Ухвала суду № 75715424, 31.07.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29011/18

Провадження № 1-кс/761/19704/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м.Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва Головчак М.М., за участю секретаря Савенко О.І., прокурора Набухотного Т.В., захисника Юрченка А.Ф., розглянувши клопотання старшого слідчого ВП №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Гуменного Д.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100100008181 від 30 липня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ганджа Республіки Азербайджан, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, без постійного місця проживання в м. Києві, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого ВП №4 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Гуменного Д.В., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №10 Наабухотним Т.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, у кримінальному провадженні № 12018100100008181 від 30 липня 2018 року.

В обґрунтування клопотання слідчим зазначено, що 29 липня 2018 року приблизно о 10 год. 40 хв., ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, перебуваючи поблизу буд. 2 на пл. Бессарабській в м. Києві, виявили транспортний засіб марки «Toyota» моделі «Land Cruiser Prado», чорного кольору, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1., номер шасі: НОМЕР_2, який на праві приватної власності належить ОСОБА_5, після чого, виявивши, що автомобіль не зачинений, відкрив водійську дверцю та безперешкодно проник до салону автомобіля. Далі, ОСОБА_3 виявив у підлокітнику водійського сидіння ключ від запалення вищевказаного транспортного засобу та скерував автомобіль до будинку АДРЕСА_2, біля якого до салону вищевказаного автомобіля сіла невстановлена слідством особа, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого та свідків або вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали висунуту ОСОБА_3 підозру необґрунтованою, а наведені стороною обвинувачення ризики непроцесуальної поведінки останнього відсутніми.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Шевченківським УП ГУНП у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018100100008181 від 30 липня 2018 року за підозрою громадянина України ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

31 липня 2018 року ОСОБА_3 затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами, а саме: показаннями свідка ОСОБА_7; показаннями свідка ОСОБА_8; показаннями свідка ОСОБА_9; показаннями свідка ОСОБА_10; показаннями свідка ОСОБА_6; показаннями свідка ОСОБА_11; протоколом огляду місця події від 29 липня 2018 року; протоколом огляду місця події від 30 липня 2018 року; протоколами переглядів відеозаписів від 30 липня 2018 року; протоколом огляду предметів від 31 липня 2018 року; вилученим речовим доказом достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_3 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

З огляду на зазначене слідчий суддя відмічає, що підозрюваний є громадянином іншої держави, що суттєво полегшує йому можливість покинути територію України, не має, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Зазначені чинники у сукупності з покаранням, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, приводять до переконання, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду є реальним.

Крім того, враховуючи, що інкримінований злочин вчинений з корисливих мотивів, що ОСОБА_3 офіційного та стабільного джерела доходів не має, тобто не виключено, що здійснення злочинної діяльності було єдиним способом заробітку, слідчий суддя вважає, що ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення є достатньо високим.

У той же час слідчим та прокурором надано дані на підтвердження ризику, що підозрюваний може здійснити незаконний вплив на потерпілого та свідків. За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Санкція ч.2 ст.289 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_3, передбачає позбавлення волі на строк понад вказаний вище строк.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.2 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого ВП №4 Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Гуменного Д.В., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12018100100008181 від 30 липня 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_3 під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, строком до 27 вересня 2018 року включно.

Визначити ОСОБА_3 Ільгару розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 140 960 (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ р/р 37318005112089.

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України;

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3, ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: Головчак М.М.