Ухвала суду № 75722579, 07.08.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 1-кп/243/578/2018

Справа № 243/4888/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря Янчевського В.Ю.,

прокурора Яшкіної Є.Д.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Слов’янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження внесеного до ЄРДР за № 12017050510002254 від 05 вересня 2017 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який не працює, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, фактичне місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

В судовому засіданні прокурором Яшкіною Є.Д. заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтоване тим, що враховуючи, що останній попередньо переховувався від органу досудового розслідування, та суду, зокрема, порушивши встановлений запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, то в даному випадку, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Заслухавши думку захисника та обвинуваченого, які заперечували проти задоволення клопотання прокурора, та просили застосувати до обвинуваченого більш м?який запобіжний захід, думку законного представника обвинуваченого, яка підтримала думку прокурора, суд приходить до такого.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровця підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованого рішення суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно із вимогами п. «с» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), нікого не може бути позбавлено волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчиненню особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Відповідно до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Судом також враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 492 КПК України затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише в разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК.

Так, суд враховує, що тримання під вартою має застосовуватись до неповнолітнього лише як винятковий захід з визначенням якомога коротших термінів такого тримання та із забезпеченням періодичного перегляду через короткі проміжки часу підстав його застосування чи продовження (рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» від 28 жовтня 1998 року).

З наданих суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, на час інкримінованих подій був неповнолітнім. Під час досудового розслідування останній переховувався від органу розслідування, з листопада 2017 по травень 2018 року перебував у розшуку. Ухвалою слідчого судді від 25.05.2018 ОСОБА_3 був звільнений з-під варти та відносно нього був обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, проте ОСОБА_3 знову ухилився від суду та був оголошений у розшук.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на даний час обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ступень тяжкості якого може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, він ухилявся від органів досудового слідства та суду, внаслідок чого до нього неодноразово застосовувався привід та він був оголошений у розшук, потреби судового розгляду виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи ОСОБА_3 про який йдеться в клопотанні прокурора.

При цьому суд враховує відсутність можливості без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження встановити обставини, що мають значення у кримінальному провадженні, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризику або ризикам.

Суд вважає, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може вплинути на встановлення істини у справі, ухилитися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення або вплинути на свідків кримінального провадження. При цьому ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років. Також суд враховує, що цей запобіжний захід є винятковим, однак, на думку суду, жоден із більш м’яких запобіжних заходів у даному випадку не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Наведені обставини та відомості про особу ОСОБА_3,його попередня поведінка та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, у своїй сукупності свідчать про наявність на даний час ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і є достатніми для того, щоб вважати, що він може переховуватися від суду, у зв’язку з чим недостатньо застосовувати відносно нього більш м`який запобіжний захід.

За наведених обставин, суд приходить до переконання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартоюстроком на 60 діб, оскільки саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_3, створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, та встановлення обставин, що мають значення у кримінальному провадженні.

Оскільки ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, з урахуванням його попередньої поведінки, суд вважає за доцільне визначити йому також заставу в розмірі - 56 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить – 98672,00 грн.

Суд вважає, що з урахуванням особи ОСОБА_3, застава у зазначених межах здатна забезпечити виконання покладених на нього обов’язків.

У разі внесення застави, обвинувачений зобов’язаний прибувати за кожною вимогою суду, а також виконувати обов’язки: не відлучатися з м. Слов’янська без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи. В разі невиконання обов’язків застава звертається в доход держави.

Заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, суд приходить до висновку, що:

1) дана справа підсудна Слов’янському міськрайонному суду Донецької області;

2) справа підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні;

3) до судового розгляду необхідно викликати учасників судового провадження;

4) підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Згідно ч. 1 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Відповідно до ч. 2 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь складається щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом. З обвинувального акта вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення не досяг 18 річного віку, тому необхідно зобов’язати орган з питань пробації скласти відповідно до ст. 9 Закону України «Про пробацію», досудову доповідь - письмову інформацію для суду, що характеризує обвинуваченого.

З огляду на вищенаведене суд вважає за необхідне призначити кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, до судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 183-184, 193, 196, 314, 314-1 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_3, запобіжний захід у виді тримання під вартою в Бахмутській УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України, на строк 60 діб, тобто до 04 жовтня 2018 року включно.

Обвинувачений ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти після внесення застави у розмірі 56 (п?ятидесяти шести) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 98672 (дев?яносто вісім тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 00 коп. на депозитний рахунок: одержувач платежу територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області, поточний рахунок 37311047011792, банк отримувача Держказначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_3будуть покладені наступні обов’язки:

1) прибувати за кожною вимогою судді до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області;

2) не відлучатися із м. Слов’янськ Донецької області, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього вищевказаних обов’язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава звернута в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України прийняти до провадження Слов’янського міськрайонного суду Донецької області.

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 серпня 2018 року о 13-30 год. у приміщенні Слов’янського міськрайонного суду за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Добровольського, 2.

Доручити представнику органу персоналу пробації підготувати, відповідно до ст. 9 Закону України «Про пробацію», досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_3, яку подати до суду в строк до 13:30 години 15 серпня 2018 року.

Роз’яснити обвинуваченому право на можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити начальнику Слов?янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області, а також начальнику Бахмутської УВП № 6 Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_4