Постанова № 75718694, 01.08.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2018 року м.Дніпро Справа № 904/9506/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Чимбар Л.О.,

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: Підлужний В.М., ордер серія ДП №1548/000045 від 03.05.2018, адвокат;

від відповідача-1: Конарева С.К., довіреність №7/10-154 від 17.01.2018, представник;

інші учасники процесу двічі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 року, ухвалене суддею Бєлік В.Г., повний текст якого складений 27.04.2018, у справі №904/9506/17

за позовом Фізичної особи - підприємця Таланової Лариси Борисівни, м. Дніпро

до відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-2: Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-3: Приватного підприємства виробничої фірми "Стронг", м. Дніпро

про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 та визнання недійсним договору № 407 ОП від 14.03.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області звернулась Фізична особа-підприємець Таланова Лариса Борисівна з позовною заявою до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, Комунального підприємства "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради та Приватного підприємства виробнича фірма "Стронг", в якій просила:

- визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 № "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі" в частині затвердження в № п/п 250 Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі майданчика для паркування, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, в районі будинку 10А площею для паркування 805,0 кв.м. на 70 місць для паркування;

- визнати недійсним договір № 407 ОП від 14.03.2017, укладений між Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради та Приватним підприємством виробничою фірмою "Стронг".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 року у справі №904/9506/17 (суддя Бєлік В.Г.) визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 року "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі" з подальшими змінами та доповненнями в частині затвердження в Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі майданчика для паркування, що розташований за адресою: м. Дніпро, вулиця Академіка Образцова, в районі будинку 10 А, площею для паркування 805,0 кв. м. на 70 місць для паркування.

Відмовлено в позові в частині визнання недійсним договору №407 ОП від 14.03.2017 року, укладеного між Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради та Приватним підприємством виробнича фірма "Стронг".

Стягнуто з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Таланової Лариси Борисівни судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

Стягнуто з Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Таланової Лариси Борисівни витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати у задоволеній частині, прийняти нове рішення, яким позивачу у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зазначає, що господарським судом не взято до уваги той факт, що на момент підготовки, візування проекту рішення, так і на момент прийняття рішення виконавчого комітету міської ради від 30.11.2016 № 587 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі", жодних угод між Дніпровською міською радою та Позивачем щодо користування земельною ділянкою по вул. Академіка Образцова, 10 А не існувало. Для поновлення строку договору оренди земельною ділянкою по вул. Академика Образцова, 10 А Позивачем не приведено у відповідність істотні умови договору оренди землі і не надані Дніпровській міській раді для прийняття відповідного рішення.

Стверджує про законність оскаржуваного рішення виконавчого комітету з огляду на наявність всіх формальних реквізитів відповідного документу, а саме прийняття його на засіданні виконавчого комітету Дніпровської міської ради більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету міської ради та підписання міським головою у відповідності до п.6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Зауважує на тому, що правовою основою виникнення права користування земельною ділянкою є лише рішення органу місцевого самоврядування, у зв'язку з чим через відсутність рішення органу місцевого самоврядування відсутні підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що враховуючи приписи статті 15 Закону України "Про оренду землі", категорія земельної ділянки не є істотною умовою договору. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів направлення будь-яких листів, заперечень чи пропозицій Відповідача відносно поновлення договору оренди.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.06.2018 (колегія суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді Березкіна О.В., Чимбар Л.О.) Виконавчому комітету Дніпровської міської ради відновлено строк для подачі апеляційної скарги; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі № 904/9506/17, судове засідання призначено на 19.06.2018; зупинено дію рішення на час розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання 19.06.2018 представники Відповідача-2, Відповідача-3 не з`явились, в зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги був відкладений на 01.08.2018.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2018, у зв'язку з відпусткою судді Березкіної О.В. справу №904/9506/17 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Чимбар Л.О.

В судовому засіданні 01.08.2018 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Між Дніпропетровською міською радою (далі-орендодавець, відповідач-1) та Фізичною особою-підприємцем Талановою Ларисою Борисівною (далі-орендар, позивач) було укладено Договір оренди землі № б/н від 01.06.2006, згідно умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,2462 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, АНД район, вул. Академіка Образцова 10-А і зареєстрована в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 210100000:01:506:0055 згідно з планом земельної ділянки (т. 1, а.с. 34-37).

Відповідно до п.1.3 договору, підставою для передачі земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 01.03.2006 № 168/34.

У відповідності до п.2.1 договору, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 0,2462 га.

Талановою Л.Б., після відведення земельної ділянки площею 0,2462 га під організацію стоянки, було отримано усі необхідні дозволи на будівництво.

Після завершення будівництва отримано акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, затверджений рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради № 2847 від 21.10.2004, оформлено техпаспорт із зазначенням опису об'єкту стоянки з площами будівлі та допоміжних складових об'єктів щодо розміщення автостоянки за цією ж адресою (т. 1, а.с. 40-47, 63).

За даними Державного земельного кадастру про право власності та речове право у вигляді оренди земельної ділянки, станом 18.09.2017 (т.1, а.с.49-50) зареєстровано за землекористувачем Талановою Л.Б.

Відповідно до додаткової угоди від 15.09.2014 поновлено Договір оренди землі від 01.06.2006, укладений між Дніпропетровською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Талановою Ларисою Борисівною, на підставі рішення міської ради від 01.03.2006 № 168/34 на п'ять років, починаючи з 16.08.2011, тобто до 16.08.2016 (т. 1, а.с. 64-66).

У рішенні Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 587 від 30.11.2016 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі" викладено Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі (т. 1, а.с. 30-31).

Вказаним рішенням затверджено перелік земельних ділянок, що використовується для паркування транспортних засобів, зокрема до зазначеного переліку під № 250 було включено земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, 10А, площею 0,2462 кв.м. (т. 1, а.с. 32-33).

21.12.2016 Дніпровська міська рада прийняла рішення №38/17 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів на території міста Дніпра", яким зобов'язано, Департамент транспорту та охорони навколишнього середовища Дніпровської міської ради: забезпечити координацію та погодження робіт щодо визначення земельних ділянок, які відводяться для організації та проведення діяльності із забезпечення транспортних засобів.

Рішенням Дніпровської міської ради №38/17 від 21.12.2016 Комунальне підприємство "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради, визначено суб'єктом господарювання стосовно майданчиків для паркування транспортних засобів державної та комунальної форми власності, що визначаються відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та доручено здійснити інвентаризацію спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території міста.

14.03.2017 між Комунальним підприємством "Міськавтопарк" Дніпровської міської ради (далі - Балансоутримувач) та Приватним підприємством виробничою фірмою "СТРОНГ" (далі - Оператор), керуючись Податковим кодексом України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про дорожній рух", "Про благоустрій населених пунктів", Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів", на виконання Закону України від 24.09.2008 №586-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері безпеки дорожнього руху", Рішенням Дніпровської міської ради від 21.12.2016 №38/17 "Про затвердження Правил паркування транспортних засобів на території міста Дніпра", витягу з протоколу від 07.03.2017 №42 засідання постійної комісії з питань транспорту, зв'язку та екології, іншими нормативно-правовими актами, уклали договір № 407 ОП про наступне:

Пункт 1.1 Договору, Балансоутримувач надає Оператору у користування за плату майданчик для паркування транспортних засобів комунальної форми власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, в районі буд.10А (далі-майданчик для паркування), площа майданчика: 805,0 кв.м., кількість машин: 70 місць, кількість пільгових місць: 7, дні роботи: щоденно, час роботи: цілодобово.

Відповідно до п.10.1 Договору, Договір набирає чинності з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі майданчика для паркування, який є невід'ємною частиною цього Договору та діє до проведення конкурсу з визначення Операторів на право обслуговування майданчика для паркування передбаченого п.1.1 Договору (т. 1, а.с. 51-53).

Із матеріалів справи вбачається, що 18.08.2017 Відповідач-2 за Актом приймання-передачі майданчику для паркування транспортних засобів комунальної власності, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, в районі буд.10А, площа майданчика: 805,0 кв.м., передав, а Відповідач-3 - Приватне підприємство виробнича фірма "СТРОНГ" прийняв майданчик для паркування (т.1, а.с. 54).

Наявність цього Акту Відповідач-2 заперечує, оригінал вказаного Акту суду сторонами не надано. З пояснень представника Відповідача-2, такий Акт не укладався.

Згідно листа КП "Міськавтопарк" ДМР № 958/5 від 04.09.2017, направленого на адресу Приватного підприємства виробничої фірми "СТРОНГ", вбачається, що Договір № 407 ОП від 14.03.2017 розірвано з 04.09.2017 (т.1, а.с.92).

Розірвання вказаного договору не заперечувалось Відповідачем-3 Приватним підприємством виробничою фірмою "СТРОНГ", що підтверджується направленим на адресу суду відзивом на позов, в якому останній зазначив, що договір № 407 ОП від 14.03.2017, укладений між Відповідачем-2 та Відповідачем-3, розірваний в односторонньому порядку 04.09.2017, відповідно до листа КП "Міськавтопарк" вих.№958/5. Будь-яких правових та фінансових наслідків між сторонами не має.

Позивач зазначає, що Рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради № 587 від 30.11.2016 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі" в частині затвердження в № п/п 250 Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі майданчика для паркування, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, 10А, площею 0,2462 кв.м. для паркування прийнято з грубим порушенням норм цивільного законодавства та фактично є передача в оренду об'єкта, який вже перебуває у правомірному користуванні Позивача (земельна ділянка) та об'єкта який належить Позивачу на праві приватної власності (автостоянка).

Також, Позивач вказує на те, що його права порушені умовами договору № 407 ОП від 14 березня 2017 року, який укладений між Комунальним підприємством "МІСЬКАВТОПАРК" Дніпровської міської ради та Приватним підприємством виробничою фірмою "СТРОНГ", оскільки ним передбачається розміщення і функціонування об'єктів на земельній ділянці, яка перебуває в оренді Позивача та на яких вже розміщена приватна власність Позивача.

КП "Міськавтопарк" отримало можливість укласти такий договір з ПП "СТРОНГ" внаслідок прийняття Виконкомом Дніпровської міської ради Рішення №587 від 30.11.2016, яке, як вказує Позивач, є незаконним.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до приписів ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України Позивач, як власник будівель та споруд стоянки, отримав переважне право на оформлення документів для набуття спірної земельної ділянки в користування.

Отже, визначення спірної земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно належне Позивачу, як майданчика для паркування, є порушенням та невизнанням переважного права Позивача на оформлення спірної земельної ділянки в користування, у зв'язку із чим таке право підлягає захисту у судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Фізичній особі-підприємцю Талановій Ларисі Борисівні належить на праві приватної власності нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, буд.10А, площа майданчика: 805,0 кв.м., вказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, яка має кадастровий номер 1210100000:01:506:0055, на цій же ділянці розташовані нежитлові будівлі та споруди автостоянки.

В силу положень ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України до Позивача перейшло переважне право на отримання земельної ділянки у користування, на умовах та в об'ємі, що були встановлені для попереднього землекористувача - власника нерухомості, у зв'язку із чим речове право Позивача на користування земельною ділянкою підлягає захисту у судовому порядку на підставі ст. ст.396 Цивільного Кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Право користування землею, як речове право на чуже майно, в силу ст. 396 Цивільного Кодексу України підлягає захисту, у тому числі, і від його власника.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема визнання наявності або відсутності прав та іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, право на земельну ділянку виникає у набувача одночасно із виникненням права на зведені на ній об'єкти.

Аналогічна норма міститься в частині 2 статті 377 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Вказана земельна ділянка, за даними Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, станом на 15.08.2016, зареєстрована за землекористувачем - Талановою Л.Б.

Таким чином, виходячи із приписів ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України, до Позивача, як до власника будівель та споруд стоянки, перейшло право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. У зв'язку з чим, останній отримав переважне право на оформлення документів для набуття спірної земельної ділянки в користування.

Отже, визначення спірної земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно належне Позивачу, як майданчика для паркування, є порушенням та невизнанням права Позивача на користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщене належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, буд.10А, у зв'язку із чим таке право підлягає захисту у судовому порядку.

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що на момент підготовки, візування проекту рішення, так і на момент прийняття рішення виконавчого комітету міської ради від 30.11.2016 № 587 "Про затвердження Переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, у м. Дніпрі", жодних угод між Дніпровською міською радою та Позивачем щодо користування земельною ділянкою по вул. Академіка Образцова, 10 А, не існувало, не спростовують висновку колегії суддів про порушення та невизнання Виконавчим комітетом Дніпровської міської ради права Позивача на користування тією частиною земельної ділянки, на якій розміщене належне йому на праві приватної власності нерухоме майно.

Більш того, колегія суддів приймає до уваги, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпра від 25 січня 2017 року заявлені Талановою Л.Б. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано укладеною між Дніпропетровською міською радою і громадянкою Талановою Л.Б. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає у АДРЕСА_1) додаткову угоду до договору оренди землі від 1 червня 2006 року (із змінами згідно рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.12.2009 по справі № 2-4488/09) про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 0,2462 га (кадастровий номер 1210100000:01:506:0055, категорії "землі автомобільного транспорту"), на якій розміщено автостоянку за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, 10-А, відповідно до якої поновлюється договір оренди строком на 10 (десять) років з моменту набрання чинності судовим рішенням на умовах визначених додатковою угодою до договору оренди землі від 01 червня 2006 року. Вирішено питання щодо судових витрат. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.05.2018 апеляційне провадження по оскарженню вищезазначеного рішення закрито.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Отже, правовою основою виникнення права користування земельною ділянкою є не лише рішення органу місцевого самоврядування, як зауважує заявник апеляційної скарги, а й судове рішення, що набрало законної сили.

Вищезазначене рішення спростовує доводи заявника апеляційної скарги про відсутність жодних угод між Дніпровською міською радою та Позивачем щодо користування спірною земельною ділянкою по вул. Академіка Образцова, 10 А.

Крім того, Позивачка неодноразово зверталась до Дніпровської міської ради з відповідними клопотаннями про поновлення Договору оренди земельної ділянки по вул. Академіка Образцова, буд.10А у місті Дніпро.

Втім, Дніпровська міська рада, не відреагувала на клопотання Позивача та самостійно не поновила Договір оренди земельної ділянки від 01.06.2006 року.

Слід зазначити, що при постановленні на баланс та передачі майданчика для паркування транспортних засобів на спірній земельній ділянці третій особі, обставини щодо накладення меж земельної ділянки під стоянкою на межі земельної ділянки, яку планувалося облаштувати під паркування не були досліджені, відповідні графічні та семантичні дані щодо плану розташування паркування на місцевості не складалися та не надавалися, окрім того, взагалі не було встановлено, кому вказана ділянка належить на праві користування, та кому належать розташовані на ній об'єкти нерухомості.

Також не було зроблено запитів до комунального підприємства "Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю" Дніпровської міської для перевірки останнім наявності власника нерухомого майна.

Вищезазначене свідчить про те, що Комунальне підприємство "Міськавтопарк" не мало законних підстав ставити собі на баланс майданчик для паркування, що розташований на земельній ділянці, на якій знаходяться належні Позивачу об'єкти нерухомості, оскільки вказані незаконні дії стали наслідком невиконання приписів рішення Дніпровської міської ради №38/17 від 21.12.2016, а саме:

- не було проведено інвентаризацію та не було встановлено наявність власника та/або законного користувача земельної ділянки, а також цільове призначення земельної ділянки;

- не було встановлено власника нерухомості, що знаходиться на такій земельній ділянці.

Доводи апеляційної скарги про законність оскаржуваного рішення виконавчого комітету з огляду на наявність всіх формальних реквізитів відповідного документу, а саме прийняття його на засіданні Виконавчого комітету Дніпровської міської ради більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету міської ради та підписання міським головою у відповідності до п.6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", не спростовує висновків господарського суду, оскільки ці обставини не оскаржувалися Позивачем та не були підставою позову.

Підставою для задоволення позовних вимог слугувало те, що Таланова Лариса Борисівна на праві приватної власності володіє та користується нерухомим майном, розташованим за адресою: м. Дніпро, вулиця Академіка Образцова, буд. 10А, з моменту його введення в експлуатацію, про що свідчить акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію, затверджений рішенням виконкому Дніпропетровської міської ради 21 жовтня 2004 року № 2847, інформаційною довідкою з Державного реєстру на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, відповідно до яких та у відповідності до технічної документації на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Образцова, 10А, яка має кадастровий номер 1210100000:01:506:0055, розташовані нежитлові будівлі та споруди тимчасової автостоянки, які складаються з: літ. А-1 - будівля охорони загальною площею 2.9 кв. м. із сходами літ. а; літ. Б - навіс; літ. Г - вбиральня; поз. № 1,2 - ворота, поз. № 3 - огорожа. Крім того, за вказаною вище адресою, під спорудами міститься замощення у вигляді асфальтобетонного покриття загальною площею 0,2462 га.

Оспорюване рішення Відповідача-1 суперечить також положенням ст.760 Цивільного кодексу України, Закону України "Про благоустрій населених пунктів" та Правилам паркування транспортних засобів, оскільки передбачає передачу у платне користування майданчиків для паркування, які не існують в натурі, адже чинним законодавством України не передбачено їх самостійне створення користувачами, які не являються суб'єктами не муніципальної форми власності.

Відповідно до ч.1 ст.760 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживча річ).

Відповідно до п.7 та п.8 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1342 майданчики для паркування є об'єктами благоустрою і повинні відповідати нормам, нормативам, стандартам у сфері благоустрою населених пунктів. Розміщення майданчиків для паркування за окремими адресами здійснюється у встановленому порядку органами місцевого самоврядування за погодженням з Державтоінспекцією МВС згідно з місцевими правилами забудови.

Вказані положення Правил паркування кореспондуються з приписами ст.35 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до якої технічна документація з питань благоустрою територій населених пунктів (проекти, схеми, карти, атласи тощо) розробляється з метою здійснення комплексу заходів з благоустрою територій, окремих об'єктів благоустрою, їх частин і може бути включена до правил благоустрою території відповідного населеного пункту. Технічна документація з питань благоустрою населених пунктів погоджується в установленому порядку та затверджується її замовником.

Окрім цього, відповідно до абз.1, 4, абз. 3, 4 Правил паркування транспортних засобів, відведені майданчики для паркування - це майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху.

Наведені положення встановлюють вичерпний перелік вимог для ідентифікації майданчиків для паркування, яким передані за договором площадки не відповідають.

Так, оспорюваним рішенням, передано майданчик для паркування, який фактично розташований за адресою нерухомого майна, належного Позивачу, при чому, на вказаній земельній ділянці відсутні жодні позначення або розмітка, які б дозволили ідентифікувати відповідну площадку, як майданчик для паркування.

Отже, відсутність технічної документації щодо узгодження з Державтоінспекцією МВС, відсутність позначень та дорожньої розмітки, які б дозволили ідентифікувати відповідну площадку, як майданчик для паркування, та, відповідно, як предмет найму, відсутні.

Вказані обставини свідчать про відсутність індивідуальних ознак, властивих даному виду майна.

Частина 2 ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставах, порядку та спосіб, встановлених законами України.

Згідно зі змістом абз. 1, 2, 4 ст. 1 Закон України "Про благоустрій населених пунктів" благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт, який проводиться на території населеного пункту з метою раціонального використання, належного утримання та охорони. Територія - сукупність земельних ділянок, які використовуються для розміщення об'єктів загального користування, в тому числі вулично-дорожньої мережі, в тому числі стоянок, парковок з інженерними та допоміжними спорудами.

Як зазначалося вище, у відповідності до п.7 Правил паркування транспортних засобів - парковки являються об'єктом благоустрою. Законом України "Про благоустрій населених пунктів" чітко визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою.

Так, відповідно до п.7 ст. 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об'єктів благоустрою державної та комунальної форм власності. Балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи, організації.

Таким чином, створення, облаштування об'єкту благоустрою комунальної власності не може бути покладено або передано третім особам. За останніми можуть бути закріплені тільки функції з утримання (і в жодному разі не зі створення, облаштування) об'єкту благоустрою і тільки після створення такого об'єкту в натурі.

Господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору № 407 ОП від 14 березня 2017 року, укладеного між Комунальним підприємством "МІСЬКАВТОПАРК" Дніпровської міської ради та Приватним підприємством виробничою фірмою "СТРОНГ", оскільки розірвання даного договору відбулось до звернення Позивача до суду з відповідним позовом, та відбулось поновлення права Позивача правомірного користування майном, що належить йому на праві власності.

Щодо тверджень скаржника про порушення норм процесуального права, неправильне та неповне дослідження доказів, неправильне встановлення обставин у справі, то колегія суддів констатує, що апеляційна скарга не містить інформації, які саме норми процесуального права були порушені або застосовані невірно.

Так, апеляційна скарга, незважаючи на приписи п. 5 ч. 2 ст. 258 ГПК України не містить відомостей про незаконність і (або) необґрунтованість рішення (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

Таким чином доводи апеляційної скарги щодо порушень норм процесуального права є недоведеними.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Також, з урахуванням того, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 у справі № 904/9506/17 залишено без змін, необхідно відновити дію даного рішення, яку було зупинено ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.06.2018.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 року у справі № 904/9506/17 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2018 року у справі № 904/9506/17 - залишити без змін.

Судові витрати Виконавчого комітету Дніпровської міської ради за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.08.2018 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя Л.О. Чимбар