Рішення № 75726001, 07.08.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2018 р. Справа№805/4156/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача: Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправним та скасування рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 22 березня 2018 року, зобов'язання Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи в СП "Красноармійське локомотивне депо" з 18 січня 1986 року по 01 серпня 1988 року помічником машиніста електровозу, з 11 червня 1990 року по 05 жовтня 1992 року помічником машиніста електровозу, з 7 квітня 1993 року по 20 травня 1993 року помічником машиніста електровозу, з 20 травня 1993 року по 20 жовтня 1994 року машиністом електровозу.

В С Т А Н ОВ И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 22 березня 2018 року, зобов'язання Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи в СП "Красноармійське локомотивне депо" з 18 січня 1986 року по 01 серпня 1988 року помічником машиніста електровозу, з 11 червня 1990 року по 05 жовтня 1992 року помічником машиніста електровозу, з 7 квітня 1993 року по 20 травня 1993 року помічником машиніста електровозу, з 20 травня 1993 року по 20 жовтня 1994 року машиністом електровозу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 18 вересня 2017 року він звернувся до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки останні досяг 56-річного віку та має загальний стаж роботи, який загалом перевищує 39 років та пільговий стаж на роботах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників більше 12 років 6 місяців. Рішенням відповідача від 22.03.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відповідачем до пільгового стажу не зараховано періоди роботи позивача в СП «Красноармійське локомотивне депо» з 18.01.1986 року по 01.08.1988 року, з 11.06.1990 року по 05.10.1992 року, з 07.04.1993 року по 20.05.1993 року, 21.05.1993 року по 20.10.1994 року на посадах, передбачених ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в якості помічника машиніста електровоза та машиніста електровоза. Позивач вважає рішення відповідача незаконним та таким, що порушує законні права особи та підлягає скасуванню, відповідно до п. 1 розділу ХХХ (список № 2) постанови Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах» від 22.08.1956 року № 1173 право на вказану пенсію мають право, зокрема, машиністи та їх помічники і старші машиністи: паровозів, тепловозів, електровозів, дизельпоїздів, моторвагонних (електро) секцій мотовозів. Позивач зазначає, що в період його роботи в СП «Красноармійське локомотивне депо» на посаді помічника машиніста та машиніста електровозу відноситься до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою СРСР від 22.08.1956 року № 1173, та відповідно має право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Позивач та представник позивача до суду з'явились, підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, не заперечували про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилався на те, що 18.09.2017 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням від 22.03.2018 року у призначенні пенсії позивачу було відмовлено. Відповідач вважає рішення правомірним, оскільки відповідно до вимог п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на призначення пенсії на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Відповідач зазначає, що позивач претендує на призначення пенсії згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 18 січня 1986 року по 01 серпня 1988 року помічником машиніста електровозу, з 11 червня 1990 року по 05 жовтня 1992 року помічником машиніста електровозу, з 7 квітня 1993 року по 20 травня 1993 року помічником машиніста електровозу, з 20 травня 1993 року по 20 жовтня 1994 року машиністом електровозу в СП "Красноармійське локомотивне депо", однак відповідно наданих документів для призначення пенсії страховий стаж позивача складає 39 років 03 місяці 00 днів, у тому числі пільговий за списком № 2 - 04 років 10 місяців 04 дні, за ст. 55 - 06 років 04 місяці 21 день. Відповідач зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, однак відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймають уточнюючі довідки підприємств або організацій. Крім того, відповідач вказує, що приписами пункту 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи із шкідливими та важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та довідку уточнюючу пільговий характер роботи. Відповідач вважає, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство з наданням уточнюючої довідки, яку видає підприємство або його правонаступник. Відповідач вказує, що за відсутності у позивачу стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, що дає право на зменшення пенсійного віку відповідно до п «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто не менше половини стажу роботи, не проводиться взаємний залік періодів роботи, передбачених п. «б» ст. 13 та ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач зазначає про відсутність підстав для зарахування вищезазначених періодів до пільгового стажу роботи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив суд розглядати справу без участі представника управління.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче засідання на 11 липня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року суд відклав розгляд справи, в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів на 23 липня 2018 року.

У судовому засіданні 23 липня 2018 року суд замінив первинного відповідача по справі Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області її правонаступником Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач, його представник та представник відповідача, третіх осіб у судове засідання не з'явились, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 30-31).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 18.09.2017 року звернувся до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою № 4644 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До заяви позивачем були надані: заява про призначення пенсії від 18.09.2017 року № 4644; копію трудової книжки серії НОМЕР_4 від 29.07.1980 року, копію диплому серії НОМЕР_3 від 22.07.1980 року, копію військового квитка серії НОМЕР_5 від 13.11.1981 року, довідки видані ПАТ «Українська залізниця» РФ «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Красноармійське локомотивне депо» від 17.10.2016 року № 295, № 296, довідка, видана ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» від 31.10.2016 року № 05-742, довідка про заробітну плату, видана ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» від 31.10.2016 року № 05-743, довідка про заробітну плату, видана ПАТ «Українська залізниця» РФ «Донецька залізниця» структурний підрозділ «Красноармійське локомотивне депо» від 10.07.2017 року № 45, копія наказу «Про атестацію робочих місць» від 13.06.1994 року № 195, архівна довідка видана Приватним архівом ліквідованих підприємств від 25.10.2016 року за № 97, копія особової картки б/н, копія особової картки № 495-84, копію наказу по Шахтобудівельному управлінню № 1 тресту «КШБ» № 6-к від 12.01.1984 року виданого Приватним архівом ліквідаційних підприємств, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про ліквідацію ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» виданого 19.08.2009 року за № 353, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року «Про ліквідацію ВАТ «Трест «Красноармійськшахтобуд» виданого 02.07.2010 року № 235, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року № 353 виданого 04.10.2010 року № 387, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року № 353 виданого 26.01.2011 року № 12, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року № 353 виданого 30.11.2011 року № 761, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року № 353 виданого 10.12.2012 року № 986, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року № 353 виданого 13.01.2014 року № 13, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року № 353 виданого 21.07.2014 року № 520, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року № 353 виданого 23.12.2014 року № 894, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року № 353 виданого 02.07.2015 року № 413, копія наказу Міністерства вугільної промисловості України «Про внесення змін до наказу Мінвуглепрому від 19.08.2009 року № 353 виданого 09.06.2016 року № 359, копія паспорту, копія картки платника податків. Додатково при розгляді заяви були взяті до уваги: індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.01.1998 року по 31.08.2017 року, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.02.2018 року по справі № 805/484/18-а.

22.03.2018 року Красноармійським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 6-10).

Зі змісту рішення вбачається, що у зв'язку з відсутністю у заявника стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, що дає право на зменшення пенсійного віку відповідно до абзацу 2 п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» тобто не менше половини стажу роботи, не проводиться взаємний залік періодів роботи, передбачених п. б ст. 13 та ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також у рішенні зазначалось, що заявник претендує на призначення пенсії згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із зарахуванням пільгового стажу за період роботи: з 02.01.1984 року по 31.12.1985 року в Шахтобудівельному управлінні № 1 тресту «Красноармійськшахтобуд» електрозварником ручного зварювання; з 01.08.1988 року по 11.06.1990 року, з 20.10.1994 року по 01.11.1995 року в СП «Красноармійське локомотивне депо» електрозварником ручного зварювання; з 18.01.1986 року по 01.08.1988 року, з 11.06.1990 року по 05.10.1992 року, 07.04.1993 року по 20.05.1993 року, з 21.05.1993 року по 20.10.1994 року в СП «Красноармійське локомотивне депо» на посадах передбачених ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в якості машиніста електровоза та машиніста електровоза.

Відповідно до наданих документів страховий стаж гр. ОСОБА_1 складає 39 років 03 місяці 00 днів, у тому числі пільговий за списком № 2 - 04 роки 10 місяців 04 дні, за ст. 55 - 06 років 04 місяці 21 день.

За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення», у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу - 10 років.

Право на пенсію за віком гр. ОСОБА_1 набуде при досягненні 60 - річного віку.

Не погодившись з прийнятим Красноармійським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України Донецької області рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі по тексту - Закон № 1788), Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058 - IV (далі по тексту - Закон № 1058), Постановою Кабінетом Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення (перерахунку) пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі по тексту - Порядок № 637), Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383 «Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (далі по тексту - Порядок № 383).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно ст. 3. Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності/та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів,- за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Так, відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Отже, суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Таким чином, посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на відсутність довідки уточнюючу пільговий характер роботи позивача є безпідставним.

Суд зазначає, що з копії трудової книжки серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 встановлено, що останній 02.01.1986 року прийнятий на роботу до СП «Красноармійське локомотивне депо» слюсарем по ремонту технологічних установок 3 розряду дільниці по ремонту транспортного обладнання електрозварних робіт;18.01.1986 року переведений помічником машиніста електровозу; 01.08.1988 року переведений електрозварником ручної сварки 4 розряду дільниці по ремонту підйомні - транспортного обладнання та електрозварювальних робіт; 11.06.1990 року переведений помічником машиніста електровоза; 05.10.1992 року по 06.04.1993 року навчання в Ясинуватському технікумі на курсах машиніста електровозу; 07.04.1993 року прийнятий помічником машиніста електровоза після закінчення курсів, 20.05.1993 року переведений машиністом електровозу; 20.10.1994 року переведений електрозварником ручної сварки 6 розряду дільниці по ремонту обладнання; 01.11.1995 року звільнений за власним бажанням (а.с. 17 - 27).

Відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Приписами п. 4 Порядку № 383 визначено, що Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пп. 4.1 п. 4 Порядку № 383).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

З матеріалів справи встановлено, що позивач працював в СП «Красноармійське локомотивне депо» у період з 18.01.1986 по 01.08.1988 року, з 11.06.1990 року по 05.10.1992 року, з 07.04.1993 року по 20.05.1993 року, з 21.05.1993 року по 20.10.1994 року.

Відповідно у період з 18.01.1986 року по 20.08.1992 року законодавець не передбачав обов'язкового проведення атестації робочого місця, однак з 21.08.1992 року обов'язковою умовою для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 та № 2 стала наявність проведеної атестації робочого місця. Крім того законодавець визначив, що протягом 5 років, тобто до 21.08.1997 року керівники підприємств, установ та організації зобов'язані провести атестацію робочих місць.

Таким чином, наявність атестації робочих місць за умовами праці не вимагалась, оскільки Порядок її проведення в Україні введено в дію з 1992 року згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442.

Також, як вже зазначалось, відповідно до п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Суд зазначає, що на момент роботи позивача в СП «Красноармійське локомотивне депо» на посаді помічника машиніста та машиніст електровозу, чинними були Постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах», а також Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

На період роботи позивача з 18 січня 1986 року по 01 серпня 1988 року, з 11 червня 1990 року по 05 жовтня 1992 року, з 7 квітня 1993 року по 20 травня 1993 року, з 20 травня 1993 року по 10 березня 1994 року застосовувались Списоки № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затверджені Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 р..

Так, розділом ХХХ «Транспорт» Постанови № 1173 передбачено, що машиністи та їх помічники та старші машиністи: паровозів, тепловозів, електровозів, дизель-поїздів, моторвагонних (електро) секцій мотовозів.

Однак, суд зазначає, що 11 березня 1994 року постановою Кабінету Міністрів України № 162 «Про затвердження Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Списки № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З аналізу вищезазначеної постанови КМУ № 162 від 11.03.1994 року встановлено, що професія позивача «помічник машиніста електровозу» та «машиніст електровозу» не входить до переліку професій, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що позивач у період з 11 березня 1994 року по 20 жовтня 1994 року працюючи «машиністом електровозу» не має права на призначення пенсії на пільгових умовах.

Отже, зазначений період роботи позивача зараховується до загального стажу позивача та відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» дає позивачу право на пенсію за вислугою років.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи в СП «Красноармійське локомотивне депо» з 18 січня 1986 року по 01 серпня 1988 року, з 11 червня 1990 року по 05 жовтня 1992 року, з 7 квітня 1993 року по 20 травня 1993 року, з 20 травня 1993 року по 10 березня 1994 року.

Крім того, суд приходить висновку, що спірне рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 березня 2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», прийнято без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, в зв'язку з чим рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Фактично суд зв'язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другої статті 9 КАС України є саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб'єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 22 березня 2018 року, зобов'язання Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи в СП "Красноармійське локомотивне депо" з 18 січня 1986 року по 01 серпня 1988 року помічником машиніста електровозу, з 11 червня 1990 року по 05 жовтня 1992 року помічником машиніста електровозу, з 7 квітня 1993 року по 20 травня 1993 року помічником машиніста електровозу, з 20 травня 1993 року по 10 березня 1994 року машиністом електровозу, зобов'язання Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням висновків суду.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 352,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 22 березня 2018 року, зобов'язання Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи в СП "Красноармійське локомотивне депо" з 18 січня 1986 року по 01 серпня 1988 року помічником машиніста електровозу, з 11 червня 1990 року по 05 жовтня 1992 року помічником машиніста електровозу, з 7 квітня 1993 року по 20 травня 1993 року помічником машиніста електровозу, з 20 травня 1993 року по 20 жовтня 1994 року машиністом електровозу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії від 22 березня 2018 року.

Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи в СП "Красноармійське локомотивне депо" з 18 січня 1986 року по 01 серпня 1988 року помічником машиніста електровозу, з 11 червня 1990 року по 05 жовтня 1992 року помічником машиніста електровозу, з 7 квітня 1993 року по 20 травня 1993 року помічником машиніста електровозу, з 20 травня 1993 року по 10 березня 1994 року машиністом електровозу.

Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 жовтня 2017 року з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 за рахунок бюджетних асигнувать Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Центральна, буд. 154, код ЄДРПОУ 37869345) судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Повний текст постанови складено та підписано 07 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Олішевська В.В.