'язання в повному обсязі на момент набрання законної сили ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 р. у справі № 821/368/17 про визнання протиправною відмову податкового органу у не наданні позивачу розстрочення такого зобов'язання, звільнила його від обов'язку виконувати дане судове рішення.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам сторін, суд вказує про наступне.

Як вбачається з даних інтегрованої картки платника податків ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код 31918234) за платежем "податок на додану вартість із виготовлених в Україні товарів, робіт, послуг)", то на момент розгляду даної справи за позивачем обліковується пеня в сумі 79 422,84 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Згідно з підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання визначено законодавцем як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Тобто, пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та/або на суму штрафної (фінансової) санкції чи санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.

Питання щодо пені врегульовано главою 12 ПК України.

Так, підпунктом 129.1.1. п. 129.1. ст. 129 ПК України передбачено, що при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки нарахування пені розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

При цьому, при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання. (пп. 129.1.3. п. 129.1. ст. 129 ПК України).

На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. (пп. 129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПК України)

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Як встановлено судом, сума самостійно задекларованого ДП " Херсонський облавтодор " грошового зобов'язання у розмірі 5 496 095, 00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за вересень 2016 р., була сплачена позивачем протягом лютого - квітня 2017 року, що підтверджується платіжним дорученням № 127 від 15.02.2017 р. на суму 1 195 425,00 грн., платіжним дорученням № 217 від 30.03.2017 р. на суму 2 150 335,00 грн., платіжним дорученням № 305 від 06.04.2017 р. на суму 2 150 335,00 грн.

Як вбачається з інтегрованої картки платника податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", то спірна сума пені на грошове зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2016 року, була нарахована податковим органом починаючи з 30.01.2017 року, тобто після спливу 90 днів з моменту виникнення у позивача обов'язку сплати такого грошового зобов'язання, визначеного пп. 129.1.3. п. 129.1. ст. 129 ПК України.

При цьому, заявою від 27.10.2018 р. позивач просив податковий орган розстрочити сплату грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 5 496 095, 00 грн. терміном на три (3) місяці рівними частинами - з листопада 2016 р. по січень 2017 року по 1 832 032 грн. щомісячно, тобто з кінцевим строком 30.01.2017 р.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позивач виконав свій податковий обов'язок щодо повної сплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання в сумі 5 496 095 грн. за податковою декларацією з ПДВ від 20.10.2018 р., лише у квітні 2017 р., тобто з простроченням строку сплати поза межами 90 днів, як всупереч вимог ПК України, так і у випадку, якщо б податковий орган надав позивачу розстрочку сплати такого зобов'язання за його заявою.

Вказаним спростовується довід позивача про відсутність його вини у несвоєчасній сплаті узгодженого грошового зобов'язання в сумі 5 496 095 грн.

При цьому, суд погоджується з доводом позивача, що не виконання відповідачем судових рішень про надання ДП "Херсонський облавтодор" розстрочки у сплаті вказаного грошового зобов'язання є підставою для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання при застосуванні штрафної санкції в порядку, передбаченому ст. 126 ПК України, що підтверджується судовим рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 р. у справі № 821/954/17.

Суд вважає за необхідне також відмітити, звертаючись до податкового органу з заявою про розстрочення сплати самостійно узгодженого грошового зобов'язання позивач усвідомлював, що несплата податкових зобов'язань заподіює шкоду суспільним інтересам у вигляді несвоєчасного надходження до бюджету самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань, і така шкода є наслідком протиправної бездіяльності саме позивача, а отже втручання держави шляхом нарахування пені на такі суми податкового боргу є правомірним та передбачуваним для позивача, з огляду на встановлену відповідальність за несвоєчасне перерахування податкових зобов'язань, та не є надмірним з огляду на визначеність розміру такої відповідальності та правовідносин що склались.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність дій Головного управління ДФС в Херсонській області щодо нарахування позивачу пені за несплату самостійно узгодженого грошового зобов'язання, задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2016 року.

Щодо правомірності підстав нарахування відповідачем спірної суми пені на суму несвоєчасно сплачених грошових зобов'язань з інших підстав, а саме, податковою декларацією з податку на додану вартість № 9222472459 від 18.11.2016 р., податковим повідомленням - рішенням (форма Ш) №0009301201 від 16.11.2016 р., податковим повідомленням - рішенням (форма Ш) № 0009311201 від 16.11.2016 р., податковим повідомленням - рішенням (форма Н) № 0015891201 від 16.11.2016 р., податковою декларацією на додану вартість №9245755168 від 19.12.2016 р., то в ході розгляду справи було встановлено, що підставою для нарахування пені за вказаними грошовими зобов'язаннями є обов'язок податкового органу щодо погашення боргів минулих періодів.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Враховуючи, що в межах розгляду даної справи вказані обставини не були предметом спору, про що представником позивача в судовому засіданні було надано пояснення, тому відповідно до приписів ст. 78 ПК України такі обставини не підлягають доказуванню. При цьому, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що в межах розгляду даних спірних правовідносин, відповідачем доведено правомірність дій щодо нарахування позивачу пені, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд -

вирішив:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (місцезнаходження 73000 м. Херсон, вул. Поповича, буд. 23, код ЄДРПОУ 31918234) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (місцезнаходження 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31 липня 2018 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8