Ухвала суду № 75722474, 06.08.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2-зз/243/10/18

Справа № 2-1057/2006

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року м. Слов’янськ

Суддя Слов’янського міськрайонного суду Донецької області Мінаєв І.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, про скасування заходів забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2018 року до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.

03 серпня 2018 року вказане клопотання повторним автоматизованим розподілом судової справи передано на розгляд судді Мінаєву І.М.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Дослідивши клопотання про скасування заходів забезпечення позову та додані матеріали, суд приходить до висновку, що його подано без додержання вимог передбачених ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) тощо.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» (далі – Постанова), позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред’явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року№2677-VI) (далі Закон про виконавче провадження).

В порушення зазначених вимог закону, клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову не містить зазначення сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Пунктом 10 Постанови передбачено також, що, зокрема, у матеріалах справи залежно від предмета та підстави позову мають бути належним чином завірені копії акта опису та арешту, постанови про арешт коштів чи майна боржника, вироку, рішення суду або іншого органу, на виконання яких проводився опис і арешт, матеріали, що є в кримінальній справі щодо належності описаного майна і джерел коштів на його придбання, документи про право власності на майно, кредитні зобов’язання, реєстраційні посвідчення, паспорти та інші документи, що видаються на це майно.

Всупереч наведеним вимогам, клопотання не містить будь – яких матеріалів, відповідно до яких можливо встановити підстави накладення арешту та перелік майна, на яке було накладено арешт.

В своєму клопотанні ОСОБА_1 як на підставу накладення арешту на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, посилається на ухвалу суду від 29 березня 2006 року на підставі якої були внесені відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, втім, в матеріалах клопотання ані вказана ухвала суду (документ органу, на виконання якого проводився арешт майна), а ні відомості які свідчать про внесення відповідної заборони відчуження до Єдиного реєстру заборон відсутні.

Дослідженням клопотання та доданих матеріалів, також встановлено, що його подано без додержання вимог, викладених у ч. 4 ст. 177 ЦПК України, якою передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З досліджених матеріалів клопотання судом не вбачається підстав, передбачених ЗУ «Про судовий збір», або іншими законодавчими актами, за якими заявниця звільнена від сплати судового збору. Клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав, передбачених ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» також не заявлено.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17 жовтня 2014 року, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.

Враховуючи наведене, а також те, що судом не знайдено підстав для звільнення заявниці від сплати судового збору за звернення до суду із даним клопотанням, суд приходить до висновку, що його слід залишити без руху, із наданням заявниці строку для усунення зазначених недоліків.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає ЗУ «Про судовий збір».

За змістом частини 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений на 01 січня 2018 року становить – 1 762,00 грн.

Таким чином, за звернення ОСОБА_1 до суду із вимогою про зняття арешту, розмір судового збору становить – 704,80 грн.

Крім того, суд зазначає, що за вимогами ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Частинами 1,2 статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із частиною 3 вказаної статті, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дане клопотання про скасування заходів забезпечення позову слід залишити без руху, із наданням заявниці строку для усунення недоліків.

При цьому суд зазначає, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд.

Керуючись ст.ст. 175 - 177 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, про скасування заходів забезпечення позову – залишити без руху та надати заявниці строк в 10 (десять) днів з дня вручення їй копії цієї ухвали для надання суду:

- позовної заяви із зазначенням: повного найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), як то матеріали, відповідно до яких можливо встановити підстави накладення арешту та перелік майна, на яке було накладено арешт (документ органу, на виконання якого проводився арешт майна), відомості які свідчать про внесення відповідної заборони відчуження до Єдиного реєстру заборон, тощо.;

До позовної заяви мають бути додані її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

- документів, що підтверджують сплату судового збору в сумі - 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп., якщо докази на підтвердження звільнення заявниці від сплати судового збору відсутні.

Кошти в оплату судового збору мають бути перераховані на р/р 31218206005075, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів - Слов’янське УК/м. Слов’янськ/22030101, код ЄДРПОУ - 37803368, МФО – 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030101.

У випадку не усунення недоліків у строк, встановлений судом, клопотання вважатиметься неподаним і буде повернуте заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_3