Рішення № 75722556, 07.08.2018, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/1219/18

2/303/888/18

номер рядка стат. звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2018 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі

головуючої судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічнорго акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_4, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги; визнання рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав незаконним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_7 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_3 до Публічнорго акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_4, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору відступлення права вимоги за кредитним договором та договору відступлення права вимоги за іпотечним договором недійсними та визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про державну реєстрацію прав.

Зазначає, що 18.01.2006 року між позивачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № MKZ0GK00000227 та договір іпотеки від 18.01.2006 року, за яким передано в іпотеку домоволодіння за адресою м.Мукачево, вул.Підгородська, буд.21, яке належало на праві власності позивачу та в якому вона до цього часу проживає. В даному договорі іпотеки міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до ст.36 ЗУ «Про іпотеку» в позасудовому порядку. З отриманих на адвокатський запит документів виявилося, що на забезпечення вищезазначеного кредитного договору 18.09.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки. Як стверджується в договорі відступлення права вимоги від 10.04.2015 року укладеного КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 на суму 231000,00 гривень, останній виконав взяті на себе зобов’язання за договором поруки, хоча підтверджуючих даних цього немає. Крім того, вказаним договором було передано право вимоги за відповідним іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 за № 1334 від 10.04.2015 року. В подальшому позивач отримала повідомлення від ОСОБА_4, яке містило суперечливі дані щодо заборгованості та попередження про намір звернути стягнення на предмет іпотеки. Так, 09.06.2015 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 було прийнято рішення про державну реєстрацію прав, індексний номер 21919527, згідно якого право власності на домоволодіння за адресою м.Мукачево, вул.Підгородська, буд.21 було зареєстровано за ОСОБА_4 та вчинено відповідний запис про право власності № 9961818 від 09.06.2015 року.

У зв»язку з цим просив визнати недійсними:

- договір від 10.04.2015 року про відступлення права вимоги за кредитним договором від 18.01.2006 № MKZ0GK00000227 укладений між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4

-договір від 10.04.2015 року про відступлення права вимоги за іпотечним договором укладеним між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1334;

-визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 від 09.06.2015 року про державну реєстрацію прав, індексний №21919527, згідно із яким право власності на домоволодіння № 21 по вул. Підгородська в м. Мукачеві було зареєстровано заКозел В.В., та виключити з Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про право власності від 09.06.2015 № 9961818.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 16 березня 2018 року відкрито провадження у справі.

26.03.2018 року від відповідача приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому він зазначив, що позовні вимоги в частині, що стосується дій нотаріуса, як державного реєстратора, щодо проведення реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі договору іпотеки, який містив іпотечне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя то вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Виходячи з наступного 09.06.2015 року ним була вчинена нотаріальна дія із нерухомим майном за адресою м.Мукачево, вул.Підгородська, буд.21, а саме засвідчено справжність підпису ОСОБА_4 на заяві – рішенні іпотекодержателя, прийнятого відповідно до ст..ст. 33, 35, 37 ЗУ «Про іпотеку». При цьому, на виконання вимог п.46 Порядку № 868 ОСОБА_4 надав йому оригінали відповідних документів.

Крім того, письмову вимогу про усунення порушень основного договору позивач отримала 29.04.2015 року, однак на протязі встановленого строку порушення не усунула та не заявила жодних заперечень проти вимог та намірів іпотекодавця, що відповідно до ч.3 ст.205 ЦК України є мовчазною згодою із діями іпотекодержателя ОСОБА_4 Дане звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачено в іпотечному договорі, що відповідає ч.1 ст.36 ЗУ «Про іпотеку» і воно не є примусовим стягненням в розумінні ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» та ЗУ «Про виконавче провадження».

Також, відповідач ОСОБА_5 в своїх запереченнях зазначив, що правовою підставою для реєстрації факту здійснення іпотекодержателем договірного звернення стягнення на предмет іпотеки є договір відступлення права вимоги за договором іпотеки, який був посвідчений 10.04.2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 за реєстром № 1334, даний договір відступлення права вимоги визнаний судом недійсним не був, а тому правочин вважається правомочним. З огляду на це його дії є прямим наслідком нотаріального посвідчення 10.04.2015 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 за реєстром № 1334 договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки та випливають з цього факту, а внаслідок здійснення реєстрації права власності на предмет іпотеки за ОСОБА_4 не завдали позивачу жодної шкоди, оскільки наявність в неї заборгованості по кредитному договору нею не заперечується.

03.05.2018 року на адресу суду від представника ПАТ КБ «Приватбанк» надійшов відзив на позовну заяву в якій зазначали, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі, так як при укладенні договору відступлення права вимоги 10.04.2015 року та договір про відступлення права вимоги від 10.04.2015 року дотримано вимог чинного законодавства. Окрім того. позивачка вже зверталася з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 10.04.2015 року, однак рішенням Мукачівського міськрайонного суду 30.09.2016 року відмовлено. Дане рішення набуло законної сили.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився , однак на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі з наведених підстав у позові, просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в судове засідання не з’явилися про причини неявки суду не повідомили, проте були повідомлені належним чином про дату та час судового засідання.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з’явилася про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, а також матеріали цивільної справи 2/303/1969/16, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.01.2006 року між ОСОБА_3 (на той час ОСОБА_8) Н.І. та ПАТ КБ «ПриватБанк» (на той час закритим акціонерним товариством) було укладено кредитний договір № MKZ0GК00000227, відповідно до умов ОСОБА_8 отримала кредит в розмірі 23493,00 євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі1,33 на місяць з кінцевим терміном повернення 18.01.2021 року.

На забезпечення виконання своїх зобов’язань за вказаним договором, ОСОБА_8 передала у іпотеку банку житловий будинок № 21 по вул.Підгородська в м. Мукачево. Договор іпотеки від 18.01.2006 року (а.с.35-36).

Згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9, шлюб зареєстрований 09.10.2007 року.(а.с.28).

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 березня 2009 року в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8 перед ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором від 18.01.2006 року в розмірі 203 550 грн. 97 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки – житловий будинок з господарчими будівлями в м.Мукачево, вул..Підгородська,21, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ЗАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_8 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем. Зазначене рішення виконане не було.(а.с.32-34).

18.09.2014 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за яким останній поручився за виконання позичальником за кредитним договором від 18.01.2006 року № MKZ0GК00000227 зобов’язань у розмірі 231000,00 гривень і повністю їх виконав. (а.с.131,132).

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

08.04.2015 року ОСОБА_4 виконав своє зобов’язання за договором поруки від 18.09.2014 року, сплативши на користь ПАТ КБ «Приватбанк» за кредитним договором на суму 231000 гривень.

10 квітня 2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір про часткове відступлення права вимоги за кредитним договором від 18 січня 2006 року (а.с.13), за умовами якого ОСОБА_4, як новий кредитор, прийняв право вимоги у розмірі передбаченому договором поруки від 18.09.2014 року.

10 квітня 2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір відступлення права вимоги за договором іпотеки від 18.09.2014 року (а.с.11), за умовами якого ОСОБА_4 прийняв право вимоги за вказаним договором іпотеки.

ОСОБА_4 набув право вимоги, як новий кредитор, до ОСОБА_3 за кредитним договором від 18 січня 2006 року та договором іпотеки від 18 січня 2006 року.

Отже, предмет іпотеки перейшов до ОСОБА_4 у зв’язку із зміною кредитора у зобов’язанні, тобто шляхом переходу прав кредитора до іншої особи, в існуючому зобов’язанні, що свідчить про те, що між поручителем і боржником не виникло нового зобов’язання, а мало місце перехід прав кредитора до іншої особи на підставі положень закону.

19.03.2015 року ОСОБА_4 направив повідомлення ОСОБА_8, як іпотекодавцю, про застосування іпотечного застереження, а у зв’язку з його невиконанням склав заяву-рішення про прийняття у власність спірного предмета іпотеки, яка 09.06.2015 року була посвідчена приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області. (а.с.62).

09.06.2015 року на підставі наданих ОСОБА_4 документів щодо своїх прав на предмет іпотеки та заяви про реєстрацію права власності, приватний нотаріус виніс рішення про реєстрацію за ним права власності на житловий будинок в м.Мукачево, вул.Підгородська, буд.21. Тобто, предмет іпотеки перейшов до ОСОБА_4 у зв’язку зі зміною кредитора у зобов’язанні, тобто шляхом переходу прав кредитора до іншої особи, в існуючому зобов’язанні, що свідчить про те, що між поручителем і боржником не виникло нового зобов’язання, а мало місце перехід прав кредитора до іншої особи на підставі положень закону.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_4 частково погасив кредитну заборгованість і до нього не могло перейти право регресу до боржника, є безпідставними, так як ОСОБА_4 не пред’являв вимог як особа, яка набула право регресу, а між банком і ним укладено договори про відступлення права вимоги. Отже він діяв як новий кредитор.

Так, як оплатного відступлення права вимоги не відбулось, договір факторингу не укладався, з цього приводу є рішення Мукачівського міськрайонного суду від 30 вересня 2016 року (а.с.135-137), а унаслідок виконання умов договору поруки ОСОБА_4, у подальшому банком з ним укладено договір відступлення права вимоги на що дозволу боржника згідно з ч.1 ст.516 ЦК України не потрібно, він і не пред’являв претензії до боржника.

Посилання позивача, щодо поширення на договори про відступлення прав вимоги дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не заслуговують на увагу, так як такі не підпадають під його дію, оскільки воно не є звернення стягнення. Здійснене відступлення права вимоги на користь добросовісного поручителя, а не іншої особи, не відбулось відступлення боргу або кредитної заборгованості, так як відступлено регресне право вимоги добросовісному поручителю, який виконав свої зобов’язання.

Відповідно до ст..141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст. ст. 12,81,141,263-265 ЦПК України, ст.ст. 512-514,516,526,610,611 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_4, приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_5, третя особа приватний нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів відступлення права вимоги; визнання рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав незаконним та його скасування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Закарптської області протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення відповідно до вимог 354, 355 ЦПК України, розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції закону №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року).

Позивач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканка м.Мукачево, Підгородська буд.21, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач:Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код за ЄДРПОУ:14360570, юридична адреса 01001 вул.Грушевського 1д, м.Київ, Україна.

Відповідач:Козел ОСОБА_10, мешканець м.Мукачево, вул.Метрополита Володимира, буд.24, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач:ОСОБА_5,м.Ужгород пл..ОСОБА_11,21

Третя особа: ОСОБА_6, м.Мукачево, вул..Маргитича, 12-1.

Повний текст рішення складено 07 серпня 2018 року.

Головуюча Л.В. Курах