Постанова № 75716409, 18.07.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2365/17 Номер провадження 22-ц/786/970/18Головуючий у 1-й інстанції Сидоренко Ю. В. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2018 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді: Бондаревської С.М.

суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.

при секретарі: Філоненко О.В.

за участі представника відповідача - Полтавцевої А.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм"

на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2018 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з інфляцією та компенсації за час затримки розрахунку.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з інфляцією та компенсації за час затримки розрахунку.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що він має вищу фармацевтичну освіту і кваліфікацію «провізор» та з 01 листопада 2005 року працював на посадах касира, провізора, завідуючого аптечним пунктом міжлікарняної аптеки №210 філії ПОКП «Полтавафарм», а з 03 квітня по 31 липня 2017 року на посаді провізора міжлікарняної аптеки №210 філії ПОКП «Полтавафарм».

Вказував, що станом на 01 лютого 2012 року його стаж роботи в державних та комунальних установах, закладах та організаціях на посадах керівника фармацевтичних (аптечних) закладів, керівника структурних підрозділів з числа провізорів і фармацевтів, провізорів усіх спеціальностей складав більше 27 років. За час трудових відносин йому з 01 лютого 2012 року не була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років, яка установлюється медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я залежно від стажу роботи та передбачена Порядком виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року №1418 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 18 січня 2012 року №23.

Зазначав, що за період з 01 лютого 2012 року по 31 липня 2017 року сума розмірів його посадових окладів складає: 118 552 грн. 97 коп. і відповідно надбавка за вислугу років в розмірі 30% становитиме 35 565 грн. 89 коп. за цей період.

Також, враховуючи невиплату відповідачем у встановлені статтею 24 Закону України «Про оплату праці» строки частини додаткової заробітної плати, вважає, що має право на отримання компенсації у зв'язку з порушенням термінів її виплати за 2012 рік - 2 592 грн. 30 коп., за 2013 рік - 5 201 грн. 07 коп., за 2014 рік - 5 555 грн. 49 коп., за 2015 рік - 2 668 грн. 67 коп., за 2016 рік - 1 292 грн. 37 коп., за 2017 рік - 432 грн. 79 коп., а всього 17 742 грн. 69 коп. Окрім того, зазначав, що в день звільнення відповідач не провів виплати всіх належних сум і тому він повинен виплатити середній заробіток за час затримки фактичного розрахунку з 31 липня 2017 року по день розгляду справи. З урахуванням наведеного, просив стягнути з ПОКП "Полтавафарм" надбавку за вислугу років за період часу з 01 лютого 2012 року до 31 липня 2017 року включно у розмірі 35 565 грн. 89 коп. без урахування податків та обов'язкових платежів; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з інфляцією за період часу з 01 березня 2012 року до 31 липня 2017 року включно у розмірі 17 742 грн. 69 коп. без урахування податків та обов'язкових платежів; стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку за період часу з 31 липня 2017 року по день постановлення рішення суду у розмірі 12 069 грн. без урахування податків та обов'язкових платежів.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2018 року позов ОСОБА_3 - задоволено. Стягнуто з Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі у виді надбавки за вислугу років в сумі 35 565 грн. 89 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати в зв'язку з інфляцією в сумі 17 742 грн. 69 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 12 069 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, Полтавське обласне комунальне підприємство "Полтавафарм" оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 лютого 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову - відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_3 має вищу фармацевтичну освіту і кваліфікацію «провізор» та з 01 листопада 2005 року працював на посадах касира, провізора, завідуючого аптечним пунктом міжлікарняної аптеки №210 філії ПОКП «Полтавафарм», а з 03 квітня по 31 липня 2017 року на посаді провізора міжлікарняної аптеки №210 філії ПОКП «Полтавафарм», що підтверджується копією диплома про вищу освіту та копією трудової книжки.

Станом на 01 лютого 2012 року стаж роботи позивача в державних та комунальних установах, закладах та організаціях на посадах керівника фармацевтичних (аптечних) закладів, керівника структурних підрозділів з числа провізорів і фармацевтів, провізорів усіх спеціальностей складав більше 27 років.

За період з 01 лютого 2012 року до 31 липня 2017 року сума розмірів його посадових окладів складає: 118 552 грн. 97 коп., що підтверджується довідкою ПОКП «Полтавафарм» від 10 жовтня 2017 року /а. с. 6/.

За час трудових відносин з 01 лютого 2012 року ОСОБА_3 не була нарахована та виплачена надбавка за вислугу років, яка встановлюється медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я залежно від стажу роботи, яка передбачена Порядком виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року №1418 зі змінами внесеними постановою КМУ від 18 січня 2012 року №23. Дані обставини сторонами не заперечуються.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався положеннями «Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року №1418, зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року №23, дійшовши висновку, що його дія поширю-ється на працівників ПОКП «Полтавафарм» і дає їм право, за наявності відповідного стажу, на отримання надбавки у розмірі, передбаченому п. 2 вищевказаного порядку, а саме - 30% посадового окладу щомісяця.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на наступне. Так, пунктом 2 «Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року №1418, зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року №23, передбачено, що надбавка за вислугу років встановлюється медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я залежно від стажу роботи в такому розмірі - 30 відсотків щомісячної надбавки до посадового окладу за стаж роботи понад 20 років. Відповідно до п. 1 вказаної Постанови, дія цього Порядку поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, які працюють на зазначених у пункті 3 вищевказаного Порядку посадах у будь-яких державних та комунальних установах, закладах, організаціях незалежно від підпорядкування і умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я, крім посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України. У пункті 3 цього ж Порядку зазначено, що надбавка за вислугу років виплачується керівникам закладів охорони здоров'я, їх заступникам з числа лікарів, заступникам головного лікаря з медсестринства, керівникам структурних підрозділів з числа лікарів, головним медичним сестрам, лікарям усіх спеціальностей, професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я, керівникам фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів з числа провізорів і фармацевтів, провізорам усіх спеціальностей, фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей та помічникам ентомолога. Відповідно до п.1.2. Статуту ПОКП «Полтавафарм», затвердженого наказом №91 від 18 вересня 2017 року - підприємство засноване на майні спільної (комунальної) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області, передане в управління Полтавській обласній державній адміністрації (Департаменту охорони здоров'я Полтавської обласної державної адміністрації), засновником Підприємства є Полтавська обласна рада. Згідно до п.4.2 Статуту відповідач є юридичною особою і згідно з п. 3.2 Колективного договору на 2013-2018 роки між Адміністрацією, Об'єднаною організацією профспілки працівників охорони здоров'я ПОКП «Полтавафарм» професійної спілки працівників охорони здоров'я і представниками трудових колективів ПОКП «Полтавафарм», посадові оклади встановлюються на підставі рекомендацій МОЗ України наказу №308/519 від 05 жовтня 2005 року, Постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних актів та цього колективного договору.

Наказом МОЗ України №308/519 від 05 жовтня 2005 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення» затверджені Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, які застосовуються при обчисленні заробітної плати працівників сфери охорони здоров'я та соціального захисту населення України незалежно від підпорядкування. Оскільки дія Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтич-ним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров'я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 року №1418 зі змінами внесеними Постановою КМУ від 18 січня 2012 року №23, поширюється на працівників ПОКП «Полтавафарм», - районний суд дійшов правильного висновку про те, що позивач має право на отримання надбавки в розмірі 30% посадового окладу щомісяця, передбаченої п. 2 вказаного Порядку, а тому правомірно стягнув на його користь заборгованість по заробітній платі у виді надбавки за вислугу років.

Враховуючи, що за період з 01 лютого 2012 року по 31 липня 2017 року сума розмірів посадових окладів позивача складає 118 552 грн. 97 коп., - правильним є висновок суду, що відповідна надбавка за вислугу років в розмірі 30% буде становити 35 565 грн. 89 коп.(118 552 грн. 97 коп. х 30%).

Обґрунтованим є також висновок суду про наявність у позивача права на компенсацію втрати частини заробітної плати та середній заробіток за час затримки розрахунку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, визначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За нормами ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши під час розгляду справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку під час звільнення, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. Таким чином, посилання представника відповідача на те, що підприємство є госпрозрахунковим, робота й фінансові можливості якого в повній мірі залежить від результатів госпрозрахункової діяльності та розміру отриманого прибутку, - не звільняє відповідача від обов'язку дотримуватися норм і гарантій оплати праці, передбачених законодавством.

Конституційний Суд України в Рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього Кодексу роз'яснив, що за статтею 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі викладеного, враховуючи, що на момент звернення до суду з даним позовом вищевказані суми заявникові виплачено не було, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для їх стягнення з ПОКП «Полтавафарм».

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування - не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" - залишити без задоволення.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавськоїобласті від 14 лютого 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді: /підписи/ Кривчун Т.О. Кузнєцова О.Ю.

З оригіналом згідно:

Суддя: Бондаревська С.М.