Рішення № 75724698, 25.07.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 липня 2018 року м. Ужгород№ 807/905/16 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Попович М.М.

учасники справи:

позивач: Публічне акціонерне товариство "Закарпатгаз" - представник - Попович Альона Анатоліївна;

відповідач: Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби - представник - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Закарпатгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

18 липня 2016 року до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Публічне акціонерне товариство "Закарпатгаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України, якою просило: 1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 07.07.2016 року № 18810 в частині застосованого штрафу 31816,09 грн.; 2. Стягнути з державного бюджету України на користь Позивача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України проведено камеральну перевірку ПАТ "Закарпатгаз" з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень 2015 року - квітень 2016. За результатами такої перевірки складено акт за № 35/28-06-41/05448610 від 06 липня 2016 року. На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 липня 2016 року за № 18810, яким визначено загальну суму штрафу у розмірі 39126,45 грн., а саме: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 338463,38 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 33846,34 грн. та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 26400,51 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 5280,11 грн. Із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням позивач частково не погоджується, вважає його протиправними та таким, що повинне бути скасоване судом у частині штрафу на суму 31816,09 грн., оскільки вказана сума штрафу застосована Відповідачем неправомірно та ґрунтується на неправильному застосуванні податкового та іншого законодавства. А також недотриманням відповідачем статті 58 Конституції України в частині застосування норм Податкового кодексу України до спірних правовідносин, які набрали чинності лише з 01 січня 2016 року.

Відповідачем надано суду письмові заперечення та доповнення до заперечень проти позову, якими останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви. Зазначає, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних за період жовтень 2015 року - квітень 2016 року встановлено порушення ПАТ "Закарпатгаз" термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тому оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте у відповідності до норм законодавства України.

07 травня 2018 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що на момент порушення ПАТ "Закарпатгаз" терміну реєстрації податкових накладних у листопаді та грудні 2015 року повинна застосовуватися стаття 120-1 ПК України в редакції, чинній на момент вчинення такого порушення, тому контролюючий орган міг застосувати штрафні санкції передбачені статтею 120-1 ПК України (до 01 січня 2016 року) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відтак, щодо порушень, вчинених до 01 січня 2016 порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосовувалися штрафні санкції, визначені статтею ПК України, не існувало, а відтак, позивач не може бути притягнутий до відповідальності відповідно до статті 120-1 ПК України в 2016 році. Просить задовольнити позовні вимоги повністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року яка занесена до журналу судового засідання, у відповідності до статті 55 КАС України, Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України замінено правонаступником - Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (а.с. 125).

Розгляд даної справи неодноразово відкладався/оголошувалися перерви у зв'язку з існуванням на те об'єктивних законодавчо встановлених підстав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів наведених вище та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не забезпечив явку свого представника, однак про дату час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 202).

Розглянувши подані сторонами докази (заслухавши представників сторін), всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України проведено камеральну перевірку ПАТ "Закарпатгаз" з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень 2015 року - квітень 2016.

За результатами такої перевірки було складено акт за № 35/28-06-41/05448610 від 06 липня 2016 року. Проведеною перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за період жовтень 2015 року - травень 2016 року а саме: порушення термінів реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість, що становить 338463,38 грн., порушення термінів реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість, що становить 26400,51 грн.. в акті відповідачем зазначено, що відповідальність платника передбачена статтею 120 -1 пунктом 120-1.1 глави 11 Податкового кодексу України (а.с.а.с. 11-14).

На підставі вказаного акту відповідачем, 07 липня 2016 року було прийняте податкове повідомлення-рішення за № 18810, яким позивачеві визначено загальну суму штрафу у розмірі 39126,45 грн., а саме: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 338463,38 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 33846,34 грн. та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 26400,51 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 5280,11 грн. (а.с. 15).

Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпунктів 20.1.4 та 20.1.19 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно зі статтею 75 пунктом 75.1 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу, у відповідності до статті 75 пункту 75.1 підпункту 75.1.1 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Отже, особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.

28 грудня 2014 Верховною Радою України прийнято Закон України №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень якого встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

- з 01 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- з 01 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З аналізу викладених положень вказаного Закону, якими встановлений спеціальний порядок проведення перевірок суб'єктів господарювання за певними умовами, суд дійшов висновку про те, що запроваджені обмеження не стосуються камеральних перевірок, які є функцією здійснення повноважень контролюючим органом. Разом з тим, об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду від 13 лютого 2018 року у справі № 805/4016/16-а (провадження № К/9901/2424/17).

Відповідно до статті 210 пункту 201.10 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 пунктом 120-1.1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

В силу вимог статті 102 пункту 102.1. Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше. - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених норм права вбачається, що контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки з питань дотримання термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом.

Пунктом 35 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України встановлено, що норми статті 120-1 пункту 120-1.1 Податкового кодексу України не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 01 жовтня 2015 року.

Отже податкові накладні які були складені після 01 жовтня 2015, відповідно як у даній справі, у листопаді та грудні 2015 року мають бути зареєстровані у ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Враховуючи наведені норми права, якщо податкові накладні були складені після 01 жовтня 2015 року і фактично зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то до платника податку, відповідального за їх реєстрацію в ЄРПН, застосовуються штрафні санкції, визначені у статті 120-1 Податкового кодексу України.

Актом за № 35/28-06-41/05448610 від 06 липня 2016 року встановлено, що дані перевірки свідчать про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригувань до податкових накладних в ЄРПН в період за жовтень 2015 року - травень 2016 року.

До 01 січня 2016, а отже в період щодо якого було встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації частини податкових накладних статтею 120-1 пунктом 120-1.3 Податкового кодексу України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII названий пункт статті 120-1 Податкового кодексу України було виключено.

Суд вважає, що прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України за порушення 15-денного терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми Податкового кодексу України або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої Податковим кодексом України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.

Крім того суд звертає увагу на наступне.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" від 24.12.2015 № 909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 лютого 2018 у справі № 826/13930/16 (провадження № К/9901/3714/17).

Відповідно до статей 6 частини 2, 19 частини 2 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 2 КАС України, її частини 2 пунктів 1, 3, 5, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно.

Оскаржуване позивачем рішення відповідає вищезазначеним критеріям.

У відповідності до статті 2 частини 3 КАС України, основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: верховенство права; змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

У відповідності до статті 77 частини 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Застосоване судом законодавство - використане в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Закарпатгаз" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 25 липня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено 30 липня 2018 року.

СуддяС.Є. Гаврилко