Ухвала суду № 75721517, 02.08.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/18370/17

Провадження № 2-з/234/36/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Краматосрьк

Суддя Краматорського міського суду Донецької області Демидова В.К., розглянувши заяву представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ :

01 серпня 2018 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, яку мотивує тим, що в провадженні Краматорського міського суду Донецької області розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_2 про відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.

ТОВ "САІР+" 11.01.2018 р. звернулося до суду із зустрічним позовом про відшкодування шкоди.

Згідно обсягу позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 вартість майнової шкоди в розмірі 111 321,00 грн..

До відкриття провадження по справі позивач намагався врегулювати спір з відповідачкою, але, вона не визнає своєї вини, а навпаки намагається вину перекласти на позивача, у зв'язку з чим є побоювання, що ОСОБА_3 не буде виконувати рішення суду та відшкодовувати спричинені збитки.

Підтвердженням невизнання відповідачкою своєї вини в пожежі є власні заперечення ОСОБА_3 в судовому засіданні.

Між тим, на сьогоднішній день є висновки експертного дослідження Харківського НДІ судових експертиз імені Бокаріуса, які не оскаржені.

Встановлена причина пожежі, що сталася 18.10.2017 року в приміщенні позивача.

Згідно висновку пожежа сталася з причини порушення відповідачкою правил пожежної безпеки. В судовому засіданні вона та свідок, який є її чоловіком, ОСОБА_4 визнали, що обладнання та електроінвентар, які знаходилися в орендованому приміщенні, належали ОСОБА_3 В тому числі, відповідачка та свідок визнали, що саме вони розміщували своє обладнання в орендованому приміщенні.

Отже, саме ОСОБА_3 відповідає за відшкодування позивачу збитків, які виникли з причини пожежі 18.10.2017 року.

Ознакою недобросовісності відповідачки та підтвердженням факту її ухилення від відповідальності є факт знищення відеорегистраторів камер відео спостереження, які були розташовані в орендованому приміщенні, та зміна обстановки в місці пожежі, що було підтверджено визнанням цього факту з боку свідка ОСОБА_4 ним особисто та відображено в Акті огляду місця пожежі й Висновку від 20.11.2017 р.

Отже, є підстави стверджувати, що відповідачка не буде виконувати рішення суду.

Згідно ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, просить суд накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачу ОСОБА_3.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що на даний час між сторонами виникли спірні відносини щодо відшкодування шкоди.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_3 належить квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина перша ст. 150 ЦПК передбачає види забезпечення позову, а саме: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов’язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч. ч. 5,6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до роз’яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи наведене, суд вважає такими, що заслуговують на увагу доводи представника позивача стосовно того, що неприйняття такого заходу забезпечення позову як арешт майна відповідача може зробити неможливим виконання можливого рішення суду, оскільки вказане майно може бути відповідачем відчужене, у зв’язку із чим, з урахуванням обставин справи, суд вважає за доцільне вжиття такого заходу забезпечення позову як арешт, оскільки він в першу чергу, покликаний на забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, з метою захисту прав та законних інтересів осіб при розгляді справи та приймаючи до уваги, що неприйняття заходів до забезпечення позову може ускладнити, або зробити неможливим виконання рішення суду, суд доходить до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 про забезпечення позову –задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 51,7 кв.м, житловою площею 29,1 кв.м, яка належить відповідачу ОСОБА_3, на підставі договору купівлі –продажу, серія та номер: 2038, виданий 26.08.2016, видавник: Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Донецької області, ОСОБА_5

Копію ухвали суду направити Управління реєстраційних повноважень міської ради та ведення реєстру територіальної громади Краматорської міської ради Донецької області, для виконання, сторонам, для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міськрайонний суд Донецької області протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя ОСОБА_6