Рішення № 7571899, 12.01.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.01.10р.Справа № 17/329-09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія", м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 53 065 грн. 32 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Хижня В.В., довір. № 7 від 01.01.10р.;

від відповідача: Мовсесова Г.Г., довір. № 24-5-131 від 02.12.09р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (надалі –відповідач) суму 48 674 грн. 88 коп. основного боргу, 3 135 грн. 86 коп. пені, 704 грн. 49 коп. інфляційних, 550 грн. 09 коп. 3% річних, а всього 53 065 грн. 32 коп. заборгованості за порушення виконання зобов’язань по договору № 70/Е/553080994 транспортно-експедиторського обслуговування вантажів при організації залізничних перевезень від 01.03.08р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечує частково. У відзиві на позов вказує на те, що дійсно у підприємства існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар та зазначає про невідповідність заявлених сум штрафних санкцій, у зв’язку із допущенням помилки при здійсненні їх розрахунку.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.03.2008 року між позивачем (експедитором) та відповідачем (замовником) був укладений договір № 70/Е/553080994 на виконання транспортно-експедиторського обслуговування вантажів при організації залізничних перевезень (далі - Договір), у відповідності з умовами якого експедитор прийняв на себе зобов’язання з організації транспортно-експедиторського обслуговування перевезень вантажів замовника в залізничних вантажних вагонах загального парку залізниць, а також власних (орендованих) вагонах експедитора, а замовник, в свою чергу, здійснювати оплату наданих позивачем послуг на умовах цієї угоди.

Згідно п. 3.4 зазначеного договору остаточний розрахунок між сторонами провадиться за фактично надані послуги в кожному звітному місяці в строк не пізніше 3-х банківських днів з дати підписання акту виконаних робіт, що надається експедитором до 10-го числа місяця, наступного за звітним, що також передбачено приписами п. 2.2.7 цього ж договору.

Встановлено виконання позивачем взятих на себе Договірних зобов’язань та надання транспортно-експедиторських послуг замовнику належним чином.

Так, згідно акту виконаних робіт № 6 від 31.10.08р. позивачем у жовтні 2008 року на умовах договору було надано послуги на загальну суму 236 930 грн. 40 коп., де у відповідності із двостороннім корегуванням грошової суми по вказаному акту від 26.12.08р. сторони дійшли згоди, що загальна сума вартості оплати наданих експедитором послуг складає загальну суму 121 688 грн. 88 коп., з урахуванням ПДВ.

При цьому, відповідач визнав надані позивачем послуги в названій вище сумі наданих послуг, водночас листом № 15/1571 від 29.12.08р., направленим в адресу позивача, просив останнього надати можливість сплатити надані послуги на протязі п’яти місяців рівними частинами (розстрочити), починаючи з січня 2009 року.

На підставі чого, сторонами по справі було підписано гарантійний (договірний) лист за № 17/0015 яким узгоджено та затверджено графік погашення заборгованості у вигляді сплати по 24 337 грн. 78 коп. щомісяця з січня по квітень 2009 року.

Відповідач умови та строки названого вище графіку погашення заборгованості виконав частково, внаслідок чого виникла спірна сума основного боргу 48 674 грн. 88 коп., яка до того ж визнається відповідачем.

Окрім того, позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача листи-вимоги (а.с. 35-37) з проханням оплатити спірну суму основної заборгованості в добровільному порядку, які були залишенні останнім без відповіді та задоволення.

На підставі п. 4.2 Договору позивач за порушення строків будь-яких платежів нарахував позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, яка згідно обґрунтованого розрахунку експедитора становить суму 3 135 грн. 86 коп.

За прострочення грошових зобов’язань на підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на суму основного боргу суму 550 грн. 09 коп. 3% річних та 704 грн. 49 коп. індексу інфляції, розмір яких відображається у розрахунку позивача.

Відповідач доказів погашення зазначеної заборгованості господарському суду на час розгляду справи не надав.

Суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахованого розміру індексу інфляції господарський суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у сумі 509 грн. 58 коп.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов’язання перед позивачем, тому позовні вимоги про примусове стягнення з відповідача суми 48 674 грн. 88 коп. основного боргу, 3 135 грн. 86 коп. пені, 509 грн. 58 коп. інфляційних, 550 грн. 09 коп. 3% річних, –є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21; ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна транспортна компанія" (04070, м. Київ, вул. Григорія Сковороди, 21/16; ЄДРПОУ 33052684) суму 48 674 грн. 88 коп. (сорок вісім тисяч шістсот сімдесят чотири грн. 88 коп.) основного боргу, 3 135 грн. 86 коп. (три тисячі сто тридцять п’ять грн. 86 коп.) пені, 509 грн. 58 коп. (п’ятсот дев’ять грн. 58 коп.) інфляційних, 550 грн. 09 коп. (п’ятсот п’ятдесят грн. 09 коп.) 3% річних, 528 грн. 70 коп. (п’ятсот двадцять вісім грн. 70 коп.) державного мита, 235 грн. 16 коп. (двісті тридцять п’ять грн. 16 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –13.01.10р.