Рішення № 75725339, 30.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року Справа № 804/2238/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАЖНО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СІНЕРГІЯ» до Головному управлінню Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про Скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» (код ЄДРПОУ 38897076) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 30 листопада 2017 року № НОМЕР_1, прийняте Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки, проведеної відповідачем, було складено акт № 20558/04-36-12-03/38897076 від 06.11.2017 року, згідно з висновками якого було встановлено порушення ТОВ «МБК Сінергія» граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення – рішення від 30 листопада 2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30914,41 грн. Оскаржуване рішення, на думку позивача, є протиправними та такими, що суперечать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, оскільки підприємством до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 72 від 15.03.2017 року та № 463 від 11.07.2017 року були подані своєчасно, а їх реєстрація із запізненням відбулась у зв’язку із технічними проблемами в роботі Реєстру, що мали місце в цей період.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено до розгляду на 02 травня 2018 року о 12-30год., в якому для надання додаткових доказів було оголошено перерву на 30 травня 2018 року о 16-00год.

В судове засідання представник позивача не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач – Головне управління ДФС у Дніпропетровській області проти позову заперечував, надав до суду відзив на адміністративний позов, який приєднаний до матеріалів справи. Представник відповідача суду пояснив, що податкове повідомлення-рішення прийнято з дотриманням процедури та згідно вимог законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Представник відповідача підтримав доводи, викладені у відзиві та просив відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

06.11.2017 року головним державним ревізором – інспектором відділу адміністрування ПДВ території обслуговування ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра Управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 на підставі п.п. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Розділу I Податкового кодексу України, у порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 та статті 76 глави 8 Розділу II Податкового кодексу України, було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно – будівельна компанія Сінергія» (код ЄДРПОУ 38897076) з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за березень 2017 року, липень 2017 року, зареєстрованих в реєстрі з 04.04.2017 року по 02.08.2017 року, за результатами якої складено Акт №20558/04-36-12-03/38897076 від 06.11.2017 року.

Як вбачається з матеріалів перевірки, відповідачем було встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «МБК СІНЕРГІЯ», а саме, податкова накладна № 72 від 15.03.2017 року на суму ПДВ – 9144,11 грн. з граничним строком реєстрації – 30.03.2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних – 04.04.2018 року, тобто із затримкою на 4 дні; податкова накладна № 463 від 11.07.2017 року на суму ПДВ – 300000,00 грн. з граничним строком реєстрації – 31.07.2017 року була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних – 02.08.2018 року, тобто із затримкою на 2 дні.

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки№20558/04-36-12-03/38897076 від 06.11.2017 року, у відповідності до положень п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 30.11.2017 року було винесено податкове повідомлення – рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 30914,41 грн. (10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у зв’язку із порушенням строку реєстрації до 15 календарних днів).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» 22.12.2017 було подано скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення до Державної фіскальної служби України за вих. №1112 від 22.12.2017 року.

ТОВ «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» було отримано Рішення ДФС України про результати розгляду скарги №8906/6/99-99-11-03-01-25 від 15.03.2018, яким залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 30.11.2017 №0067361203 Головного управління ДФС у Дніпропетровської області, а скаргу без задоволення.

Не погодившись з вищенаведеним рішенням, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб’єктів владних повноважень, суд зобов’язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755 – VI (далі - ПК України).

Відповідно до п.п.16.1.3., п.п.16.1.4. п. 16.1. ст.16 ПК України, платник податків зобов’язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (розрахунок коригування) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідальність платника за порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена пунктом 120-1 ст. 120-1 Податкового кодексу України.

Пунктом 120-1 ст. 120-1 Кодексу встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Так, у березні та липні 2017 року позивачем виписано податкові накладні:

- №72 від 15.03.2017 року, дата подання до реєстрації 04.04.2017 року, кількість днів затримки 4 дня;

- №463 від 11.07.2017 року, дата подання до реєстрації 02.08.2017 року, кількість днів затримки 2 дня.

Граничним строком подання до реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних :

-№72 від 15.03.2018 року є – 30.03.2017 року, однак фактична дата подання до реєстрації 04.04.2017 року, що підтверджується квитанцією №1;

-№463 від 11.07.2017 року є – 31.07.2017 року, однак дата подання до реєстрації 02.08.2017 року, що також підтверджується квитанцією № 1.

Реєстрація податкових накладених та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.12.2010 №1246.

Згідно з п. 10 та 11 Порядку, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Як було становлено в ході розгляду справи, позивачем не заперечується той факт, що вищенаведені податкові накладні були подані до реєстрації з порушенням строків (від 2 до 4 днів), встановлених діючим законодавством, що також підтверджується доданими до матеріалів справи квитанціями № 1 до кожної податкової накладної із зазначенням часу та дати фактичного подання до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, суд зазначає, що будь – яких доказів того, що позивач намагався зареєструвати вказані накладні вчасно в Єдиному реєстрі податкових накладних, до суду не надано.

Суд також зазначає, що не приймає до уваги твердження позивача з приводу того, що зареєструвати своєчасно податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних він не міг з технічних причин (збій в роботі Реєстру), оскільки вказані обставини спростовані доказами, наявними в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачем правомірно було застосовані штрафні (фінансові) санкції, передбачені п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України і підстави для скасування податкового повідомлення – рішення від 30 листопада 2017 року №0067361203, відс4утні.

У відповідності до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем було доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового – повідомлення – рішення, у зв’язку із чим, підстави для задоволення позову, відсутні.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтажно-будівельна компанія Сінергія» (код ЄДРПОУ 38897076, м. Дніпро, вул. М. Грушевського б. 59-А оф. 314) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1