Ухвала суду № 75722477, 06.08.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6135/15-ц

Провадження № 2/265/9/18

У Х В А Л А

06 серпня 2018 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Міхєєвої І.М.

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 – ОСОБА_3 про доручення здійснити рецензування висновку експерта,

по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі-продажу дверей, стягнення грошових коштів сплачених за двері, стягнення пені за прострочку виконання робіт, стягнення грошових коштів за неякісний монтаж дверей, стягнення моральної шкоди, стягнення матеріальної шкоди на придбання лікарських засобів у зв»язку із заподіянням шкоди здоров»ю та стягнення грошових коштів за проведення санітарно-гігієнічного дослідження,

В С Т А Н О В И В:

В ході розгляду даної справи судом за клопотанням позивачки ОСОБА_4 було призначено судово - товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експерту ОСОБА_7

23 листопада 2017 року до суду наданий висновок експерта № 12 від 01 листопада 2017 року судової будівельно-технічної експертизи.

Ознайомившись із наданим висновком представник відповідача ОСОБА_3 заявила клопотання про доручення Міністерству юстиції України здійснити рецензування вказаного висновку судової будівельно-технічної експертизи.

Обгрунтовуючи заявлене клопотання посилалася на те, що висновок не відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.

Вказує, що по справі було призначено судово-товарознавчу експертизу, яка не входить до компетенції експерта ОСОБА_7, однак фактично ним проведена інша експертиза – судова будівельно-технічна, яка по справі не призначалася. При проведенні експертизи експертом застосовано нормативний акт Російської Федерації, який не підлягає застосуванню, так як не ратифікований в Україні для застосування, зокрема: Класифікатор основних видів дефектів в будівництві і промисловості будівельних матеріалів, затверджений головною інспекцією Держархбуднагляду РФ 17 листопада 1993 року. Також експертом застосовано нормативний акт, який втратив чинність на час надання висновку, а саме: ДСТУ Б.В.2.6.-15-99 Державний стандарт України «Конструкції будівель і споруджень. Вікна і двері полівінілхлоридні. Цей нормативний акт був скасований наказом Мністерства регіонального розвитку № 440 від 30 грудня 2011 року. Крім того, у висновку експерта відсутнє жодне посилання на те, що предметом дослідження є двері виготовлені саме з профілів із не пластифікованого полівінхлориду (ПВХ), на які розповсюджувався вказаний ним ДСТУ. Надаючи висновок про відхилення площини дверей від допустимої норми, експертом не надано опису предмету дослідження кожної двері (розмір, висоту, ширину, товщину, матеріал з якого виготовлені, не визначено по кожному об»єкту розміри цих відхилень). Висновок містить посилання на те, що відхилення складає 2,5 мм. на 1 м.висоти, однак відповідно до вимог ДСТУ (на яке послався експерт) відхилення 2 мм. на 1 погонний метр є допустимим, двері по висоті більше ніж 1 м., тому розмір відхилення треба визначати з урахуванням висоти кожної двері, чого експертом зроблено не було. При проведенні дослідження експертом було застосовано ДСТУ –НБ В.2.6.-146:2010, який не підлягає застосуванню в даному випадку, так як визначає вимоги до встановлення зовнішніх дверей, а не міжкімнатних та ГОСТ 30971-2012 «Міждержавні стандарти монтажних вузлів прилягання віконних блоків до стінних отворів», сфера дії якого не поширюється для міжкімнатних дверей. Окрім цього, висновок експерта складений не державною мовою, а російською.

Так як експерт ОСОБА_7 не є фахівцем державної експертної установи, а наданий ним висновок по даній справі викликає у відповідача сумніви щодо його відповідності вимогам нормативних актів, встановлених для проведення судових експертих, просить доручити Міністерству юстиції України здійснити перевірку – рецензування наданого ним висновку № 12 від 01 листопада 2017 року.

При розгляді клопотання представник відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтримала доводи, наведені в ньому та просила суд задовольнити клопотання.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на розгляд справи до суду не з’явилися, про час та місце її розгляду повідомлені в установленому законом порядку.

Позивачка ОСОБА_4 та її представники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заперечували проти заявленого клопотання, посилаючись на те, що висновок експерта відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням представника позивача судовий експерт ОСОБА_7, підтвердив складений ним висновок експерта за №12 від 01 листопада 2017 року в межах даної цивільної справи. Надав суду письмові пояснення, де вказав, що в ухвалою суду від 19 серпня 2016 року було призначено судову - товарознавчу експертизу, яка не входить до його компетенції, проте питання зазначені в ухвалі суду стосувалися саме будівельно-технічих досліджень, тому фактично в межах його висновку за № 12 ним складено висновок судово-технічної експертизи. Також зазначив, що визначення матеріалу з якого були виготовлені дверні блоки не входить до його компетенції, тому він керувався відомостями зазначеними в накладній (блоки ПХВ). Окрім того, зазначив, що ДСТУ Б В.2.6-15-99, державний стандарт України «Конструкція будівель та споруд Вікна та двері полінівілхлоридні. Загальні технічні умови» дійсно застосований ним помилково, оскільки він скасований. Фактично він керувався ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 та ДСТУ Б В.2.6-79:2009. Всі інші нормативні акти які використовувалися ним при складені висновку вказані вірно. Вважав, що підстав для перевірки його висновку не має.

Заслухавши думку учасників судового розгляду щодо заявленого клопотання суд приходить до висновку про його задоволення виходячи з наступних підстав.

Особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, а також порядок здійснення контролю за дотриманням цими експертами вимог нормативно-правових актів, що регулюють питання судово-експертної діяльності визначаються Інструкцією про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3505/5 (надалі – Інструкція).

У відповідності до п.п.1,2,7,9 Розділу ІУ Інструкції, метою контролю за діяльністю судових експертів є перевірка дотримання ними вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (далі - перевірка).

Перевірка відповідності висновків вимогам нормативно-правових актів та правильності застосування методів дослідження здійснюється шляхом рецензування висновків фахівцями науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи те, що висновок експерта № 12 від 01 листопада 2017 року судової будівельно-технічної експертизи (т.2а.с. 164-173) по справі наданий експертом ОСОБА_7, який не є фахівцем державної експертної установи, вказаний висновок викликає сумніви у відповідача щодо його відповідності вимогам нормативних актів встановлених для призначення судових експертиз, з метою забезпечення принципів змагальності та диспозитивності сторін по справі, а також об’єктивного розгляду справи, суд приходить до висновку про призначення по справі рецензування висновку експерта за № 12 з точки зору його відповідності вимогам законодавства про судову експертизу, застосування методів і методик проведення судових експертиз та відповідності наданих висновків обставинам справи.

На підставі Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3505/5, ст.2,12,13, 43 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про доручення Міністерству юстиції України здійснити рецензування висновку судової будівельно-технічної експертизи за №12 від 01 листопада 2017 року по справі за позовною заявою ОСОБА_4 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про розірвання договору купівлі-продажу дверей, стягнення грошових коштів сплачених за двері, стягнення пені за прострочку виконання робіт, стягнення грошових коштів за неякісний монтаж дверей, стягнення моральної шкоди, стягнення матеріальної шкоди на придбання лікарських засобів у зв»язку із заподіянням шкоди здоров»ю та стягнення грошових коштів за проведення санітарно-гігієнічного дослідження, задовольнити частково.

Призначити у справі рецензування висновку експерта №12 судової будівельно-технічної експертизи від 01 листопада 2017 року, (т.2 а.с.164-173) складеного судовим експертом ОСОБА_7 (свідоцтво на право проведення судових експертиз № 1020, видане Міністерством юстиції України 29 вересня 2006 року) з точки зору його відповідності вимогам законодавства про судову експертизу, застосування методів і методик проведення судових експертиз та відповідності наданих висновків обставинам справи.

Проведення рецензування доручити Донецькому Науково-Дослідному Інституту Судових Експертиз (м. Слов’янськ, 84112, вул. Поштова, 67)

Попередити експертів про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

Витрати по проведенню рецензування покласти на відповідача ОСОБА_2.

Для проведення рецензування направити матеріали цивільної справи № 2\265/696\16

Провадження у справі зупинити на час проведення рецензування.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський суд міста Маріуполя Донецької області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя _____