Ухвала суду № 75725364, 18.07.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

18 липня 2018 р.справа № 0440/5159/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., розглянувши заяву позивача-1 - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1) та позивача-2 - ОСОБА_2 (місце проживання: 51270, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2018 року позивач-1 - ОСОБА_1 та позивач-2 - ОСОБА_2 звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просять суд: визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 01 від 11.08.2017 року "Про схвалення проекту рішення "Про добровільне об'єднання територіальних громад"; визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 02-20/VII від 22.12.2017 року "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

17 липня 2018 року позивачем-1 - ОСОБА_1 та позивачем-2 - ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, в якій позивачі просять суд: зупинити дію рішення Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 02-20/VII від 22.12.2017 року "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Заяву про забезпечення позову позивачі обгрунтовують тим, що відповідно до протоколу громадських зборів обговорення проекту рішення Черкаської селищної ради "Про добровільне об'єднання територіальних громад", збори проводилися лише протягом 40 хвилин, та із 4000 осіб населення смт Черкаське, в обговореннях брали участь лише 38 осіб, що складає менше одного відсотку від загальної кількості населення. Позивачі зазначають, що відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, підпунктом 1, 29 і 31 статті 43 іа статтями 55, 56 нього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", та на офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Отже, позивачі зазначають, що рішення Черкаської сільської ради від 11.08.2017 року за № 01 "Про добровільне об'єднання територіальних громад", на підставі якого було прийнято рішення № 02-20/VII від 22.12.2017 року "Про добровільне об'єднання територіальних громад", було прийнято з порушеннями чинного законодавства, не відповідають вільному волевиявленню всього населення, поновлення порушених чи оспорюваних прав та/або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, тому, просять з метою недопущення дій відповідача, зупинити дію рішення Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 02-20/VII від 22.12.2017 року "Про добровільне об'єднання територіальних громад".

Згідно із частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши всі наявні докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо задоволення заяви позивачів про забезпечення позову, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.,

Відповідно до пункту 17 абзацу 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено види забезпечення позову, а саме, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зазначає, що заява про забезпечення позову розглядається судом за наявними на час її розгляду матеріалами, а саме, до позовної заяви позивачами подано: копію паспортів позивачів; копії довідок про присвоєння ідентифікаційного номера; копію протоколу від 10.08.2017 року; копію рішення Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 01 від 11.08.2017 року "Про схвалення проекту рішення "Про добровільне об'єднання територіальних громад"; копію рішення Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області № 02-20/VII від 22.12.2017 року "Про добровільне об'єднання територіальних громад"; копію плану організаційних заходів.

Відповідно до частини 1 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивачів, а і відповідача, права якого можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Отже, з поданих письмових доказів суд не вбачає очевидних ознак протиправності дій відповідача, враховуючи, що ці факти повинні бути встановлені судом під час розгляду позовної заяви при вирішенні позовних вимог по суті спору.

Суд зауважує, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 року судом відкрито провадження у адміністративній справі № 0440/5159/18 за позовними вимогами позивача-1 - ОСОБА_1 та позивача-2 - ОСОБА_2 до Черкаської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, тому, суд вважає, що забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача зупинити дію оскаржуваного рішення фактично є вирішенням спору між позивачами та відповідачем, що суперечить завданням інституту забезпечення позову.

Слід зазначити, що суди найвищих інстанцій неодноразово звертали увагу, що суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (постанова Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 6, постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2).

Таким чином, суд вважає заяву про забезпечення позову необгрунтованою, подано до суду передчасно, тому, підстави для задоволення заяви про забезпечення позову - відсутні.

Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі вищекладеного, керуючись статтями 44, 150-154, 248, 246, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача-1 - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1) та позивача-2 - ОСОБА_2 (місце проживання: 51270, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2) про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки передбачені статтями 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Д.П. Павловський