Рішення № 75725910, 23.07.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/438/18

2/206/425/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2018 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Ажмяковій Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3 та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_4, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2018 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_3, ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта». В своїй позовній заяві позивач посилається на те, що 10.10.2017 року о 13 год. 40 хв. в м. Дніпро по вул. Липова на паркувальному майданчику сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої пошкоджено автомобіль Honda Accord, державний номер НОМЕР_1, який належить на праві спільної сумісної власності позивачу та його дружині ОСОБА_3 За постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08.11.2017 року у справі №206/5612/17 винною особою у скоєнні ДТП, визнано водія автомобіля Subaru Legacy, державний номер АЕ 55644 ІЕ, ОСОБА_2 Цивільно-правова відповідальність власника Subaru Legacy, державний номер АЕ 55644 ІЕ на момент скоєння дтп була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», згідно полісу АК/6476494. 14.12.2017 року ПАТ «НАСК «Оранта» частково відшкодувала завдану відповідачем шкоду, сплативши на картковий рахунок його дружини ОСОБА_3, суму у розмірі 3383,56грн. Розмір завданого власнику автомобіля Honda Accord, державний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП матеріального збитку, відповідно до висновку експерта автотоварознавця від 22.12.2017 року склав 10399,90грн. Відповідач має відшкодувати завдану ним у ДТП шкоду позивачу у розмірі 7016,34грн. (10399,90грн.-3383,56грн.). У зв’язку з пошкодженням належного йому та його дружині автомобіля, він зазнав душевних страждань. Відмова відповідача повністю відшкодувати завдану шкоду, призвела до витрачення часу та зусиль на оформлення матеріалів ДТП, на подання документів до страхової компанії, на проведення оглядів автомобіля, замовлення та участі у проведенні експертизи, на підготовку до судового захисту. Тобто, завданням шкоди було порушено його звичайний спосіб життя та створені незручності. Завдану йому моральну шкоду він оцінює в розмірі 2000грн. Просить суд відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 7016,34грн. та моральну шкоду у розмірі 2000грн.

06.02.2018 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська було відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження (а.с.43-44).

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав викладених в позові.

Відповідач в судове засіданні не з’явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі. Подав до суду письмові заперечення проти позову в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа – ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, повідомлялася про час та місце розгляду справи, причина неявки невідома.

Третя особа – ПАТ «НАСК «Оранта» в судове засідання не з’явилися, від них на адресу суду надійшли письмові пояснення в яких вони просять розглядати справу за їх відсутності та ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.10.2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача ОСОБА_1, та автомобіля «Subaru Legacy, державний номер АЕ 55644 ІЕ, під керуванням відповідача ОСОБА_2 (а.с. 7-8)

Постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08.11.2017 року відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.9).

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Subaru Legacy, державний номер АЕ 55644 ІЕ на момент скоєння ДТП, була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом АК/6476494 (а.с. 10).

Зазначені обставинами визнаються усіма учасниками справи, у зв’язку з чим у відповідності до ч.5 ст.82 ЦПК України, вони доказуванню не підлягають.

Відповідно до висновку експертного дослідження автотоварознавця №102/17 від 22.12.2017 року, сума матеріальної шкоди, заподіяної в наскок ДТП власнику автомобіля «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1, складає 10399,90 грн. (а.с. 12-28).

14.12.2017 року ПАТ «НАСК «Оранта» частково відшкодувала завдану відповідачем шкоду, сплативши суму у розмірі 3383,56грн.

Як вбачається з копії свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, власником автомобіля «Honda Accord», державний номер НОМЕР_1, є третя особа ОСОБА_3, яка є дружиною позивача ОСОБА_1 (а.с.4-5).

Відповідно ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що він має поліс страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/6476194, у зв’язку з чим, шкоду позивачу повинна відшкодовувати ПАТ «НАСК «Оранта».

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

З огляду положення статті 509 та з урахуванням приписів статей 11, 22, 23, 599, 1166-1168 ЦК України факт завдання фізичній особі шкоди, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах із особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов’язане з виконанням цими особами обов’язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов’язання. Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка завдала шкоду. Сторонами деліктного зобов’язання виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 20.01.2016 року №6-2808цс15 право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред’явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності».

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі щодо стягнення з відповідача матеріальної шкоди, заподіяної майну позивача в наслідок ДТП в сумі 7016,34 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення на його користь моральної шкоди, то цю частину вимог, суд вважає за необхідне задовольнити виходячи із наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає доведеним, що внаслідок ДТП позивач зазнав душевних страждань у зв'язку із пошкодженням його майна, у зв’язку з чим, суд вважає обрятованою заявлену суму моральної шкоди у розмірі 2000 грн. та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ст. 141 ЦПК України на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2109 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 223, 258, 259, 263-265 ЦК України, ст.ст.4-8, 10, 11, 18, 57-61, 169, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, 83/46, іпн.2805900110) до ОСОБА_2 (м. Дніпро, вул. Дементьєва, 8/102, іпн.3014403798), треті особи: ОСОБА_3 (м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, 83/46, іпн.3190619501) та ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, код ЄДРПОУ 00034186) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану в результаті ДТП в сумі 7016,34 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі 2000 грн., та судові витрати по справі в сумі 2109,60 грн., а всього 11125,94 грн. (одинадцять тисяч сто двадцять п’ять грн. дев’яносто чотири коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 серпня 2018 року.

Суддя О.П.Румянцев