Постанова № 75717175, 31.07.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. ОдесаСправа № 915/1413/17м. Одеса, пр. - т Шевченок, 29, Одеський апеляційний господарський суд, зал судових засідань № 8

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.;

суддів: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.

секретар судового засідання - Безпалюк А.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2018 р.

по справі № 915/1413/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ

до Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв

про стягнення пені в сумі 112 768,09 грн., 3 % річних в сумі 6242 грн. та інфляційних витрат в сумі 30 376,64 грн.

суддя суду першої інстанції: Давченко Т.М.

час та місце прийняття рішення: 17.05.2018 р., 11:16 год., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, Господарський суд Миколаїської області, зал судових засідань № 6

повний текст складено та підписано: 29.05.2018 р.

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ: Вишнюк Т.С.

від Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв: Семещенко М.О.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.06.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 915/1413/17 за апеляційною скаргою Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2018 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2018 р. розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв на рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2018 р. по справі № 915/1413/17 призначено на 31 липня 2018 р. на 12:00 год.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв область розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

В грудні 2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв область про стягнення пені в сумі 112 768,09 грн., інфляційних витрат в сумі 30376,64 грн. та 3 % річних в сумі 6242,00 грн. за прострочення виконання зобов'язання за субліцензіонним договором від 26.10.2016 р. № 1383.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.05.2018 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ, пеню в сумі 54 303,46 грн., 3% річних в сумі 6 033,72 грн., інфляційні витати в сумі 30 376,64 грн. та судовий збір в сумі 1 360,71 грн.

Частково задовольнивши позовні вимоги, суд першої інстанції послався на помилкове обчислення позивачем заявленої до стягнення суми пені та 3% річних.

За самостійним розрахунком місцевого господарського суду, пеня складала 54 303,46 грн., а 3% річних 6 033,72 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв оскаржило його до Одеського апеляційного господарського суду.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилається на неповне з'ясування обставин справи та порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.10.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ (Ліцензіат) та Державним підприємством "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв (Субліцензіат) укладений субліцензій договір № 1383.

Згідно з пунктом 1.1 договору ліцензіат в порядку та на умовах цього договору за винагороду надає субліцензіату право користування програмними продуктами компанії Microsoft, перелік яких зазначено в додатках до цього договору, що є його невід'ємними частинами.

У свою чергу, субліцензіат зобов'язується здійснити оплату винагороди за користування такими ліцензійними програмними продуктами на умовах, зазначених у даному договорі та додатках до нього.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата здійснюється субліцензіатом у строки, вказані у відповідних додатках до договору, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок ліцензіата.

Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку субліцензіата.

Приписами п. 4.2 цього договору сторони визначили, що підтвердженням своєчасної та належної передачі ліцензіатом Державному підприємству "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв ліцензій (тимчасових або постійних) в межах даного договору, є акт приймання-передачі, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ, і направлений субліцензіату за формою (Форма 1, Додаток № 1 до даного Договору) протягом 15 робочих днів з дати початку відповідного періоду.

Отримані від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ акти приймання-передачі субліцензіат зобов'язаний підписати протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати одержання, або у той же термін надати письмову мотивовану відмову від підписання.

26.10.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ та Державним підприємством "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв укладено додаток № 1 до договору № 1383 із затвердженою типовою формою акту приймання-передачі, яка має бути використана сторонами під час дії договору.

Крім того, 26.10.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ та Державним підприємством "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв укладено додаток № 2 до договору № 1383.

Пунктами 1.1 - 1.3 та п. 5 додатку до договору сторонами визначено перелік ліцензій, права на які надаються ліцензіатом субліцензіату в рамках програми ліцензування та розмір винагороди в межах даного Договору, порядок їх надання по періодам користування, а також порядок оплати винагороди на користь ліцензіата.

Так, згідно з п. 5 додатку № 2 до договору № 1383, винагорода сплачується Державним підприємством "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ в наступному порядку:

- п. 5.1. - за 1-й період згідно п.1.1 Додатку в сумі 2 531 387,34 грн. (в т. ч. ПДВ), що є еквівалентом 97 659,06 доларів США, сплачується не пізніше 15.11.2016 р.

- п. 5.2. - за 2-й період згідно п.1.2 Додатку в сумі 2 531 387,34 грн. (в т. ч. ПДВ), що є еквівалентом 97 659,06 доларів США, сплачується не пізніше 28.10.2017 р.

- п. 5.3. - за 3-й період згідно п.1.3 Додатку в сумі 2 531 387,34 грн. (в т. ч. ПДВ), що є еквівалентом 97 659,06 доларів США, сплачується не пізніше 28.10.2018 р.

На виконання умов договору від 26.10.2016 р. № 1383, Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ надано відповідачу ліцензії за 1 - й та 2- й періоди, що підтверджується актами приймання-передачі від 15.11.2016 р. № 160000463VR на суму 2 531 387,24 грн. та від 02.11.2017 р. № 170000550VR на суму 2 531 387,24 грн., підписаними та скріпленими печатками представників сторін.

Державне підприємство "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв в порушення п. 5.2 додатку № 2 до договору від 26.10.2016 р. № 1383 винагороду Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ в сумі 2 531 387,24 за 2-й період в строк до 28.10.2017 р. не сплатило.

Оплата в сумі 2 531 387,24 була здійснена Державним підприємством "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв 29.11.2017 р., що і стало підставою для нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ відповідачу пені, інфляційних витрат та 3% річних.

Факт порушення відповідачем фінансової дисципліни з оплати винагороди за отримані ліцензії за 2-й період в сумі 2 531 387,24 грн. (в т. ч. ПДВ) підтверджується випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до 5.2 додатку № 2 до договору № 1383 винагорода сплачується Державним підприємством "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАРЕКС Україна" м. Київ за 2-й період в сумі 2 531 387,34 грн. (в т. ч. ПДВ), що є еквівалентом 97 659,06 доларів США, не пізніше 28.10.2017 р.

В порушення взятих на себе зобов'язань, Державне підприємство "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв не здійснило оплату за 2-й період в сумі 2 531 387,34 грн. у встановлений термін, тобто не пізніше 28.10.2017 р.

Згідно з п. 5.3 договору від 26.10.2016 р. № 1383 відповідач, у випадку порушення встановлених даним договором термінів оплати винагороди, сплачує позивачу неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Частиною 2 статті 625 цього Кодексу встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновоком місцевого господарського суду про стягнення з боржника пені, 3 % річних та інфляційних втрат та зазначає наступне.

За підрахунком місцевого господарського суду щодо розміру пені та 3 % річних, судом встановлено, що у розрахунку 3 % річних та пені неправильно визначено період прострочення, а саме граничний строк оплати винагороди за отримані ліцензії (п.5.2 додатку № 2 до договору № 1383) є 28.10.2017 р. (субота), позивачем період розрахунку 3 % річних та пені вказано з 29.10.2017 р. по 28.11.2017 р, але 29.10.2017 р. це неділя (вихідний), тому відповідно до вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, останній день строку є перший за ним робочий день, тобто 30.10.2017 р.

Таким чином, розмір 3 % річних за період з 31.10.2017 р. по 28.11.2017 р. (29 днів) становить 6 033,72 грн., а розмір пені за період з 31.10.2017 р. по 28.11.2017 р. (29 днів) становить 54 303,46 грн.

Також, Одеський апеляційний господарський суд зазначає, що судом першої інстанції вірно здійснено розрахунок інфляційних втрат, які складають 30 376,64 грн.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки місцевого господарського суду та суперечать фактичним обставинам справи.

Питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій не переглядається судом апеляційної інстанції з урахуванням вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки наведене питання не порушено Державним підприємством "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв в поданій апеляційній скарзі.

З огляду на вказані вище обставини справи, наявні докази та норми чинного законодавства, Одеський апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваного судового рішення, у зв'язку з чим, апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Херсонської області від 17.05.2018 р. по справі № 923/1413/17.

З огляду на викладені обставини, керуючись ст. ст. 272 - 282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Херсонської області від 17.05.2018 р. по справі № 923/1413/17 залишити без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково - виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" м. Миколаїв - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 03.08.2018 р.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді О.Ю. Аленін

К.В. Богатир