Рішення № 75725430, 07.08.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року Справа № 804/3866/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення №0060891317 від 13.02.2018 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 27 грудня 2017 року він здійснив державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець, в порядку передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». На момент здійснення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, у позивача були відсутні податкові зобов’язання, в тому числі із сплати єдиного внеску. А отже позивач вважає, що висновки викладені в рішенні №0060891317 від 13.02.2018 року є помилковими, спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску прийнято без достатніх правових підстав, тому просить суд задовольнити позов.

Ухвалою суду від 26.06.2018 р. у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання вимог ухвали суду від 26.06.2018 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що державна реєстрація припинення діяльності фізичної особи-підприємця не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності та не змінює строків, порядків виконання зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання. Відповідачем встановлено несплату та/або несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. На підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів було здійснено розрахунок фінансової санкції. Відповідно до порушень, було винесено рішення про застосування штрафних санкцій №0060891317 від 13.02.2018 року та направлено поштою до позивача. Відповідач вважає свої дії обґрунтованими та такими, що вчинені згідно діючого законодавства, тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, відповідно до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що 27 грудня 2017 року позивач ОСОБА_1 здійснив державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності як фізична особа-підприємець.

Відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ, зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011 р., визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

В силу п.4 ст.6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною-особою підприємцем.

Відповідно до п.65.10. ст.65 Податкового кодексу України внесення до Державно реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі: внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (пп.65.10.3.).

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання (пп.65.10.8.).

Відповідно до зазначених норм, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464).

Згідно з ч.12 ст.9 Закону №2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464 сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч.3 ст.25 Закону № 2464).

Згідно п.3 ч.11 ст. 25 Закону №2464 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Позивачу рішення про застосування штрафних санкцій №006089131 від 13.02.2018 р. направлено поштою, що підтверджується копією поштового конверту та повідомлення про вручення.

Пунктом 15 ст.25 Закону №2464 рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Згідно з п.1 розд.VII Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449) (далі - Інструкція) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Пунктом 2 розд.VII Інструкції визначено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 - 4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах, у т.ч. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

На суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується неня з розрахунку 0,1 відсотка на суму фактично сплаченої недоїмки за кожний день прострочення платежу (п.5 розд. VII Інструкції).

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Документи, які є підставою для нарахування пені: документи, що підтверджують суму єдиного внеску та строк його сплати, - звіт платника щодо нарахування єдиного внеску (з додатним значенням).

Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 цього розділу, за наслідками розгляду акту та інших матеріалів про порушення приймає посадова особа органу доходів і зборів (п.7 розд.VII Інструкції).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб’єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Тому суд вважає, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області винесло рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.02.2018 р. № НОМЕР_1, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити з викладених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2