Постанова № 75720548, 02.08.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №475/74/18 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.

Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Микитюк О.Ю., Трояновської Г.С.,

з участю секретаря судового засідання Пеклін Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу № 475/74/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2018 року, яке ухвалене під головуванням судді Вдовиченко Т.М. в м. Бердичеві,

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі - ПАТ КБ «Приватбанк» або банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 (надалі - позичальник або боржник). Просило станом на 30 листопада 2017 року стягнути загальну заборгованість за кредитним договором у сумі 77 349,04 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 3 295,78 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом - 66 041,78 грн., заборгованості за пенею та комісією - 3 852 грн. та штрафу (фіксованої частини) 500 грн. і (процентної складової) 3 659,48 грн. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що відповідно до умов кредитного договору б/н від 06 листопада 2008 року банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 4 100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Позичальник своїх зобов'язань за договором не виконала, оскільки кредит не повернула та проценти за користування не сплатила.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ «Приватбанк» подало апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на пояснення відповідача, які остання надавала у судовому засіданні. Так, заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 визнала ті обставини, що у 2008 році отримала платіжну картку з кредитними коштами 500 грн., а згодом, у зв'язку з втратою картки, банк видав нову, строк дії якої закінчився у 2014 році. При цьому остання запевняла, що за даним кредитним договором коштів у сумі 4 100 грн. не отримувала, а ті кошти, що отримала, повернула.

Перевіривши відповідно до положень ст.367 ЦПК України законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що в порушення вимог ст.81 ЦПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 06 листопада 2008 року отримала платіжку картку з кредитними коштами на суму 4 100 грн., що дані кошти були перераховані на платіжну картку, яка була видана відповідачу в 2008 році та остання ними користувалася.

Апеляційний суд не може погодитися із висновками суду першої інстанції з таких мотивів.

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що відповідач не підписувала 06 листопада 2008 року заяву, яка разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком Договір про надання банківських послуг (а.с.12).

Перед укладенням договору відповідач ознайомилася, зокрема, із Умовами та Правилами надання банківських послуг, які були надані останній у письмовому вигляді. Своїм підписом вона підтвердила факт своєї згоди із умовами та правилами, які надає банк клієнту в разі укладення відповідного правочину. ОСОБА_1 також зобов'язалася виконувати вимоги, зокрема, Умов та Правил надання банківських послуг.

У заяві від 06 листопада 2008 року також зазначено, що кредитна картка «Універсальна», розмір кредитного ліміту 500, валюта кредитування - гривня, базова відсоткова ставка за кредитним лімітом на момент підписання договору 3% на місяць із розрахунку 360 днів у році, термін дії картки - січень місяць 2010 року.

За нормами частин 1 та 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору, підпис під якими не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору.

Статтею 633 ЦК України передбачено, що договори, які укладаються банком з фізичними особами є публічними. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За таких обставин колегія суддів апеляційного суду доходить до висновку, що при укладенні правочину сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору та 06 листопада 2008 року уклали договір про надання банківських послуг, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна», із кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки - січень 2010 року. Із довідки, наданої позивачем, убачається, що за даним кредитним договором було надано наступні кредитні картки: НОМЕР_2 із датою відкриття 06 листопада 2008 року та терміном дії до січня 2010 року та НОМЕР_3 із датою відкриття 16 лютого 2011 року та терміном дії до грудня 2014 року (довідка приєднана до матеріалів справи). Зміст даної довідки повністю узгоджується із поясненнями відповідача, які остання надавала у суді першої інстанції, а тому встановлені обставини сумніву у колегії суддів апеляційного суду не викликають.

Окрім того, Умови та Правила надання банківських послуг є складовою частиною кредитного договору (а.с.13-18). Підпис відповідача під ними не є обов'язковим. Належними та допустимими доказами не доведено дії інших Умов та Правил під час укладення договору ніж ті, що знаходяться у матеріалах даної справи та додані до позовної заяви позивачем під час звернення останнього з відповідним позовом до суду першої інстанції.

Згідно зі змістом пункту 5.3 Умов і Правил надання банківських послуг право зміни розміру кредитного ліміту на платіжну картку сторони залишили за банком у односторонньому порядку за його власним рішенням та без попереднього повідомлення позичальника. Ця умова договору стосується як зменшення, так і збільшення розміру кредитного ліміту.

Із довідки банка слідує, що за даним кредитним договором старт карткового рахунку НОМЕР_2 відбувся 06 листопада 2008 року з кредитним лімітом 500 грн. Відповідно до Умов і Правил надання банківських послуг у односторонньому порядку банк (позивач) змінював кредитний ліміт: 03 березня 2011 року банк збільшив кредитний ліміт відповідачу до 600 грн., 28 квітня 2011 року - до 700 грн., 27 травня 2011 року - до 800 грн., 18 жовтня 2011 року банк зменшив відповідачу кредитний ліміт до 660 грн., 13 квітня 2012 року - до 610 грн., 15 жовтня 2012 року банк збільшив відповідачу кредитний ліміт до 2 000 грн., а 26 червня 2013 року банк збільшив відповідачу кредитний ліміт за даним кредитним договором до 4 100 грн. (довідка приєднана до матеріалів справи).

Карта може бути використана держателем для оплати товарів і послуг, отримання/внесення грошових коштів у банківських установах і через банкомати, з метою інших банківських операцій, передбачених Договором.

Згідно з розрахунку заборгованості відповідач кредитною карткою користувалася (а.с.9-11).

Отже, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовані доводи апеляційної скарги відносно збільшення банком у односторонньому порядку кредитного ліміту до 4 100 грн. Наданими кредитними коштами відповідач користувалася, але тіло кредиту повністю не повернула та процентів за користування кредитом у повному обсязі не сплатила.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до розрахунку банка за тілом кредиту утворилася заборгованість у сумі 3 295,78 грн. Розрахунок банка по тілу кредиту відповідачем належними та допустимими доказами не спростований (а.с.9-11).

Разом із тим, апеляційний суд не може погодитися із розрахунком заборгованості за процентами за користування кредитом, оскільки такий не відповідає умовам укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг. Проценти на неустойку нараховуватися не повинні. Отже, заборгованість за процентами за користування кредитом, із урахування коштів, що вносилися на погашення заборгованості, складає 3 856,96 грн. за період з 06 листопада 2008 року по 30 листопада 2017 року.

Відповідно до пункту 9.6 Умов і Правил надання банківських послуг при відсутності на картрахунку картки грошових коштів у розмірі достатньому для оплати послуг банка для продовження строку дії картки та при ненадходженні грошових коштів упродовж 3 місяців із часу закінчення строку дії картки, банк стягує комісію за обслуговування рахунку згідно з діючими тарифами. Комісія стягується щомісячно. У разі, якщо залишок на картрахунку менше розміру комісії, встановленої Тарифами банка, розмір комісії за обслуговування картрахунку встановлюється в розмірі залишку коштів на картрахунку.

Розмір комісії, нарахованої банком за період з 01 вересня 2013 року по 01 січня 2014 року, на 01 лютого 2014 року та 01 березня 2014, з 01 квітня 2014 року по 30 листопада 2017 року в сумі 3 852 грн., підтверджується розрахунком, який відповідачем не спростований жодними доказами.

Ураховуючи вищевикладене, належить стягнути з відповідача на користь банка тіло кредиту в сумі 3 295,78 грн., проценти за користування кредитом у сумі 3 856,96 грн. та комісію у сумі 3 852 грн.

Із огляду на вищевикладене, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.376 ЦПК України та ухвалює нове судове рішення, яким позов банка задовольняє частково, стягуючи з позичальника на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг в сумі 11 004,74 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 3 295,78 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 3 856,96 грн. та заборгованості за комісією (пенею) - 3 852 грн.

За умовами даного кредитного договору комісія та штраф є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (пункт 8.6 Умов та Правила надання банківських послуг).

Отже, в частині стягнення штрафу в сумі 4 159,48 грн. (фіксованої частини та процентної складової) та решти процентів за користування кредитом у сумі 62 184,82 грн. відмовляється.

У зв'язку з вищевикладеним змінюється розподіл судових витрат відповідно до приписів ст.141 ЦПК України. Так, вимоги банка задоволенні на 14,23%, а тому на користь позивача стягується з відповідача судовий збір у сумі 626,83 грн., сплачений при зверненні кредитора до суду та подачі апеляційної скарги, що пропорційно задоволеним вимогам (4 405 грн. х 14,23 :100).

Відповідно до п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 частини шостої ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитним договором від 06 листопада 2008 року в сумі 11 004,74 грн., яка складається із: 3 295,78 грн. заборгованості за тілом кредиту, 3 856,96 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 3 852 грн. пені та 626,83 грн. судового збору.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Головуюча Судді:

Повний текст постанови складений 06 серпня 2018 року.