Ухвала суду № 75723568, 31.07.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/4185/18

Провадження № 2-а/210/165/18

У Х В А Л А

іменем України

"31" липня 2018 р.

Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_2, розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСТ» до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №7 від 06.07.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 33148,00 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся 26.07.2018 року до суду з позовом до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №7 від 06.07.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 33148,00 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Так, ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1762, 00 гривень.

Однак, як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 06.07.2018 року №7; визнати протиправним та скасувати припис відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради №19 від 22.06.2018 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зокрема, зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручанням у його майнові права. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Враховуючи викладене вище, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування постанов відповідача суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у листі від 18 січня 2012 року №165/11/13-12.

Відтак, позивач звернувся до суду з двома вимогами – майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривень.

Тобто ставка судового збору за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий юридичною особою становить 1762,00 гривень.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати до суду оригінал платіжного документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Приведену у відповідність позовну заяву направити суду з копією для сторін.

Роз’яснити, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОСТ» до відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови №7 від 06.07.2018 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 33148,00 гривень залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О. В. Хлистуненко